30 грудня голова Сватівської районної ради В. Сліпець та голова Сватівської райдержадміністрації В. Озеров відвідали село Коломийчиха. Цей захід, напевно, мав би бути схожим на суворе бюрократичне інспектування роботи голови тер-громади, але, на щастя, цього не сталося. Відвідини першими особами району центру однієї з територіальних громад Сватівщини були схожі на тепле невимушене спілкування, котре принесло масу позитивних емоцій. А зустрічали районних керманичів Коломийчиський сільський голова Н. Чунихіна та голова ППА "Лан" Н. Надоля. І ось що головна господиня Надія Василівна та головна помічниця тергромади Ніна Миколаївна показали та розказали гостям...
Першою чергою завітали до сільського храму Святої Покрови. Про нього ми вже неодноразово розповідали на сторінках "НС". Те, що спільними зусиллями вдалося коломийчанам створити на місці напіврозваленої споруди, дійсно викликає захват! Тепер у Коломийчисі є неймовірно величний та красивий храм. І цим - варто пишатися!
— Щойно я прийшла на посаду сільського голови, ми спільно вирішили, що споруду, котра стоїть у самому центрі села, напівзруйнована та вкрай занедбана, потрібно довести до ладу. Вікна тут були забиті, дах - у аварійному стані… А дітвора бавилась на тих руїнах. Не дай Боже, хтось би постраждав! Тож вирішили храм тут відбудувати, - розповідала Н. Чунихіна. — Гроші збирали, як кажуть, всім миром. І місцеві підприємці, і фермери допомагали, навіть наші односельці, які зараз у Харкові мешкають, не залишилися осторонь. Зібрали 90 тисяч на куполи, на дах, і почали працювати. А потім люди побачили, що роботи йдуть, що толк - буде, і активніше стали допомагати.
Не все ще зроблене у храмі. Приміром, з системою опалення є проблеми. У теплу пору року тут - справжній рай, а от взимку - надто холодно. Тож хрещення немовлят, скажімо, доводиться проводити вдома. Але то - справа часу. Все вирішать коломийчани, бо є до того щире прагнення. Головне, що громада має прекрасний храм, який наповнює душі селян миром та спокоєм, прославляючи та звеличуючи найкращі православні українські традиції.
А навпроти храму знаходиться ще одне громадське місце, котре коломийчани не так вже й давно відбудували з руїн - сільський стадіон. Заново будувалася огорожа навколо стадіону, відновлювалися футбольні ворота. І зараз тут не лише займаються спортом всі, кому це до душі, а й проводяться влітку культурно-масові заходи, на які залюбки сходяться всі мешканці села і приїжджають зацікавлені гості.
Відновили і автобусну зупинку у центрі села. Усі гуртом коломийчани очистили від порослі, яка розрослася настільки, що навіть заважала газопроводу, вербовий гайок, який росте біля мосту. Словом, без діла селяни разом із клопітливим головою не сидять.
А на пагорбі у Коломийчисі височіє ще одна гордість села - місцева загальноосвітня школа. Тут навчається всього 72 учні. Школа більше схожа на гостинну затишну домівку, аніж на освітній заклад. Всюди чистота, порядок. Коридори школи рясно уквітчані кімнатними рослинами, на вікнах - шикарні гардини. Так тепло, так затишно тут - просто не передати словами!
Того дня учнів у класах не було, бо тривали зимові канікули. Але працівники закладу на чолі з директором Оленою Геннадіївною Лазурко радо вітали гостей з райцентру. Побували районні керівники у кожному кабінеті дивовижної за своїм духом Коломийчиської школи. Скрізь очі раділи тому, наскільки дбайливо та затишно оформлені класні кімнати.
Особливе ж зацікавлення у гостей викликав місцевий історико-краєзнавчий музей. Яких експонатів тут тільки немає! В одній невеличкій кімнаті вміщується історія життя різних епох села та незабутні елементи місцевого побуту. Є тут і куточок, присвячений односельцям, котрі служать у зоні АТО. Чесно кажучи, від розмаїття та раритетності експонатів дух і так захопило, а цікава екскурсійна розповідь зробила відвідування музею ще більш насиченим та корисним.
— Щиро скажу, районна влада жодним чином не допомагала у тому, аби зробити нашу школу такою, якою ви її сьогодні бачите. Єдине, що нам вдалося випросити, — це котел. Намагалися ще й про комп'ютери замовити слівце перед попередніми керівниками, але це було марним. Все, що тут зроблено, зроблене власними зусиллями. Допомоги ми можемо чекати тільки з боку місцевих підприємців та фермерів. От Ніна Миколаївна Надоля - то наш постійний меценат у будь-якій сфері життєдіяльності села. А школа - взагалі її дітище, яким вона опікується денно і нощно, — говорила Надія Василівна Чунихіна.
Дійсно, майже все, чим багата школа, було придбане або зроблене за рахунок спонсорських коштів. Чималий внесок зробили й батьки учнів. Однак проблеми тут все ж є. Приміром, старі вікна. Так, вони дуже доглянуті, ретельно пофарбовані, зашпакльовані. Але ж вікна дуже розсохлися, і з кожним роком підтримувати їх у належному стані стає все важче й важче. Крім того, є проблеми зі стелею. І під час поточних ремонтів, і протягом навчального року її шпаклюють та білять. Але це її не рятує. Допомогти можуть або повномасштабна стяжка, або гіпсокартон. А такі роботи коштують дуже дорого. А ще школі потрібні 12 комп'ютерів для комп'ютерного класу. Та голова районної ради В. Сліпець і голова РДА В. Озеров обіцяли поступово допомогти у вирішенні згаданих питань.
