За матеріалами архівного відділу райдержадміністрації

22 червня 1941 року — одна з найсумніших дат в історії України — початок Великої Вітчизняної війни.

Цей день нагадує нам про всіх загиблих в боях, закатованих у фашистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь.

Ми сумуємо за всіма, хто ціною свого життя виконав святий обов'язок, захищаючи в ті суворі роки нашу Вітчизну.

         Криваві фронти війни двічі прокотились нашою державою: від Карпат - до Луганщини і назад - аж до Чопа. Були зруйновані міста і села, фабрики і заводи - все, що було створене нелегкою працею, героїчними зусиллями кількох поколінь. Страшних втрат і поневірянь зазнала кожна сім'я.

Український народ був серед тих, хто під час війни зазнав найбільших втрат і хто віддав найбільше сил, щоб врятувати світ від нацизму.  

         У День скорботи і вшанування памяті жертв війни українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у вязницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Загалом за роки Другої світової війни Україна втратили 8 мільйонів своїх синів і дочок (5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових). Тому про мужність і героїзм, проявлені у смертельному двобої всіх народів з фашизмом, людство завжди має памятати.

Ми маємо гідно вшановувати світлу пам'ять наших земляків, віддавати належне нашим дідам, батькам, сестрам, братам, які стали жертвами жорстокої боротьби нацистської системи.

Ці люди свято виконували свій воїнський обов'язок, вони захищали нашу Батьківщину і у випадку потреби, не вагаючись, готові були віддати - і віддавали! - найдорогоцінніше - своє життя в боротьбі з нацизмом.

Я знаю, що пройдуть роки і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, що залишиться память про них. БО БЕЗ ПАМЯТІ НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок

українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної

війни 1941 - 1945 років, їх подвигу та жертовності

п о с т а н о в л я ю:

         1. На підтримку ініціативи громадських організацій ветераніввійни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідуваньустановити День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни вУкраїні, який відзначати щорічно 22 червня.

2. Утворити Організаційний комітет з підготовки та проведеннязаходів,пов'язаних з 60-ю річницею початку Великої Вітчизняноївійни 1941 - 1945 років (далі - Організаційний комітет).

3. Призначити Віце-прем'єр-міністра України ЖУЛИНСЬКОГОМиколуГригоровича головою Організаційного комітету.

Затвердити персональний склад Організаційного комітету(додається).

Дозволити голові Організаційного комітету в разі потребивносити зміни до його персонального складу.

4. Кабінету Міністрів України затвердити у двомісячний строкплан заходів, пов'язаних з 60-ю річницею початку ВеликоїВітчизняної війни 1941 - 1945 років, та вирішити питанняфінансування цих заходів.

5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,Київській та Севастопольській міським державним адміністраціямзатвердити плани заходів, пов'язаних з 60-ю річницею початкуВеликої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років, та забезпечити їхреалізацію.

6. Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніхсправ України, Державному комітету у справах охорони державногокордону України, Міністерству освіти і науки України, Державномукомітету молодіжної політики, спорту і туризму України, Державномукомітету України у справах ветеранів за участю громадськихорганізацій ветеранів провести відповідні виховні,військово-патріотичні та меморіальні заходи у військовихпідрозділах і навчальних закладах.

7. Державному комітету інформаційної політики, телебачення ірадіомовлення України забезпечити висвітлення заходів, зазначениху статті 4 цього Указу.

 Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 17 листопада 2000 року

N 1245/2000

 ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 17 листопада 2000 року N 1245/2000