6 липня у рамках «Децентралізаційного марафону», ініційованого Віце-премєр-міністром України Зубком Г.Г., першим заступником Глави Адміністрації Президента Ковальчуком В.А., головою Асоціації міст України, Київським міським головою Кличком В.В, відбулися робочі зустрічі, які носили інформаційний характер, заступника голови ЛОДА Косинського Р.В з селищними та сільськими головами, депутатами місцевих рад Сватівського та Троїцького районів у сел. Н. Дуванка і с. Містки.
Під час зустрічей мешканці громад ставили модераторам численні запитання, які стосувалися майбутніх громад, що їх, згідно з перспективним планом, планується створити на базі Сватівського району. Відверто кажучи, дехто з присутніх чув про обєднання тергромад вперше, а дехто мав вже певні уявлення про модель майбутньої громади. Але всі задавали конкретні запитання, висловлювали свої побоювання і переконання.
Організатори заходу наголошували на тому, що дане реформування впроваджується виключно громадськими організаціями, але тут же додавали, що політика децентралізації «продавлюється» державою методом «кнута и пряника», а відтак по завершенню терміну, відведеного на добровільне визначення з межами і учасниками обєднання (жовтень 2017 року), територію Сватівського району буде поділено на громади, які утворяться добровільно, або на три частини, як передбачено перспективним планом. Таким чином, мешканці Сватівського (поки що) району повинні чітко усвідомити, що адміністративні зміни невідворотні, але поки що є час на самостійний вибір, з ким обєднуватися.
Децентралізація – процес складний і ризикований, а тому кожна громада бажає знати, чого чекати у майбутньому. Звісно, для надання такої інформації модератори повинні мати вихідні дані громад (бюджетоутворюючі підприємства, кількість населення, наявність інфраструктури тощо), але чомусь такі дані попередньо у громад, до яких вони приїхали з розясненням, не бралися, а тому наводили приклади Білокуракинського та Новопсковського районів. АЛЕ!!! Ці приклади ніяких чітких розяснень людям не дали, бо, по-перше: не несли інформацію про видатки громад, а лише про надходження до бюджетів новоутворених громад; по-друге (НАЙГОЛОВНІШЕ): не можна порівнювати бюджети громад, які утворені на базі районів плюс декілька сільських громад, з громадою, що створюється тільки з сільських, де про розвиток лише мріють.
Приклади повинні бути рівноцінними, аби люди мали можливість на себе «приміряти» модель і відчути усі переваги реформи. За словами організаторів заходу, дійсно, у Луганській області поки що немає громад, які б обєдналися в одну на базі сіл, але такі випадки є на Тернопільщині, та будь-яких відомостей про них вони не мають.
Підсумовуючи зустрічі, організатори пропонували мешканцям громад долучитися до процесу створення тергромад, запрошували «потягом дружби» відвідати регіони, де цей процес вже йде, та обіцяли наступного разу підготуватися до обговорень більш ретельно.
Для довідки: на даний час в Україні створено всього 159 громад. Найкращі показники мають такі області: Тернопільська – 26, Хмельницька – 22 та Львівська - 15. Найменший: Київська – 1, Сумська - 1, Миколаївська -1, Херсонська – 1, Харківська – 0.
Враховуючи такі показники, робимо висновок, що люди не поспішають робити певні зміни, бо мають досвід колективізації, укрупнення сіл, та й гучне гасло «Пролетарії всіх країн, єднайтеся!» ніяк по-іншому, окрім як: «Голодранці, гоп до кучі!», у народі не називали.
Юлія ОГДАНСЬКА