СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

поветнутись на головну сторінку сайту



Вірш Шевченка, Буває, в неволі іноді згадаю









Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

 

Вірші Шевченка

 

Вірш Шевченка, Буває, в неволі іноді згадаю

Фото - портрет Тараса Григоровича Шевченка Буває, в неволі іноді згадаю
Своє стародавнє, шукаю, шукаю,
Щоб чим похвалитись, що й я таки жив,
Що й я таки бога колись-то хвалив!
Шукаю, шукаю... господи б, хотілось
Згадать хоть що-небудь! Та оце й наткнувсь
На таке погане, що так і заснув,
Богу не молившись!.. От мені приснилось...
Свинею заснувши, звичайне, такий
І сон приверзеться... ніби край могили
Пасу я ягнята, а я ще малий;
Дивлюся, могила ніби розвернулась,
А з неї виходить неначе козак,
Уже й сивоусий собі неборак,
Та і йде до мене... Я собі звернулось,
Щеня мов під тином,— звичайне, мале,
То й перелякалось. От мене бере
Неначе на руки та несе в могилу,
А чорна могила ще гірше розкрилась,
Дивлюся, в могилі усе козаки:
Який безголовий, який без руки,
А хто по коліна неначе одтятий;
Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті.
— Дивися, дитино, оце козаки
(Ніби мені каже), на всій Україні
Високі могили. Дивися, дитино,
Усі ті могили — усі отакі.
Начинені нашим благородним трупом,
Начинені туго. Оце воля спить!
Лягла вона славно, лягла вона вкупі
З нами, козаками! Бачиш, як лежить —
Неначе сповита!.. Тут пана немає,
Усі ми однако на волі жили!
Усі ми однако за волю лягли,
Усі ми і встанем, та бог його знає,
Коли-то те буде. Дивися ж, дитино!
Та добре дивися — а я розкажу,
За що Україна наша стала гинуть,
За що й я меж ними в могилі лежу.
Ти ж людям розкажеш, як виростеш, сину.
Слухай же, дитино.— А потім ягнята
Приснились у житі, лановий біжить
Та б'є мене добре — і ніби, проклятий,
Свитину здирає... І досі болить,
Як сон той згадаю. А як нагадаю
Козака в могилі, то й досі не знаю,
Чи то було справді, чи то було так,
Мара яка-небудь. Мені той козак
Розказував ось що...

— Не знаю, як тепер ляхи живуть
З своїми вольними братами?
А ми браталися з ляхами!
Аж поки третій Сігізмонд
З проклятими його ксьондзами
Не роз'єднали нас... Отак
Те лихо діялося з нами!
Во ім'я господа Христа
І матері його святої!
Ляхи прийшли на нас войною!
Святії божії міста
Ксьондзи скажені осквернили!
Земля козача зайнялась
І кров'ю, сину, полилась,
І за могилою могила,
Неначе гори, поросли
На нашій, синочку, землі!

Я жив на хуторі, з...
Я стар був, немощен.
Послав З табун я коней до обозу,
Гармату, гаківниць два вози,
Пшона, пшениці, що придбав,
Я всю мізерію оддав
Моїй Україні небозі...
І трьох синів своїх.— Нехай,—
Я думав, грішний перед Богом,
Нехай хоть часточка убога
За мене піде, за наш край,
За церков Божію, за люди,
А я молитись в хаті буду.—
Бо вже не здужав, сину, встать,
Руки на ворога піднять!

Зо мною, слухай же, остались
Данило, чура мій, та я,
Та Пріся, дочечка моя!
Воно ще тільки виростало,
Ще тільки, тільки наливалось,
Мов та черешенька!.. За гріх,
За тяжкий, мабуть, гріх великий
Не дав мені святий владика
Очей нарадувать старих
Моїм дитятком!..Не ходили
Ксьондзи по селах, а возили.
На людях їх з села в село,
— Такее-то у нас було!
Якось їх, клятих, і до мене
Вночі на хутір занесло.
А з ними челядь їх скажена
Та ще драгуни... Дай мені
Хоч коли-небудь, Боже милий!
На світ твій виглянуть з могили
Спряжу всю шляхту на огні!
Вони, вони — не бійся, сину! —
Вони, ксьондзи, мою дитину
З собою в хату завели,
Замкнулись п'янії, я бачив.
А челядь п'яна полягала
У клуні на соломі спать,
Драгуни теж. А ми з Данилом
Соломи в сіни наносили,
А клуню просто запалили...
Не встануть, прокляті, оп'ять
Дітей козачих мордувать,
Усі до одного згоріли!
І Пріся бідная моя
Згоріла з клятими! А я...
На пожарищі хрест з Данилом
Поставили та помолились,
Заплакали... Та й потягли,
На коней сівши, до обозу,
Синів всіх трьох моїх
Та в добрий час і полягли
Отут укупі!..

А як ми бились, умирали,
За що ми голови складали
В оці могили? Будеш жить,
То, може, й знатимеш, небоже,
Бо слава здорово кричить
За наші голови... А може,
І про могили, і про нас
З старцями божими по селах
Правдива дума невесела
Меж людьми ходить...


