Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове


Скачать книгу: З історії Сватівщини (в архіві zip (313 кб))

Сватовщина – край казацкий

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Герої Радянського Союзу та повні кавалери ордена Слави Сватівщини

Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині

ГОЛОДОМОР:: причини і наслідки 1932 - 1933 рр.

Физико-географическая характеристика и основные этапы формирования Сватовского района. Город Сватово.

Королько Леонід Миколайович

Повернутися на сторінку Герої соціалістичної праці Сватівщини

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Герої соціалістичної праці Сватівщини" (Книга знаходиться в PDF форматі 5,79 мб.)

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Герой Соціалістичної Праці Фоменко Дмитро Іванович

Знатний дояр радгоспу «Дружба» міста Сватове.

Дмитро Іванович Фоменко народився 15 вересня 1928 року в селі Кринички Куп’янського району Харківської області в сім’ї робітників. Після закінчення сільської неповної середньої школи, ще підлітком почав працювати робітником на залізничній станції Куп’янськ. У 1949 році одружився з Наталією Кирилівною Повертайло, яка згодом народила йому четверо дітей.

За порадою родичів у 1956 році молода сім’я Фоменків переїздить до міста Новодружевськ, де Дмитро Іванович влаштувався працювати скотарем у радгосп «Горняк», який був розташований за декілька кілометрів від Новодружевська. Але незадовільні побутові умови і відсутність у селищі радгоспу школи для дітей змусили сім’ю прислухатися до порад другого родича із Сватового і у 1961 переїхати до 1-го відділення Сватівського радгоспу «Дружба», де Дмитро Іванович, як переселенець, отримав будинок і став працювати скотарем на цьому відділку.

У цей час радгосп «Дружба», який спеціалізувався на виробництві молока, виступив у районі ініціатором зниження собівартості молока, яка була у районі дуже високою і робила всю молочну галузь нерентабельною. На фермах радгоспу були встановлені доїльні апарати і різні механізми, які в значній мірі полегшили працю тваринників. На основі цього було прийнято рішення збільшити групи корів з 12-15 до 25. Та зробити це було дуже важко, бо жодна з доярок не наважувалась зробити це першою. Тоді по рекомендації керівництва радгоспу молодий комуніст М.Г.Світочний вирішив стати доярем і набрав групу із 25 корів. І не знизив продуктивність, а збільшив надої з 1820 кг до 1900 кг. Про успіх Світочного заговорили і широко його рекламували. А коли він збільшив свою групу корів до 50 голів і добився значного підвищення надоїв, це викликало великий резонанс, і справи почали змінюватися на краще.

Комуніст Дмитро Фоменко, який працював скотарем на цій же фермі, за прикладом Світочного, теж став доярем. Набрав групу в 50 корів і викликав Світочного на змагання, а згодом випередив його. А потім Д.І.Фоменко набрав групу в 100 корів і не припустив зниження надоїв. Це остаточно переконало багатьох доярок, що можна значно збільшити групу корів і отримувати вищу заробітну плату за рахунок підвищення продуктивності праці. За прикладом М.Г.Світочного і Д.І.Фоменка доярки радгоспу М.М.Бондаренко, Г.В.Коновалова, Г.Л.Губіна збільшили сої групи корів до 25 голів. За ними прослідували інші доярки радгоспу й інших господарств району.

На протязі багатьох років Д.І.Фоменко обслуговував велику групу корів в 100-120 голів і поступово довів надій на кожну фуражну корову до 3 тисяч кг. і вище.

Підбивши підсумки роботи працівників сільського господарства за минуле семиріччя ЦК КПРС і Уряд нагородили орденами і медалями тих працівників, які домоглися найкращих результатів у роботі. І серед них значна група працівників сільського господарства нашого району була нагороджена урядовими нагородами.
«За выдающиеся успехи, достигнутые в развитии животноводства, увеличении производства и заготовке мяса, молока, яиц, шерсти и другой продукции сельского хозяйства» знатному дояру Луганщины Ф о м е н к у Дмитру Івановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому Золотої медалі «Серп і Молот»

