Цього року людство відзначає 70-у річницю від дня завершення найстрашнішої, найкривавішої та найжорстокішої війни. Горе, страхіття, поневіряння, мільйони зруйнованих життів — це біль, який назавжди залишається у серцях людей. Память про величний подвиг солдатів-визволителів передається з покоління у покоління, і найкращим прикладом для подальшого виховання юні повинно стати впорядкування памятних місць.
Вже зараз у рамках святкування Великої Перемоги у районі відбуваються тематичні заходи, під час яких до обелісків покладають квіти. У якому стані знаходяться ці святині, ми зафіксували фотоапаратом.
Меморіал Слави, Памяті та Скорботи — наразі тут постійно ведуться роботи із впорядкування, але комплекс потребує значного ремонту.
Коментує Сватівський міський голова Є.В. Рибалко:
— Мемориал находится без фундамента и отсыпки, без дренажной системы он заболачивается. Есть проблемы с проплатами через казначейство. Но все же, дабы избежать нареканий на коррупционные действия, будем действовать прозрачно, через бюджетное финансирование, согласно Программе.
На сегодня в Житомирской области заказаны плиты. В концепции планируем сохранить все имеющиеся имена и после общественного обсуждения добавить имена тех, кого уже нет с нами, кто исполнял интернациональный долг и совершил подвиг во время ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС. Неизменным останется памятник солдату – как символ Победы. К сожалению, сегодня он находится в удручающем состоянии. Мы планируем «одеть» его в медный саркофаг или реконструировать на основе современных растворов. На данный момент решается вопрос о реконструкции инженерных сетей под Мемориалом — это коммуникации водоотведения и водоснабжения.
До последнего подорожания сумма расходов предполагалась 800 000 грн, сейчас мы будем минимизировать все расходы. Так как это святыня районного масштаба, то районный бюджет выделил нам на эти цели около 200-300 тыс. грн. Будем использовать их адресно. Хотелось бы, со временем, реконструировать все 12 памятных мест (братские могилы, памятники, обелиски), так как это странички исторических подвигов советских воинов и всего народа.
Памятник загиблим воїнам 170-го гвардійського стрілецького полку на пл. Привокзальній вже не вперше «втрачає» частину приклада «автомата». Щороку працівники станції Сватове ремонтують цю частину, але памятник знову руйнується. Відновлення потребує спеціальних навичок, а майстрів-скульпторів, які б могли якісно відтворити частину памятника, немає. Про це потрібно памятати усім бажаючим фотографуватися біля таких місць. Наприклад, біля памятника загиблим льотчикам (колишній аеродром) з камяного підмурка повипадала цегла. Це одне з улюблених місць молодят, які приїздять сюди у день весілля, аби покласти квіти. Та виявляється, не тільки вони… «Підігріті» гості чіпляються на обеліск, руйнуючи його, а ще хтось «пригостив» памятник цигаркою та жувальною гумкою і завязав на прапорі бантика. Така зухвалість неприпустима. Невже поряд не було жодної порядної людини, яка б зробила зауваження і зупинила б це неподобство?
Зовсім інша картина біля памятника у селищі Соснове. Тут чисто, територія прибрана, а біля обеліска — квіти. Також впорядковані памятники у селі Гончарівка та у селищі Нижня Дуванка. Стели пофарбовані, території прибрані. Щоправда, минулого року дуванчанам і новониканорівцям довелося ремонтувати памятне місце. Спільними зусиллями підприємців цих двох населених пунктів було відбудовано стелу, що впала, і відновлено зовнішній вигляд. За словами голови Нижньодуванської селищної ради В.М. Носова, такі роботи без урахування матеріалу обійшлися громаді у 3000 грн, а увесь матеріал надали підприємці. Загалом сума ремонту склала приблизно 10000 грн. Звісно, для сільської ради це значна сума, а от коли підприємці і небайдужі люди обєднуються задля доброї справи, то виявляється, що нічого неможливого немає. Мабуть, такий підхід може слугувати прикладом для наслідування іншим громадам. Наприклад, у селі Преображенне памятник Невідомому Солдату і стели не потребують пофарбування чи реставрації, бо вони виготовлені з граніту. Але памятник вже декілька років не чистили, і він вкрився тонким шаром зеленого моху. А ще за спиною камяного визволителя знаходиться будівля з обшарпаними стінами. Голова Преображенської сільської ради В.В. Артемчук говорить, що стіни цієї будівлі з червоної цегли, яка постійно висипається, тому все потребує капітального ремонту. Наразі ця проблема є багаторічним «головним болем» тільки сільської ради, хоча святиня належить усій громаді, а відтак і відновлення, і догляд за нею повинен бути спільний. Сподіваємося, що преображенці знайдуть кошти, час, сили та бажання і разом впорядкують територію біля памятника до Травневих свят.
Ми будемо й надалі інформувати наших читачів про стан памятників та памятних місць у Сватівському районі. Нагадуємо, що збереження памяті — наша спільна справа, прояв поваги та шани до загиблих у Великій Вітчизняній війні.
Юлія ОГДАНСЬКА
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...