«На сесії Оржицької районної ради місцеві депутати прийняли рішення передати приміщення, в якому знаходиться комунальна газета, з балансу КП «Редакція газети «Оржицькі вісті» на баланс Оржицької районної ради… У Національній спілці журналістів України вважають, що такими діями і примітивним мисленням місцеві депутати та чиновники дискредитують державну політику реформування медіагалузі. Ключова ідея закону про роздержавлення — не «розбазарювання» комунального майна, як думають в Оржиці, а реалізація права громади на незалежну газету… Колектив редакції поінформував про це рішення Національну спілку журналістів України та Держкомтелерадіо… За фактами дій щодо редакції комунальної газети «Оржицькі вісті» Держкомтелерадіо звернулося до Генеральної прокуратури України, а НСЖУ — до Президента України»…

«Всупереч Закону України Ківерцівська районна рада намагається відібрати приміщення Ківерцівської газети «Вільним шляхом» і передати його міграційній службі, що перебуває в будівлі редакції на умовах договору позички віднедавна… Районні посадові особи намагаються відібрати приміщення редакції на користь міграційної служби…  Функції співзасновників райради і райдержадміністрації — суто технічні. Вони мають вийти із співзасновників, оплатити заборгованість за позичками і дати зелене світло виданню, – кажуть юристи. Натомість ківерцівська влада закони трактує інакше. Виламані двері, опис майна, незаконне звільнення редактора і нова печатка — ось лише кілька заходів, за допомогою яких місцева влада намагається «владнати конфлікт»… Обидві сторони конфлікту не приховують, що яблуком розбрату стало майно, а саме: приміщення редакції в центрі міста»...

Подібні публікації у всеукраїнських ЗМІ викликають у працівників редакції газети «Новини Сватівщини» доволі живі емоції, адже нам доводиться переживати практично те ж саме. Особливо близька нам ситуація, що вже другий рік не вщухає у Ківерцях — тут взагалі дежавю: у редакції намагаються відібрати приміщення на користь міграційної служби  (Сватове і Ківерці, до речі, віднедавна є містами-побратимами). Неодноразово хотіли розповісти про свою ситуацію і ми, але все ж стримувалися. Не хотілося ославити на всю країну місцеві органи влади, не хотілося роздмухувати скандал… Але зараз, коли депутати районної ради рішення сесії ставлять вище за Закон України, Указ Президента та Постанову Кабміна, коли районна рада порушує Закон та права журналістів, коли всі наші намагання довести свою правоту у режимі перемовин не знайшли відгуку — несила більше мовчати.

Останнім аргументом у необхідності «говорити вголос» стало запитання від мешканців міста, котре редакція отримала на минулому тижні. «А чому ви досі не зняли свої стенди зі стін міграційної служби? Навіщо міграційній службі ваші плакати?» — запитали нас у приватній розмові. «Тому що це — наше приміщення, а не приміщення міграційної служби», — відповіли ми. А мова йшла про стенди, розміщенні в коридорі редакції. Вони були виготовлені до 75-річчя газети. Там є фото ветеранів «Новин Сватівщини», яких вже немає сьогодні серед живих, та фото редакційних буднів того часу. Кожне фото, кожен підпис — то наша історія. А сьогодні ці стенди — понівечені. Знайшлися ті, хто обідрав фото. Найбільше болить за ветеранів. Чим завадили вандалам їхні світлини? Хто і кому дав право загубити нашу память?..

Ціна роздержавлення «НС»

Після більше ніж семи років «подорожей» владними кабінетами, наприкінці 2015 року, все ж був прийнятий Закон України «Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації». Закон надавав редакціям право самим визначати, яким етапом їм реформуватися. КП «Редакція газети «Новини Сватівщини» на зборах трудового колективу вирішило  реформуватися у першому етапі. Цей намір був засвідчений включенням редакції  до переліку друкованих ЗМІ, що був затверджений Кабінетом Міністрів України.

