СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

поветнутись на головну сторінку сайту



Вірш Шевченка, Гамалія



Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

 

Вірш Шевченка, Гамалія

 

Фото - портрет Тараса Григоровича Шевченка Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України;
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.
Ой повій, повій, вітре, через море
Та з Великого Лугу ,
Суши наші сльози, заглуши кайдани,
Розвій нашу тугу.
Ой заграй, заграй, синесеньке море,
Та під тими байдаками,
Що пливуть козаки, тільки мріють шапки,
Та на сей бік за нами.
Ой боже наш, боже, хоч і не за нами,
Неси ти їх з України;
Почуємо славу, козацькую славу,
Почуємо — та й загинем».

Отак у Скутарі козаки співали;
Співали, сердеги, а сльози лились;
Лилися козацькі, тугу домовляли.
Босфор 2 аж затрясся, бо зроду не чув
Козацького плачу; застогнав, широкий,
І шкурою, сірий бугай, стрепенув,
І хвилю, ревучи, далеко, далеко
У синее морс на ребрах послав.
І море ревнуло Босфорову мову.
У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові
Тую журбу-мову на хвилі подав.
Зареготався дід наш дужий,
Аж піна з уса потекла.
«Чи спиш, чи чуєш, брате Луже!
Хортице! Сестро!..»
Загула

Хортиця з Лугом: «Чую, чую!»
І Дніпр укрили байдаки.
І заспівали козаки:

«У туркені, по тім боці,
Хата на помості
Гай! гай! море, грай,
Реви, скелі ламай!
Поїдемо в гості.

У туркені у кишені
Таляри, дукати .
Не кишені трусить,
Їдем різать, палить,
Братів визволяти.

У туркені яничари
І баша на лаві.
Гой ги! вороги!
Ми не маєм ваги.
Наша воля й слава».

Пливуть собі, співаючи;
Море вітер чує;
Попереду Гамалія
Байдаком керує.
Га малію, серце мліє,
Сказилося море;
Не злякає! — і сховались
За хвилі — за гори.

Дрімає в гаремі — в раю Візантія в,
І Скутар дрімає; Босфор клекотить,
Неначе скажений; то стогне, то виє:
Йому Візантію хочеться збудить.
«Не буди, Босфоре, буде тобі горе,
Твої білі ребра піском занесу,
У мул поховаю!..— (реве синє море) —
Хіба ти не знаєш, яких я несу
Гостей до султана?» Так море спиняло
(Любило завзятих чубатих слов'ян).
Босфор схаменувся. Туркеня дрімала,
Дрімав у гаремі ледачий султан.
Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають
Козаки сердеги. Чого вони ждуть?
По-своєму бога в кайданах благають,
А хвилі на той бік ідуть та ревуть.
«О милий боже України,
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
І сором тут, і сором там —
Вставать з чужої домовини,
На суд твій праведний прийти,
В залізах руки принести
І перед всіми у кайданах
Стать козакові...»
„Ріж! і бий!

Мордуй невіру бусурмана!” —
Кричать за муром. Хто такий?
Гамалію, серце мліє:
Скутар скаженіє!
„Ріжте! бийте!” — на фортеці
Кричить Гамалія.

Реве гарматами Скутара,
Ревуть, лютують вороги.
Козацтво преться без ваги —
І покотились яничари.

Гамалія по Скутарі —
По пеклу гуляє.
Сам хурдигу розбиває,
Кайдани ламає.
«Вилітайте, сірі птахи,
На базар до паю!»
Стрепенулись соколята,
Бо давно не чули
Хрещеної тії мови.
І ніч стрепенулась.
Не бачила стара мати
Козацької плати;
Не лякайся, подивися
На бенкет козачий.
Темно всюди, як у будень,
А свято чимале.
Не злодії з Гамалієм
Їдять мовчки сало
Без шашлика. «Засвітимо!»
До самої хмари
З щоглистими кораблями
Дала е Скутара.
Візантія пробуркалась,
Витріщає очі,
Переплива на помогу,
Зубами скрегоче.

