Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове


Скачать книгу: З історії Сватівщини (в архіві zip (313 кб))

Сватовщина – край казацкий

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Герої Радянського Союзу та повні кавалери ордена Слави Сватівщини

Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині

ГОЛОДОМОР:: причини і наслідки 1932 - 1933 рр.

Физико-географическая характеристика и основные этапы формирования Сватовского района. Город Сватово.

Королько Леонід Миколайович

Повернутися на сторінку Герої соціалістичної праці Сватівщини

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Герої соціалістичної праці Сватівщини" (Книга знаходиться в PDF форматі 5,79 мб.)

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Герой Соціалістичної Праці Фень Василь Андрійович

Бригадир тракторної бригади №3 колгоспу «Прогрес»

Василь Андрійович Фень народився 19 квітня 1927 року в селі Мілуватка Кремінського району в сім’ї колгоспника. У 1940 році після закінчення 5-го класу 13-річним підлітком вступив до колгоспу і назавжди поєднав своє життя з нелегкою хліборобською працею. Спочатку хлопець підносив воду працюючим колгоспникам, а потім був погоничем на оранці, причіплювачем на тракторі і виконував всі інші роботи, які йому довіряли.

У грудні 1944 року Василь був призваний до лав Радянської Армії і був зарахований курсантом в учбову стрілецьку роту в якій прослужив 8 місяців. А потім через важкі умови життя і великі навантаження дуже сильно захворів і був демобілізований з армії. Більше двох років лікувався хлопець вдома від страшної хвороби. Перемігши хворобу в 1947 році пішов до колгоспу на рядові роботи. Орав і обробляв землю волами і кіньми, сіяв, косив і збирав врожай. Згодом працював причіплювачем на тракторі, а в 1950 році був направлений на курси трактористів в МТС, після закінчення яких був зарахований трактористом у штат Площанської МТС, де і працював до 1958 року.

У зв’язку з реорганізацією МТС у 1958 році перейшов працювати трактористом у колгосп «Прогрес». Тут він остаточно сформувався як вмілий і досвідчений механізатор-хлібороб. Здавши залік він 6 березня 1962 року одержав посвідчення «Тракторист-машиніст 1-го класу».

У 1964 році В.А.Феня, як найбільш досвідченого і відповідального тракториста, призначають бригадиром тракторної бригади №3 колгоспу «Прогрес» . На цій посаді він успішно пропрацював маже двадцять років.

Після призначення бригадиром, Василь Андрійович почав наводити порядок в бригаді. Приводити в належний стан поля, польові дороги, польовий стан і майданчики для стоянки і зберігання техніки. Але найбільше уваги молодий бригадир приділив навчанню. Наполегливо навчався сам і навчав членів своєї бригади, як застосовувати на полі передові технології по вирощуванню різних культур, як використовувати досвід кращих механізаторів.

Творче використання передових технологій, висока культура землеробства, чистота полів, прямолінійність посівів, ретельне дотримання технології вирощування різних сільськогосподарських культур і високе почуття відповідальності кожного механізатора за доручену ділянку роботи, допомагали бригаді за будь-яких кліматичних умов одержувати високі і сталі врожаї всіх сільгоспкультур, які вони вирощували і дозволило бригаді майже кожного року займати призові місця у соцзмаганні механізаторів колгоспу і району. За ініціативою бригадира бригада систематично використовувала в своїй роботі найновіші досягнення агрономічної науки і передовий досвід новаторів. Але, перш ніж застосувати якусь новацію, у бригаді спочатку перевіряли її ефективність на своїх полях, а вже потім широко використовували і рекомендували її іншим бригадам. Майже кожного року на базі полів бригади Феня проводилися якісь семінари чи навчання різних категорій хліборобів, від механізаторів до головних спеціалістів і керівників господарств. Члени бригади охоче розказували і показували різним категоріям гостей як вони нагромаджують і зберігають у ґрунті вологу, борються з бур’янами, визначають строки сівби і норми висіву насіння, використовують добрива і різноманітну техніку та працюють по технологічним картам.

Багато передових технологій і прийомів були вперше в районі випробувані і впроваджені саме в бригаді Феня, а потім вже найшли широке застосування в господарствах району. Так вченими доведено, що передпосівна обробка мікроелементами насіння зернових культур підвищує їх врожай на 1-1,5 ц/га, цукрових буряків на 15-20 ц. А передпосівна обробка насіння розмеленим суперфосфатом (300-500 г на гектарну норму) за своєю ефективністю дорівнює передпосівному внесенню в рядки 50 кг цього добрива. У бригаді Феня переконалися в цьому і почали все насіння перед посівом обробляти мікроелементами і порошком суперфосфату. Як показав досвід бригади Феня, сівба соняшника підсушеним насінням з абсолютною вагою 110-120 г підвищує врожай на 1,5 – 2 ц/га.

Досвід бригади Феня підтвердив давно відому істину, що надранні посіви ярових культур дають більший врожай бо врожай краще використовує зимовий запас вологи, швидше визріває і менше підпадає під літню посуху. У 1965 р. у бригаді сівбу ярих колосових провели до 27 березня і одержали ячменю по 23,6 ц, вівса по 21 ц., ярої пшениці по 16,2 ц. У 1966 році сівбу закінчили ще раніше - до 16 березня і одержали добрий врожай.