Сватівська районна рада підтримала колектив «Новин Сватівщини» у його намірах, прийнявши відповідне рішення № 5/10 від 11.02.2016 року на 5-й сесії Сватівської районної ради Луганської області 7-го скликання. Тож  у рамках закону, витримуючи належні терміни, пройшовши усі обумовлені законодавчо процедури, на початку березня «НС» готові були завершити процес реформування, проте зіштовхнулися з певними проблемами. Виявилося, що держреєстратор, яка почала процедуру роздержавлення, виїхала на ПМП до Києва, а інші не мали відповідних дозволів та "ключів" на проведення таких дій. Відтак ми змушені були звернутися до держреєстратора в обласний центр. Після процедури перевірки 5 травня 2017 року державну реєстрацію отримало новоутворене підприємство — ТОВ «МЕДІА «НОВИНИ СВАТІВЩИНИ».

Тим часом ми дізналися, що на розгляд травневої сесії депутати вирішили винести питання про призупинення свого попереднього рішення (річної давності) щодо реформування ЗМІ. Фактично депутати забажали призупинити згоду на роздержавлення «Новин Сватівщини». Головного редактора Ю. Огданську напередодні сесії запросили на засідання постійної комісії. Юлія Василівна намагалася донести до відома депутатів законодавче обґрунтування процесу роздержавлення, намагалася достукатися до свідомості депутатів, зауважуючи, що їхнє рішення не може бути правомірним. Адже такого формулювання як «призупинення дії рішення» взагалі не існує. Можлива або відміна рішення, або внесення змін до попереднього рішення. Те, що формулювання в проекті рішення не є правомірним, намагалася пояснити депутатам і юрист райради, проте спеціаліста теж ніхто не захотів слухати. Тож на пленарному засіданні, що відбулося за кілька днів, депутати все ж прийняли рішення щодо призупинення свого попереднього рішення, яке стосувалося роздержавлення «Новин Сватівщини».

Окрім того, депутати прийняли рішення «Про створення комісії з безоплатної передачі нерухомого майна з балансу Комунального підприємства «Редакція газети «Новини Сватівщини» на баланс Сватівської районної ради Луганської області у звязку з реорганізацією шляхом перетворення в ТОВ «Медіа «Новини Сватівщини» та рішення «Про безоплатну передачу нерухомого майна з балансу Комунального підприємства «Редакція газети «Новини Сватівщини» на баланс Сватівської районної ради Луганської області у звязку з реорганізацією шляхом перетворення в ТОВ «Медіа «Новини Сватівщини»».

Неймовірно, але факт: одразу три протиправні рішення прийняла райрада 26 травня 2017 року.

Юристи з НАУМ (Незалежної Асоціації Українських Медіа) радили нам звернутися до прокуратури щодо неправомірності дій депутатів районної ради та голови райради зокрема. Але ми не скористалися цією порадою, сподіваючись все ж на розважливість депутатів. А дарма…

На сесії, що відбулася на минулому тижні, депутати прийняли ще більш абсурдне рішення, що суперечить закону: оскаржити дії державних реєстраторів щодо роздержавлення ЗМІ та реєстрації права власності на нерухоме майно. І всі ці порушення Закону, всі ці неправомірні дії з боку депутатів — саме через приміщення редакції…

Будівля редакції — «ласий шматок» в центрі міста

Приміщенню редакції «НС», котре розташоване за адресою: пров. Заводський, 1, вже виповнилося 117 років. У власність редакція його отримала у 2006 році, про що було видане відповідне свідоцтво. Передала «Новинам» будівлю міська рада. Історія цього приміщення — дуже багата, але нікому вона, окрім газетярів, на жаль, не цікава. І аварійний стан приміщення нікого не цікавив. Проте зацікавило це приміщення районну владу через те, що воно розташоване у центрі міста. І причиною цього стала міграційна служба…