Реве, лютує Візантія,
Руками берег достає;
Достала, зикнула, встає —
І па ножах в крові німіє.
Скутар, мов пекло те, палає,
Через базари кров тече,
Босфор широкий доливав.
Неначе птахи чорні в гаї,
Козацтво сміливе літає.
Ніхто на світі не втече!
Огонь запеклих не пече.
Руйнують мури; срібло, злото
Несуть шапками козаки
І насипають байдаки.
Горить Скутар, стиха робота,
І хлопці сходяться; зійшлись,
Люльки з пожару закурили,
На байдаки — та й потягли,
Рвучи червоні гори-хвилі.
Пливуть собі, ніби з дому.
Так буцім гуляють,
Та, звичайне, запорожці,
Пливучи співають:

Наш отаман Гамалія.
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
із турецької неволі
Братів визволяти.
Ой приїхав Гамалія
Аж у ту Скутару.
Сидять брати-запорожці.
Дожидають кари.
Ой як крикнув Гамалія:
«Брати! будем жити,—
Будем жити, вино пити,
Яничара бити,
А курені килимами,
Оксамитом крити».
Вилітали запорожці
На лан жито жати;
Жито жали, в копи клали,
Гуртом заспівали:
«Слава тобі, Гамалію,
На ввесь світ великий,
На ввесь світ великий,
На всю Україну,
Що не дав ти запорожцям
Згинуть на чужині».

Пливуть співаючи; пливе
Позад завзятий Гамалія:
Орел орлят мов стереже;
Із Дарданеллів вітер віє,
А не женеться Візантія;
Вона боїться, щоб Чернець
Не засвітив Галату знову
Або гетьман Іван Підкова
Не кликнув в море на ралець.
Пливуть собі, а з-за хвилі
Сонце хвилю червонить;
Перед ними море миле
Гомонить і клекотить.

Гамалію, вітер віє,
Ось.. ось... наше море!..
І сховалися за хвилі —
За рожеві гори.

 

 

Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка

 

Вірш Шевченко, "Думка"

Вірш Шевченко, Думка 2

Вірші Шевченко, Думка 3

Вірш Шевченко, Думка 4

На вічну пам'ять Котляревському

Думи мої, думи мої

Перебендя

Тополя

До Основ'яненка

Іван підкова

Н. Маркевичу

Вітер з гаєм розмовляє

Вірш Шевченка, Гамалія

Вірш Шевченка, Сова

Вірш Шевченко, Сон

У неділю не гуляла

Заворожи мені, волхве

Вірш Шевченка, Гоголю

Не завидуй багатому

Не женися на багатій

Вірші Шевченко, Єретик

Вірш Шевченко, Наймичка

Вірші Шевченко, Кавказ

І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє

Вірші Шевченка, Холодний яр

Вірш Шевченка, Маленькій Мар'яні

Минають дні, минають ночі

Вірш Шевченка, Три літа

Вірші Шевченка, Заповіт

Вірш Лілея

Вірші Русалка

Вірші Шевченко, В казематі

Вірші Шевченко, Думи мої, думи мої

Поема 'Княжна', (уривки)

Не гріє сонце на чужині

Вірші Шевченко, Сон

Вірші Шевченко, Полякам

Один у другого питаєм

Самому чудно, а де ж дітись?

Ой стрічечка до стрічечки

Вірш Шевченко, Хустина

Вірші Шевченко, А. О. Козачковському

Вірші Шевченко, то так і я тепер пишу

А нумо знову віршувать

Вірш Шевченка, У Бога за дверима лежала сокира

Вірші Шевченка, Ой гляну я, подивлюся

Та не дай Господи нікому

Вірш Шевченка, Царі (уривки)