А далі гості попрямували до фельдшерського пункту Коломийчихи. Тут теж їх радо вітали. Багатий асортимент лікарських препаратів має аптечний пункт, що працює при ФП. Голова адміністрації навіть придбав тут протикашлеві пастилки. У приміщенні тепло та затишно. Але ремонт у ФП вкрай необхідний. І він проводиться, але помаленьку. І знаєте, як у таких випадках буває? Доки щось одне робиш, то інше вже починає валитися. Кілька разів ФП намагався взяти участь в одній з програм розвитку, але весь час щось ставало на заваді. Звідусіль чутно лише обіцянки, що все буде відремонтовано, все налагодиться. Але ж віз, як кажуть, і нині на місці. Проте дівчата, що тут працюють, докладають максимум зусиль, аби підтримувати приміщення фельдшерського пункту у гарному стані. І їм це вдається!
Коломийчани ж дуже хвалять місцевий фельдшерський пункт та його завідуючу. Говорять, що їхня фельдшерка у сотні разів краща за міських лікарів. Не вистачає лише стоматолога у селі. "Був би "зубний лікар" у Коломийчисі, то ми б до міста й не їздили", - кажуть місцеві мешканці.
Радує око й Коломийчиський дитячий садочок. Тут все так яскраво, так колоритно! Дітки охоплені стовідсотковою увагою та любов'ю працівників. Комфортні умови створюють для дітей зручну та затишну атмосферу. Дитсадочок схожий на справжню веселкову країну, де панують різнобарв'я, радість та щасливий дитячий сміх. Під час відвідування дошкільного закладу керівництвом району тут був лише один вихованець. На зимових святах, пояснювали працівники садочка, батьки лишають малечу вдома. Проте зазвичай "прогульників" серед вихованців немає. Усі дітки справно ходять до садочка. Бо їм тут дуже подобається. Тут тепло, красиво й весело.
У приміщенні дитсадка розташована шкільна їдальня та клас першачків. Класна кімната дітвори, що вперше йде до школи, відрізняється від ігрової кімнати дитсадка наявністю учнівських парт. Тож адаптивний до навчання період першокласників проходить у звичній для них атмосфері. Їм тут дуже добре.
І проблемних питань у дитсадку практично немає. З ремонтом, устаткуванням та харчуванням повсякчас допомагають місцеві підприємці та фермери. Правда, тут теж дуже потрібні нові вікна. Ситуація з тими вікнами, що заклад має, є аналогічною з ситуацією у школі. Дитсадківські вікна так само розсохлися та потребують заміни.
В селі є два чудових дитячих майданчика: один - біля школи, інший - на подвір'ї дитсадка. У планах будівництво ще кількох майданчиків у різних мікрорайонах громади.
Адміністративно-культурний центр, що відбудовується у приміщенні колишнього будинку культури, є втіленням перемоги Коломийчиської тергромади в одному з етапів Проекту "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду", що впроваджується на території всієї України за підтримки і фінансового сприяння Європейського Союзу та Програми розвитку ООН. Капітальні роботи все ще тривають.
У цій будівлі тепер розміщатимуться сільська рада, архів сільради, бібліотека та, власне кажучи, оновлений БК. Практично готові приміщення, в яких розташовуватимуться кабінети сільської ради. Тривають роботи у бібліотечному залі. Ремонтні роботи в актовому залі будинку культури майже завершені (залишилися незначні штрихи, що трішки доповнять загальну благотворну картину). Новий рік коломийчани зустрічали вже в новому залі. Тут - просто шикарно й неперевершено! Все виконано за євростандартами. Куліси, стіни, гардини на вікнах - все у приємних коричнево-бежевих тонах. Дуже гарно! Щоправда, крісла лишилися ще з радянських часів. Проте вони - справні. А оббивку, говорить Н. Чунихіна, з часом замінять.
Зазвичай сільські мешканці приїздять до міста, аби, як кажуть, набратися досвіду. Та, дивлячись на здобутки Коломийчиської тергромади, напрошується висновок, що містянам вже час їхати за досвідом до селян. Завдяки суттєвій підтримці місцевих аграріїв та підприємців, завдяки ініціативності та заповзятливості голови сільської ради, Коломийчиська тергромада живе та розвивається.
Пам'ятається, зайшовши якось до редакції "НС", Надія Василівна Чунихіна жалілася на втому, не хотіла висувати свою кандидатуру на посаду сільського голови повторно. Вмовляли майже всім селом Надію Василівну, і таки вмовили, аби вона взяла участь в останніх виборах до місцевих рад. Проти її кандидатури було лише два голоси. Усі інші коломийчани одностайно підтримали Н. Чунихіну. Бо знають, що ця людина їх не полишить напризволяще, що вона робитиме все можливе і неможливе, аби Коломийчиська територіальна громада процвітала. І селяни однозначно мають чимало підстав вважати саме так.
Олександра ЛУКАШИК
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...