На початку 2015 року новопризначений головний редактор Ю. Огданська звернулася до тодішньої голови районної ради Т. Бервено з проханням надати редакції у користування кілька кабінетів у приміщенні районної ради. За пару місяців до цього склалася  ситуація, через яку працівники редакції змушені були працювати кожен у себе вдома, оскільки сплачувати комунальні послуги (і газопостачання — зокрема) редакція не мала фінансової змоги. Рахунки в опалювальний період приходили чималі, адже отопити приміщення, яке вже років з 30 не бачило капітального ремонту, у якому в буквальному значенні  вітер гуляв з-під кожного підвіконня — аж занадто енергозатратна задача. Т. Бервено надала «Новинам» два кабінети у приміщенні райради на 4-му поверсі. Наша ж будівля залишилася порожньою.

Навесні 2015-го вже голова райради Т. Бервено звернулася до головного редактора «НС» Ю. Огданської. Прохання у голови райради було досить незвичайне: пустіть, мовляв,  тимчасово до себе у приміщення «паспортний стіл», бо міліція виставила їх за поріг, а надворі — дощі,  важливі документи мокнуть. А виставили «паспортний стіл» за двері через те, що служба мала заборгованість перед відділом міліції за спожиті комунальні послуги у розмірі понад 20 тисяч гривень (принаймні, саме так говорив тодішній начальник відділу поліції С. Лукашов). Звичайна  річ, ми пішли назустріч і навіть допомогли міграційній службі вселитися до приміщення редакції. З міграційною службою був укладений договір позички з відшкодуванням комунальних послуг (іншого між комунальним підприємством і державною службою не могло бути). Та хоч і просили нас прихистити міграційну службу тимчасово, проте немає нічого більш постійного, ніж тимчасове…

Трохи згодом у приміщенні «НС» на тих же договірних умовах зявилася й інша державна установа — нотаріальна контора.

І все було більш-менш добре, доки не настав опалювальний сезон. Виявилося, що всупереч договору, не повідомляючи власника будівлі (редакцію «НС»), міграційна служба уклала договір на газопостачання з міжрайгазом. Вже цим фактом міграційна служба порушила законодавство. Але це ще не все. Начальник міграційної служби найняв приватну особу, яка самостійно розпломбувала 2 газові котли та лічильник і поставила «заглушки» в системі опалення, тим самим перерізавши доступ тепла до іншої частини приміщення, в якій розташована нотаріальна контора. Працівники нотаріальної контори змушені були користуватися обігрівачами, аби хоч якось зігрітися.

Як тільки ми дізналися про цей факт, то висловили справедливі претензії міграційній службі. Викликали газову службу і вимагали відключити газ "міграційці", оскільки вона не є володарем приміщення і усі абонентські документи на газове господарство належать "НС". Також зазначимо, що між міграційною службою  та "НС" укладений не договір оренди, а договір позички, який передбачає надання послуг лише електроенергії, і ні в якому разі — самовільного втручання в систему газо- тепло- чи водопостачання. Також, відповідно до угоди, усі ремонтні роботи повинні виконуватися виключно за згодою власника приміщення. Проте міграційна служба самовільно, всупереч умовам договору, здійснила ремонтні роботи, залишивши по цьому купи будівельних відходів, що й досі захламляють коридори приміщення ТОВ «МЕДІА «НС».

Начальник  міграційної служби проігнорував наші особисті та письмові звернення, а вирішив вплинути на «незговірливого редактора і його колектив» через органи влади. Отож — почалися всілякі вмовляння та тиск з боку районної ради. І коли восени 2015-го пройшли вибори до місцевих органів самоврядування й головою райради була обрана В. Сліпець, це питання почало розглядатися вже по-новому. Головний редактор намагалася добитися, аби самовільно встановлена «заглушка» була знята, та марно. Начальник міграційної служби не йшов на діалог, а лише ходив по кабінетах районного керівництва, скаржачись на «уперту редакторку».