Вірші Шевченка, Добро, у кого є господа

Ну що б, здавалося, слова

Мов за подушне, отступили

Вірші Шевченка, Якби зустрілися ми знову

Вірш Шевченка, Пророк

Вірші Шевченка, Сичі

Вірш Шевченка, І небо невмите, і заспані хвилі

Вірші Шевченка, І виріс я на чужині

Не для людей, тієї слави

Коло гаю, в чистім полі

Якби мені черевики

Вірші Шевченка, І багата я

Вірш Шевченка, Полюбилася я

Породила мене мати

Ой виострю товариша

По вулиці вітер віє

Ой сяду я під хатою

Вірші Шевченка, Закувала зозуленька

Ой не п'ються пива - меди

Вірш Шевченка, У тієї Катерини

Ой пішла я у яр за водою

Не так тії вороги

Вірші Шевченка, ой люлі, люлі, моя дитино

Вірш Шевченка, ой чого ти почорніло

Туман, туман долиною

У неділеньку у святую

У неділеньку та ранесенько

Вірш Шевченка, Утоптала стежечку

І широкую долину

На вгороді коло броду

Не хочу я женитися

Вірш Шевченко, Чума

Вірш Шевченко, І знов мені не привезла

Вірші Шевченка, в неволі в самоті немає

Вірш Шевченко, Ой умер старий батько

Вірші Шевченка, Неначе степом Чумаки

Вірш Шевченко, За сонцем хмаронька пливе

Вірші Шевченка, Не додому вночі йдучи

Вірші Шевченко, Як маю я журитися

На що мені женитися?

Вірш Шевченка, Заросли шляхи тернами

Зацвіла в долині

Вірші Шевченка, У нашім раї на землі

На великдень на соломі

Було, роблю що, чи гуляю

Буває іноді старий

Вірші Шевченко, Хіба самому написать

Дурні та гордії ми люди

Вірші Шевченка, І золотої й дорогої

Вірш Шевченко, Ми в купочці колись росли

Готово! Парус розпустили

Вірш Шевченка, Ми восени такі похожі

Лічу в неволі дні і ночі

Лічу в неволі дні і ночі 2

Ми заспівали, розійшлись

Не молилася за мене

Мені здається я не знаю

Вірші Шевченка, Якби ви знали, паничі

Вірш Шевченко, Буває, в неволі іноді згадаю

Вірш Шевченка, І станом гнучим і красою

Огні горять, музика грає

Чи то недоля та неволя

На батька бісового я трачу

І досі сниться: під горою

Мій Боже милий, знову лихо

Юродивий

Вірші Шевченко, Доля

Вірші Шевченка, Муза

Вірш Шевченка, Слава

Вірші Шевченка, Сон

Я не нездужаю, нівроку

Вірші Шевченка, Подражаніє 11 псалму

Марку Вовчку

Ісаія глава 35

Така, як ти, колись лілея

Федору Івановичу Черненку

Вірші Шевченко, Сестрі

Вірш Шевченко, Колись дурною головою

Во Іудеї во дні они

Вірші Шевченко, Подражаніє

Ой діброво — темний гаю!

Вірш Шевченко, Молитва

Колись-то ще, во время оно

Вірші Шевченко, Плач Ярославни

З передсвіта до вечора

Над Дніпровою сагою

Вірші Шевченко, Росли у купочці, зросли

Вірш Шевченко, Світе ясний! Світе тихий!

І Архімед, і Галілей

Поставлю хату і кімнату

Вірші Шевченко, Не нарікаю я на Бога

Вірш Шевченко, Минули літа молодії

І тут, і всюди — скрізь погано

Якби з ким сісти хліба з'їсти

Вірші Шевченко, Тече вода з-під явора

Вірш Шевченко, Якось-то йдучи уночі

Бували войни й військовії свари

Зійшлись, побрались, поєднались

 

 



 

Вірші Шевченка

 

 

Пропонуємо ще декілька віршів про природу та Стихи о весне     Вірші     Вірші дітей     Діти і поезія     Стихи Плещеев А.Н.     Стихи Фет А.А.      Вірші Миколи Уманця

 

 

обсудити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви

 

поветнутись на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2024 svatovo.ws - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws