78 років тому урочище Бабин Яр перетворилося на братську могилу сотень тисяч людей. Це місце увійшло до світової історії через події
29-30 вересня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли там майже 34 тисячі київських євреїв, та стало всесвітньо відомим символом Голокосту.
26 вересня 1941 року окупаційна влада влаштувала нараду, на якій було визначено місце знищення євреїв – Бабин Яр. Цієї території вистачить для десятків тисяч розстріляних, адже вона має довжину два з половиною кілометри при глибині до 50 метрів. На тій нараді призначили розстрільну команду, окреслили район, який оточить поліція.
28 вересня в Києві з'явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста Києва і його околиць зібратися вранці 29 вересня "при вул. Мельника – Доктерівський". Водночас розпустили чутки, ніби євреїв «евакуйовуватимуть» – ймовірно, до Палестини. Того дня десятки тисяч людей почали збиратися біля призначеного місця. Нескінчений людський потік складався з жінок, малюків, підлітків, старих. Тоді нацисти розстріляли близько 22 тисяч євреїв.
Перша хвиля розстрілів, розпочата 29 вересня, тривала безперервно півтора місяці – до середини листопада 1941-го.
Нищення євреїв виявилося початком інших масових убивств. Далі в Бабиному Яру упродовж двох років знищили людей різного етнічного походження і віку. Наприкінці літа – на початку осені 1943 року, щоб приховати сліди злочинів, нацисти силами військовополонених провели спалення трупів розстріляних.
Точна кількість жертв залишається невідомою. Люди гинули цілими сімями, і після завершення війни було важко встановити всі прізвища загиблих. Вважається, що протягом двох років нацистської окупації у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб.
Сьогодні на території Бабиного Яру встановлено кілька пам'ятників, хрести та каплиця на честь ікони Божої Матері, які нагадують нам про загальну трагедію, про невинні жертви, адже кожна людина, незалежно від віросповідання і національності, має право на життя. Низько вклоняємося жертвам Бабиного Яру.