Слобожаночка
Слобожанка я маленька,
Сватівщина – моя ненька,
Край Луганський – татко мій,
Рідний серцю, дорогий.
Край багатий на річки,
Поля пшеничні та ліски.
Є тут квіточки барвисті,
Калина у червоному намисті.
В мене стрічка у косі,
Файні квіти у руці.
Невеличка я й весела
І люблю вкраїнські села.
Люблю луки, ліс і поле
І свою чудову школу.
Квітам пісеньки співаю
Як я рідний край кохаю.
Чує співи ці і пташка,
І замріяна ромашка,
І метелик, і курчатко,
І маленьке ластів’ятко.
Тут для мене усе рідне,
Сяє сонечко привітне,
Промінцем мене лоскоче,
Мов сказати мені хоче:
- Шануй, дитино, Україну,
Свою чудову Сватівщину.
Оберігай ліси й поля,
Бо це все – рідная земля!
Чуйко Тетяна
2 клас
Райгородська ЗОШ
2007
На порозі
юності
Щось вітер за
вікном шепоче,
Вже юність розплітає коси,
Навіює думки сумні –
В дитинство не вернутися мені.
Туди, де все веселкою покрите,
І теплим сонечком зігріте,
Де ненька вчасно заспокоїть,
І можна щось веселе скоїть. –
Розфарбувати хвіст коту,
Зірвати квітку на льоту,
Цілий день ляльок вдягати,
Майбутні мрії малювати.
Та дуже швидко плине час,
Я переходжу з класу в клас.
І гойдалка улюблена моя
Для мене стала замала…
Невже закриті вже мені
В дитинство двері чарівні,
Де буду іграшками гратись,
І стрічки в коси заплітати?
Країно казкова, ти не втікай,
Дуже прошу тебе, постривай.
Я не хочу розлуки з тобою, -
Залишайся назавжди зі мною!
Твоя країна така чудова –
Весела і, навіть, казкова.
А юність хоча й золота,
Та до тебе вона не верта.
Одне лиш душу звеселяє –
Попереду ще все життя.
А в юності мене чекають
Нові чарівні почуття!
Кривошея Євгенія
6 клас, 2007 р.
На порозі юності
Щось вітер за вікном шепоче,
Вже юність розплітає коси,
Навіює думки сумні –
В дитинство не вернутися мені.
Туди, де все веселкою покрите,
І теплим сонечком зігріте,
Де ненька вчасно заспокоїть,
І можна щось веселе скоїть. –
Розфарбувати хвіст коту,
Зірвати квітку на льоту,
Цілий день ляльок вдягати,
Майбутні мрії малювати.
Та дуже швидко плине час,
Я переходжу з класу в клас.
І гойдалка улюблена моя
Для мене стала замала…
Невже закриті вже мені
В дитинство двері чарівні,
Де буду іграшками гратись,
І стрічки в коси заплітати?
Країно казкова, ти не втікай,
Дуже прошу тебе, постривай.
Я не хочу розлуки з тобою, -
Залишайся назавжди зі мною!
Твоя країна така чудова –
Весела і, навіть, казкова.
А юність хоча й золота,
Та до тебе вона не верта.
Одне лиш душу звеселяє –
Попереду ще все життя.
А в юності мене чекають
Нові чарівні почуття!
Кривошея Євгенія
6 клас, 2007 р.
А час
летить …
А час летить,
ніхто не в змозі
Його тримати в ланцюгах,
Зустрівши юність на дорозі
Відчула і любов, і страх.
Немов дитинства й не бувало
Швидко так пролинув час…
Вже восьмим цвітом зацвітає
Шкільне життя веселе в нас.
Ще трішки – і життя дорога
Нам стежкою розстеле шлях.
Від батьківського рідного порогу
Розлетимося по незвіданих шляхах
Але у серці мрія все ж лишиться
Щоб повернути той чудовий час,
І безтурботно ще повеселитись
Побачити все в кольорових снах.
Манько Наталія
7 клас
Райгородська ЗОШ
Мій рідний
край
Мій рідний
край –
Це справжній рай.
Ростуть дерева, квіточки,
Співають весело пташки.
Метелики в гаю кружляють,
Всю Сватівщину звеселяють.
І весело живуть тут люди, –
Бо Україна є і буде!
Мій рідний край – це так багато:
Моє село і рідна хата,
Дідусь, бабуся, мама й тато
І любий мій молодший братик!
Бондаренко Олександр
7 клас, 2007 р.
Навесні
Вже травичка
зеленіє,
Вкрила землю і поля.
Небо весело синіє
І уквітчана земля.
Небо грає з небокраєм,
Воно мінить кольори.
Вітер грає тихо з гаєм,
Сонце світить угорі.
Ось і в нашому садочку
Вишні зацвітають.
Я радію, всі радіють,
Солов’ ї співають.
Привітаю всіх пташок,
Всіх тварин, рослинок.
У віночок з кульбабок
Я вплету барвінок.
На красу весняну гляну –
Хочеться співать, радіть.
На очах все оживає –
Як красу цю не любить!
Гонтар Світлана
7 клас, 2007 р
Весна –
чарівниця
Прийшла весна
така мила,
Мов та дівчина вродлива.
Ходить тихо по садочку
У заквітчанім віночку.
Де ніжкою вона стане –
Там сніжок миттєво тане.
Де рукою доторкнеться –
Там травинка вгору пнеться.
Рясно квіти розквітають,
Вже і бджілоньки літають.
Так хочеться сплести вінок,
І з усіма піти в танок.
Бо як метелик затанцює -
Все навкруг цвіте, вирує…
Сонце в небі яснім сяє,
Соловей в гайку співає.
А навкруг така краса –
Здається, сяють небеса.
І навіть вранішня роса
Край наш рідний прикраша!
Манько Наталія
8 клас, 2007 р.
Веснонька
До нас
веснонька прийшла,
І тепло всім принесла.
Пташечки в саду співають
Моє серце звеселяють.
Проліски квітують у гаю,
На галявині стою, як у раю.
Чарує веснонька – весна –
Вона квітуча й запашна.
Вже прокинулись комашки,
Скоро з’являться ромашки.
Луки вже травою вкриті,
Водою весноньки омиті.
Як чудово в краї ріднім –
Все тут миле і привітне.
Краєм цим чудовим, друже,
Я завжди пишатись мушу!
Руденко Денис
6 клас, 2007 р.