Закон же був на нашому боці. І ми готові були відстоювати свої права у судовому порядку, проте сталося надзвичайне — у Сватовому пролунав вибух складів РАО. Тоді у всіх виникли зовсім інші проблеми та нагальні питання. Тому перший опалювальний сезон (2015-2016 рр.) для міграційної служби минув без проблем. А от працівники нотаріальної контори  (теж державної установи, між іншим) — просто відмучилися цей період, опалюючи приміщення електрообігрівачами. І жодні аргументи головного редактора не сприймалися владою всерйоз.

Протягом періоду з травня до жовтня 2016 року ми намагалися владнати справу, як то кажуть, полюбовно. Голова райради В. Сліпець запевняла нас, що нотаріальна контора у наступному опалювальному сезоні не залишиться без тепла, що міграційна служба виправить все, що накоїла… «Ось-ось все владнаємо, якщо не на цьому тижні, то на наступному — точно!» — приблизно такі запевнення ми чуємо вже третій рік поспіль. Але обіцянки так і залишаються обіцянками.

У грудні 2016 року головний редактор, після багатьох звернень і навіть після особистої зустрічі з керівником обласної міграційної служби Ю. Скіртачем, була змушена вдатися до радикальних заходів. Міжрайгаз, уклавши договір в обхід власника приміщення, грубо порушив законодавство. Про це був складений відповідний лист до керівництва МУЕГГ з вимогою припинити незаконне газопостачання. Редакція ж газети стала готувати позов до суду. Після довгих перемовин між керівництвом МУЕГГ наприкінці грудня 2016 року газопостачання редакції все ж було припинено, тож до суду не довелося звертатися. Також зазначимо, що у грудні 2016 року була прийнята постанова КМУ, після якої почався процес перетворення, а відтак ніякі  договори  до закінчення цього процесу "НС" укладати не могли, зокрема й на газопостачання. Таким чином, час до 1 грудня було втрачено і, як наслідок, дві установи залишилися без газу.

Тоді вже і міграційна служба змушена була перейти на опалювання приміщення електрообігрівачами. Там ще потім була купа побутових проблем: спалена проводка, лічильник, безкінечні виклики електриків тощо.

У березні, коли документи знаходилися на опрацюванні у державного реєстратора, редакція завчасно, як того вимагає закон, повідомила і міграційну службу, і нотаріальну контору про те, що після закінчення терміну договорів позички у травні договори можуть бути подовженими лише на умовах оренди. Зазначимо, що і до цього, і по теперішній час міграційна служба та нотаріальна контора відшкодовують лише комуналку та податки на нерухомість і землю відповідно до  площ, які вони займають, і 1 ГРИВНЮ ПОЗИЧКИ  (щоб було зрозуміло —  Міграційна служба за 122 кв м у центрі міста за місяць сплачує приблизно  1000 - 1100 грн  (сума всього!!!).  Але начальник міграційної служби з пропозицією оренди не погодився і став добиватися, аби приміщення будь-якими правдами і неправдами лишилося за ним на умовах позички. І, що найбільш абсурдне, знайшлися ті, хто пообіцяв начальнику міграційної служби «абсолютну перемогу над редакцією».

Між тим редакція вже реформувалася і є товариством з обмеженою відповідальністю. Більше того, ТОВ «МЕДІА «НОВИНИ СВАТІВЩИНИ» оформило право власності на приміщення, не порушуючи жодного з пунктів чинного законодавства і не порушуючи Закону «Про реформування ЗМІ» зокрема. Залишилося лише одне — засновницькі права на газету. За Законом між газетою та райрадою укладається угода про передачу засновницьких прав, яку підписує голова райради, і ця процедура не передбачає винесення даного питання на розгляд сесії. ТАК ГОВОРИТЬ ЗАКОН. І депутати районної ради повинні ДОТРИМУВАТИСЯ ЗАКОНУ. Проте голова райради відмовляється передати засновницькі права на газету, мотивуючи це тиском з боку депутатів.