На мітингу, присвяченому нагородженню урядовими нагородами кращих працівників сільського господарства району, керівники району і радгоспу «Дружба» гаряче поздоровили нагороджених і побажали їм подальших успіхів у роботі і особистому житті. Від імені нагороджених виступив Фоменко Д.І., який сказав: «Кожній людині приємно і радісно, що відзначають її заслуги перед Батьківщиною. А коли її праця оцінена вищою нагородою країни, радість, немовби, подвоюється. Присвоєння мені почесного звання Героя Соціалістичної Праці я розцінюю, як визнання не тільки моїх особистих заслуг, а й усього колективу радгоспу, моїх товаришів по роботі. З добрими показниками зустрічають ХХІІІ з’їзд нашої партії тваринники 1-го відділення. Вони виконали зобов’язання по надоях молока. Зокрема, я надоїв з початку року 50 т молока або 500 кг на фуражну корову. Але разом з цим нагорода багато до чого зобов‘язує. Я так розумію: працювати треба ще краще, ще продуктивніше» («Ленінським шляхом» за 29.03.1966 р.)

Деякі доярки радгоспу закидали Фоменку, що він набрав у свою групу вже роздоєних корів і тому одержує великі надої. Щоб довести, що його успіх не випадковий і він вміє успішно працювати, Дмитро Іванович набрав собі нову групу корів із первісток. Секретар парткому радгоспу В.Вишневецький про це писав в газеті: «У цьому році знатний дояр, Герой Соціалістичної Праці Д.І.Фоменко, набрав нову групу корів. Всі вони первістки червоно-степової породи. Непогані результати роботи у Дмитра Івановича. З початку року він надоїв від кожної із 70 корів по 2 тисячі кг молока. А всього він доглядає 100 голів.»

Невдовзі після присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці, Фоменка Д.І. було призначено завідуючим МТФ. І ферма під його керівництвом успішно виконувала свої виробничі плани і зобов’язання, займаючи призові місця у соцзмаганні ферм радгоспу.

Деякий час Дмитро Іванович працював скотарем МТФ і робітником кормоцеху.
16 січня 1981 року Д.І.Фоменко, при нез’ясованих обставинах, трагічно загинув. Похований у місті Сватове на Західному кладовищі (вул.ім.Столбового).

Дмитро Іванович Фоменко був скромною, спокійною, відповідальною і надзвичайно працьовитою людиною, яка щиро вболівала за доручену справу. Він мав велику силу волі і витримку, інакше б він не зміг витримати той напружений розпорядок дня, по якому він жив і працював Дмитро Іванович кожного дня вставав дуже рано - о 3-й годині ночі і уже за 30 хвилин був на фермі, чистив корів і стійла, годував тварин і готувався до дійки. З 5-ї години на протязі 2-3 годин проводив доїння корів своєї групи. Після прибирання о 8-9 годині йшов додому. По обіді, з 11 до 13-14 годин повторював ранкову роботу, а з 16 години і майже до 21-ї години проводив вечірню дійку. Ось так щодня без вихідних і святкових днів працював знатний дояр Луганщини Дмитро Іванович Фоменко. Хоч він і мав право на 4 дні відпочинку на місяць, але ними він користувався дуже рідко, тільки вразі гострої потреби.

Велика працелюбність Дмитра Івановича Фоменка, його висока відповідальність і ефективність роботи будуть завжди слугувати прикладом для наслідування нинішнім і прийдешнім поколінням тваринників.

Д.І.Фоменко був засновником цілої династії тваринників. Його дружина – Наталія Кирилівна спочатку допомогла чоловіку обслуговувати його велику групу корів, а потім сама набрала групу в 50 корів і з 1966 по 1985 рік працювала дояркою на тій же фермі, де працював чоловік. Наталія Кирилівна першою в радгоспі добилася 3-тисячного надою на фуражну корову. І увесь час надоювала від своєї групи по 3-3,5 тисяч кг молока на фуражну корову.

Їх донька – Сафронова Лідія Дмитріївна після закінчення курсів завідуючих тваринницьких ферм, працювала на фермі на різних посадах. Після створення АФ «Слобожанська» працювала тут лаборантом МТФ, а потім на протязі довгого часу до виходу на пенсію працювала бригадиром МТФ. Вона досвідчений спеціаліст своєї справи і вмілий організатор. МТФ під час її керівництва була одною із кращих у районі.