Часті невдачі з вирощуванням озимих хлібів змусили бригаду більш уважніше поставитися до вирощування різних ярових культур. Бригада Феня вперше в районі почала відроджувати вирощування проса. Врожаї проса почали підвищуватися, коли бригада за методом М.Посмітного почала сіяти просо в 3-й декаді квітня, що значно раніше ніж сіяли в нашій місцевості. Але Фень у 1964 р. пішов далі Посмітного і крім ранніх посівів запровадив у себе ще й широкорядний спосіб посіву проса з подальшою міжрядною обробкою. В результаті одержав врожай по 26 ц/га , а не 7-8 ц., як було раніше. Цей цінний досвід Феня відразу підхопили хлібороби інших бригад колгоспу та господарств району. В результаті цього ранні квітневі широкорядні посіви зробили просо культурою високих і сталих врожаїв. І район щорічно став одержувати близько 20 центнерів.

Використання рідких добрив - було новим явищем у землеробській практиці. За ініціативою В.А.Феня його тракторна бригада одною з перших в районі почала застосовувати рідкі азотні добрива. Бригадою випробувані різні методи і строки внесення і аміачної води і безводного аміаку під різні культури. Нагромаджений досвід переконливо довів високу виробничу і економічну ефективність рідких азотних добрив. При внесенні 60-80 кг таких добрив підвищується врожай кукурудзи на зерно майже в 2 рази, а при внесенні 400-450 кг/га аміачної води врожай зеленої маси кукурудзи збільшується в 2,3 рази і досягає 300-350 ц/га. Відпрацьований бригадою Феня метод застосування рідких добрив був взятий на озброєння всіма господарствами району.

На позитивні здобутки бригади В.А.Феня в 1967 році в значній мірі вплинули і соціалістичні змагання по достойній зустрічі 50-річчя Радянської влади і змагання за звання «Колектив високої культури землеробства». Боротися за почесне званя «Колектив високої культури землеробства» виявили бажання 67 тракторних бригад, 182 механізовані ланки, в яких працювало 1166 механізаторів.

Розглянувши підсумки змагання за звання бригади високої культури землеробства в 1967 році, бюро райкому партії та виконком районної ради 18 грудня 1967 року визначили, що переможцями у змаганні являються тракторна бригада №3 колгоспу «Прогрес» (бригадир В.А.Фень), яка виростила на площі 1167 га по 26,5 ц. зерна, в т.ч. зернової кукурудзи по 36 ц., проса по 20,6 ц., цукрових буряків по 207 ц., силосної кукурудзи по 223ц; та тракторна бригада №1 радгоспу №10. Бригади одержали дипломи першого ступеня та грошові премії по 150 крб. Бригадири одержали безкоштовні путівки на ВДНГ, механізатори бригад отримали Почесні грамоти.

«Виробничий успіх – результат зусиль усього колективу. Але його не можна добитися без твердої волі, наполегливості і уміння керівника цього колективу. Ця якість є в бригадира Василя Андрійовича Феня. В.А.Фень – досвідчений механізатор району. Більша частина його життя пройшла на полі, серед людей. Не маючи (як і більшість людей старшого покоління) спеціальної освіти, він наполегливою працею, допитливим селянським розумом вивчав закони, знання яких примушує землю бути щедрою. Василь Андрійович уважно ставився до рекомендацій і порад спеціалістів. «Співдружність з наукою - характерне явище для сьогоднішнього хлібороба. Для бригади давно стали виробничою нормою передова технологія і висока культура землеробства. Чистота полів, прямолінійність посівів викликають радість навіть у людей , які не знайомі з сільським господарством…»

За багаторічну сумлінну новаторську працю, успішне виконання виробничих планів і соціалістичних зобов’язань, впровадження наукових досягнень і власних передових технологій В.А.Фень нагороджений багатьма Почесними грамотами, нагрудним значком «Відмінник соціалістичного змагання УРСР», значком «Знатний кукурудзовод України», орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани».

«За выдающиеся успехи, достигнутые в развитии сельськохозяйственного производства и выполнении пятилетнего плана продажи государству продуктов земледелия и животноводства» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 квітня 1971 року Ф е н ю Василю Андрійовичу присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і Молот»

В.А.Фень приймав активу участь у партійній і громадській роботі села і району. Неодноразово обирався делегатом районних і обласних партійних і профспілкових конференцій. Обирався депутатом районної і сільської рад, добросовісно виконував свої депутатські обов’язки, часто виступав перед школярами та молоддю. Користувався високим авторитетом і повагою серед хліборобів Сватівщини і жителів села Мілуватки.

Хлібороби Сватівщини, які знайомі з новаторськими технологіями і прийомами В.А.Феня, чи були просто добре з ним знайомі, ще будуть довго згадувати добрим словом цю талановиту, добру і безкорисну людину, справжнього патріота Мілуватки і Сватівщини, який на протязі багатьох років своєю високопродуктивною та наполегливою працею прославляв свій край, свою Сватівщину.

У 1983 році після нещасного випадку одного із трактористів його бригади, він був звільнений з посади бригадира і призначений слюсарем, а 2 березня 1985 рішенням правління колгоспу він був призначений начальником молочного комплексу МТФ №2, де і працював до виходу на пенсію 21 квітня 1987 року.

Помер Василь Андрійович Фень 16 січня 2004 року. Похований в селі Мілуватка на кладовищі «На горі» по вул. Підгорній.