Аби відібрати приміщення ТОВ «МЕДІА «НС», депутати вдавалися навіть до шантажу: мовляв, не передамо засновницькі права, доки не віддасте нам будівлю. Тричі ми робили подання на сесію райради щодо передачі засновницьких прав і тричі отримували відмову під час розгляду депутатських комісій. Проте на шантаж не піддаємося. Бо знаємо, що закон — на нашому боці.

Депутати райради створили робочу групу з майнових питань, котра мала б розібратися в усьому, що стосується спірного питання. Проте жодного разу ця робоча група не запрошувала на свої засідання (якщо такі були) директора ТОВ «МЕДІА «НС». Не звітувала ця робоча група і перед депутатами на останній сесії.

Голова районної ради зверталася із заявою щодо неправомірних дій нашогоь підприємства і до поліції, і до прокуратури, і навіть до адвокатської контори у Києві. Проте всюди В. Сліпець отримала одну відповідь: складу злочину чи неправомірності у діях ТОВ «МЕДІА «НС» не виявлено. В особистих розмовах з директором ТОВ «МЕДІА «НС» В. Сліпець неодноразово зазначала: розуміє, що чинить протиправно, проте не може протистояти тиску з боку конкретних депутатів.

Що буде далі?..

Якщо не знаєш, як чинити — чини по Закону. Ця істина є найкращим порадником для будь-кого з нас. Проте, виявляється, не для місцевих районних депутатів. Те, що вони зараз роблять, — не що інше, як протиправні дії.

Окрім того, рішення сесії, що стосуються безоплатної передачі нерухомого майна КП «Редакція газети «Новини Сватівщини» (підприємства, що вже не існує) на баланс районної ради є нічим іншим, як намаганням рейдерського захоплення приватної власності.

А от міграційна служба на минулому тижні насилу погасила заборгованість за спожиті комунальні послуги тільки за КВІТЕНЬ (на момент виходу газети були оплачені  ще й травневі та червневі рахунки за електроенергію, податки ж за землю та нерухомість так і не сплачені).  Дія договору про позичку припинилася у травні 2017 року,і вже  третій місяць міграційка незаконно займає приміщення ТОВ «МЕДІА «НС». А це вже не намагання, а рейдерське захоплення по факту.

Директор ТОВ «МЕДІА «НС» Юлія Огданська вже звернулася до прокуратури з заявою на бездіяльність районної ради та голови районної ради щодо передачі засновницьких прав на видання. Наступним кроком буде звернення до суду для оскарження трьох незаконних рішень, які були прийняті депутатами райради. Окрім того, звернення щодо незаконності ухвалених районною радою рішень, перевищення посадових обовязків, намагання рейдерського захоплення приватного нерухомого майна направлене до Адміністрації Президента, Незалежної Асоціації Українських Медіа, Національної Спілки журналістів України та Незалежної медіа профспілки України. Щиро віримо, що Закон та здоровий глузд переможуть невігластво і беззаконня.

І ще одне… Міграційна служба, звичайно, — важлива державна установа, необхідна району. Проте ми не розуміємо, чому державна установа вирішує свої проблеми за рахунок районної газети? Чому деякі депутати райради намагаються "знищити" районне видання з 86-річним досвідом та історією, приймаючи  незаконні рішення і втягуючи його у дорогу судову тяганину. Не по совісті це і не по закону, панове чиновники.

P.S.

- До речі, жодних проблем з державним нотаріусом (також знаходиться у приміщенні  "НС" за договором позички) редакція не мала і не має.

- Майно ТОВ "МЕДІА "НОВИНИ СВАТІВЩИНИ" - є не приватною, а колективною власністю, яке не можна розділити та винести при виході на пенсію чи звільненні з роботи.