 

 

Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка

 

Вірш Шевченко, "Думка"

Вірш Шевченко, Думка 2

Вірші Шевченко, Думка 3

Вірш Шевченко, Думка 4

На вічну пам'ять Котляревському

Думи мої, думи мої

Перебендя

Тополя

До Основ'яненка

Іван підкова

Н. Маркевичу

Вітер з гаєм розмовляє

Вірш Шевченка, Гамалія

Вірш Шевченка, Сова

Вірш Шевченко, Сон

У неділю не гуляла

Заворожи мені, волхве

Вірш Шевченка, Гоголю

Не завидуй багатому

Не женися на багатій

Вірші Шевченко, Єретик

Вірш Шевченко, Наймичка

Вірші Шевченко, Кавказ

І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє

Вірші Шевченка, Холодний яр

Вірш Шевченка, Маленькій Мар'яні

Минають дні, минають ночі

Вірш Шевченка, Три літа

Вірші Шевченка, Заповіт

Вірш Лілея

Вірші Русалка

Вірші Шевченко, В казематі

Вірші Шевченко, Думи мої, думи мої

Поема 'Княжна', (уривки)

Не гріє сонце на чужині

Вірші Шевченко, Сон

Вірші Шевченко, Полякам

Один у другого питаєм

Самому чудно, а де ж дітись?

Ой стрічечка до стрічечки

Вірш Шевченко, Хустина

Вірші Шевченко, А. О. Козачковському

Вірші Шевченко, то так і я тепер пишу

А нумо знову віршувать

Вірш Шевченка, У Бога за дверима лежала сокира

Вірші Шевченка, Ой гляну я, подивлюся

Та не дай Господи нікому

Вірш Шевченка, Царі (уривки)

Вірші Шевченка, Добро, у кого є господа

Ну що б, здавалося, слова

Мов за подушне, отступили

Вірші Шевченка, Якби зустрілися ми знову

Вірш Шевченка, Пророк

Вірші Шевченка, Сичі

Вірш Шевченка, І небо невмите, і заспані хвилі

Вірші Шевченка, І виріс я на чужині

Не для людей, тієї слави

Коло гаю, в чистім полі

Якби мені черевики

Вірші Шевченка, І багата я

Вірш Шевченка, Полюбилася я

Породила мене мати

Ой виострю товариша

По вулиці вітер віє

Ой сяду я під хатою

Вірші Шевченка, Закувала зозуленька

Ой не п'ються пива - меди

Вірш Шевченка, У тієї Катерини

Ой пішла я у яр за водою

Не так тії вороги

Вірші Шевченка, ой люлі, люлі, моя дитино

Вірш Шевченка, ой чого ти почорніло

Туман, туман долиною

У неділеньку у святую

У неділеньку та ранесенько

Вірш Шевченка, Утоптала стежечку

І широкую долину

На вгороді коло броду

Не хочу я женитися

Вірш Шевченко, Чума

Вірш Шевченко, І знов мені не привезла

Вірші Шевченка, в неволі в самоті немає

Вірш Шевченко, Ой умер старий батько

Вірші Шевченка, Неначе степом Чумаки

Вірш Шевченко, За сонцем хмаронька пливе

Вірші Шевченка, Не додому вночі йдучи

Вірші Шевченко, Як маю я журитися

На що мені женитися?

Вірш Шевченка, Заросли шляхи тернами

Зацвіла в долині

Вірші Шевченка, У нашім раї на землі

На великдень на соломі

Було, роблю що, чи гуляю

Буває іноді старий

Вірші Шевченко, Хіба самому написать

Дурні та гордії ми люди

Вірші Шевченка, І золотої й дорогої

Вірш Шевченко, Ми в купочці колись росли

Готово! Парус розпустили

Вірш Шевченка, Ми восени такі похожі

Лічу в неволі дні і ночі

Лічу в неволі дні і ночі 2

Ми заспівали, розійшлись

Не молилася за мене

Мені здається я не знаю

Вірші Шевченка, Якби ви знали, паничі

Вірш Шевченко, Буває, в неволі іноді згадаю

Вірш Шевченка, І станом гнучим і красою

Огні горять, музика грає

Чи то недоля та неволя

На батька бісового я трачу

І досі сниться: під горою

Мій Боже милий, знову лихо

Юродивий

Вірші Шевченко, Доля

Вірші Шевченка, Муза

Вірш Шевченка, Слава

Вірші Шевченка, Сон

Я не нездужаю, нівроку

Вірші Шевченка, Подражаніє 11 псалму

Марку Вовчку

Ісаія глава 35

Така, як ти, колись лілея

Федору Івановичу Черненку

Вірші Шевченко, Сестрі

Вірш Шевченко, Колись дурною головою

Во Іудеї во дні они

Вірші Шевченко, Подражаніє

Ой діброво — темний гаю!

Вірш Шевченко, Молитва

Колись-то ще, во время оно

Вірші Шевченко, Плач Ярославни

З передсвіта до вечора

Над Дніпровою сагою

Вірші Шевченко, Росли у купочці, зросли

Вірш Шевченко, Світе ясний! Світе тихий!

І Архімед, і Галілей

Поставлю хату і кімнату

Вірші Шевченко, Не нарікаю я на Бога

Вірш Шевченко, Минули літа молодії

І тут, і всюди — скрізь погано

Якби з ким сісти хліба з'їсти

Вірші Шевченко, Тече вода з-під явора

Вірш Шевченко, Якось-то йдучи уночі

Бували войни й військовії свари

Зійшлись, побрались, поєднались

 


 

 

 



Вірші Шевченка

 



 

 

Пропонуємо ще декілька віршів про природу та Стихи о весне     Вірші     Вірші дітей     Діти і поезія     Стихи Плещеев А.Н.     Стихи Фет А.А.      Вірші Миколи Уманця    Природа стихи

 

 

обсудити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви

 

поветнутись на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2024 svatovo.ws - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws