Люди - окраса кожного села. Новини сватівщини

Райгородка — лагідна і мила,

Водночас велика і проста,

Ти мене з дитинства полонила,

Закохала в сонячні світа.

Я зросла, не знаючи печалі,

Мов трава безжурна, степова,

Тут мене з дитинства колисали

Шепіт жнив і тиша лісова.

Тут знайшла я розуму і сили,

Ця прекрасна, лагідна земля

Дивним зіллям серце напоїла,

Щось мені у спадок віддала.

Такими щирими, теплими віршами розпочалося свято села у Райгородці. 9 жовтня усі мешканці цього населеного пункту зібралися у затишному приміщенні школи на урочистий захід.

Села — як люди: мають свою біографію, і хоча невеличкі села Надія та Свердлівка майже спорожніли, для багатьох вони залишаються маленькою батьківщиною, що притягує до себе і змушує знову і знову подумки повертатися у рідний край.

Райгородка — красиве та квітуче село, але справжньою її окрасою є люди. Вони не звикли до слави, та їхня щоденна праця, їхнє життя — то джерело мудрості й самовідданості.

Сердечними словами привітала Райгородський сільський голова Т.І. Малець медичних працівників, які стоять на варті здоровя своїх односельців, висловила велику подяку вчителям та працівникам дитячого садочка за душевний неспокій і турботу про юне покоління. За прагнення нести прекрасне людям, урізноманітнити сільське життя низько вклонилася працівникам клубу та бібліотеки.

Не забули на святі й про ветеранів праці, домогосподарок, про родини чоловіків, які зараз служать у зоні АТО, про працівників маленьких та великих фірм. Особливої подяки заслужили фермери Митрофанов Є.О., Білоконь О.В., Водолажський В.В., Фесенко Ф.А., Герфанов О.О., Бузовський І.М., Ковальов С.М., Корляков Б.М., Поляков Г.А., Кіріченко О.М., Кіріченко В.М.

Пишається Райгородка своїми старожилами, людьми, чиї скроні вкрила сивина, чиї руки в мозолях, чий досвід є підручником життя для молодого покоління. Поздоровлення приймали найстарша мешканка села Северин Клавдія Михайлівна, якій виповнилося 94 роки — 70 з них вона сумлінно працювала, — голова ветеранської організації Мороз Григорій Іванович, що, незважаючи на поважний вік, старанно виконує громадську роботу, та усі ветерани праці.

А ще багата Райгородська громада міцними родинами. Бурхливими оплесками і вигуками «гірко» вітали односельці золотих ювілярів Кондратенко Віктора Кузьмича та Надію Максимівну, а також 7 «срібних» пар: Бондаренко Бориса і Вікторію, Ширкових Андрія і Світлану, Перепелиць Аллу і Володимира, Ковальових Павла і Олену, Путненко Сергія і Олену, Радченко Ігоря і Олену, Тільних Олександра і Ларису. Така висока «проба» любові, поваги та відданості, випробувана роками, є найкращим прикладом для молодят, які тільки-но стали на весільний рушник і розпочинають спільне життя. З побажаннями сімейного затишку, порозуміння, поваги та міцного кохання вітали мешканці Райгородки молодят — Олександра і Олену Бондаренко та Віктора і Валентину Чуйко.

У народі кажуть: «Де є молодята — зявляються й дитята». Нещодавно у родині Журавльових Ольги та Сергія народився син Микитка, який став наймолодшим членом громади. Земляки радо вітали подружжя, бажали щасливого батьківства, а хлопчику — рости міцним, здоровим, життєрадісним, стати у майбутньому гордістю своєї родини і всього села.

Є у Райгородці й багатодітні родини, з трьома і більше діточками. Одна з таких — сімя Ілляшових, Тетяни і Олександра, які отримали від односельців подарунки і побажання любові, мудрості та сил, аби виховати діток гідними людьми.

Не забули і про справжніх господинь, чиї оселі є взірцем затишку і чистоти. Квіти та подарунки отримали Конопліна Людмила Іванівна, Чемрат Ганна Дмитрівна, Родін Ольга Миколаївна, Кебанюк Людмила Олександрівна, Колієва Олена Геннадіївна. Та не тільки райгородські жіночки відзначаються золотими руками й різноманітними обдаруваннями. Не пасуть задніх і чоловіки, як, наприклад, Половинка Володимир Володимирович, що обкосив влітку майже все село. А хлібосольний Анатолій Васильович Скрипниченко до кожної сільської визначної події готує смачнючі куліш та юшку і пригощає односельців. Або музичний самородок Анатолій Чертков, котрого важко уявити без баяна та запальної чи ліричної пісні.

Ведуча свята Людмила Олексіївна Руденко майже про кожну присутню тут людину розповідала із захопленням і душевністю. Немов коштовні перлинки, її розповіді низалися у рідкісне по красі, неповторне Райгородське намисто. На цьому святі не було сторонніх. Єдиною родиною вітала громада і нагороджених, і учасників художньої самодіяльності, які, до речі, посправжньому талановиті, а дехто своїми вокальними здібностями міг би прикрасити велику сцену. Від сільради артисти отримали цінний подарунок — музичну апаратуру.

Так же одностайно-схвильовано відреагував зал, коли односельці звернулися до сільського голови Тетяни Іванівни Малець, яка полишає свою посаду. Райгородчани щиро дякували їй за плідну сумлінну працю впродовж трьох каденцій, за суттєві зміни у житті села та побажали цій прекрасній жінці щастя й успіхів у всіх справах і починаннях.

Після завершення офіційної частини на райгородчан чекав кулінарний ярмарок смачних шедеврів, утворений сільськими господинями. Всіма цими ласощами, а також Скрипниченківськими кулешем та шурпою селяни смакували за спільними столами. А потім разом співали чудових пісень під баян, який у руках Анатолія Черткова видавав неповторні місцеві шлягери.

Розходилися по домівках райгородчани у піднесеному настрої, з квітами та подарунками у руках і радістю та задоволенням у душах. Добре, коли у громаді помічають кожну добру справу і шанують кожну людину.

На фото: миттєвості свята

P.S. Особлива подяка Руденко Людмилі Олексіївні за її чудовий, проникливий, зворушливий сценарій та ретельну підготовку заходу, що дало можливість кожному відчути себе невідємною частинкою свята.

Юлія ОГДАНСЬКА

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Новини Сватівщини - газета Сватівського району

Люди - окраса кожного села

Люди - окраса кожного села фото:

Великий футбол починається з малого

Несила більше мовчати

Запитання до влади

Громадські діячі порушують законодавство?..

Аграрії за єдину об'єднану територіальну громаду