Завершився земний шлях неординарної, безмежно закоханої у свою справу людини, яка віддала десятиліття служінню людям, особливо молоді, й залишила значні напрацювання у спадок багатьом поколінням земляків. Василь Якович був багатогранною, без перебільшення неповторною особистістю, він не міг жити без широкого оточення, і люди також відповідали йому своєю прихильністю і сердечною повагою.
Зовсім недавно, 1 січня, В.Я. Сайфутдінов відзначив 70-річний ювілей. Він, незважаючи на суто формальний пенсійний термін, продовжував працювати, навчав майстерності школярів – юних прихильників волейболу.
Народився Василь Якович 1 січня 1945 року у Сватовому і все життя, за винятком армійської служби, жив і натхненно працював у рідному місті, на своїй батьківщині. Після закінчення середньої школи, в 1962 році, 17-річним юнаком, він був призначений вчителем російської мови та літератури і фізкультури Стельмахівської восьмирічної школи. Вже тоді виявилася не тільки його висока спортивна підготовка, а й прекрасні організаторські здібності, що в подальшому сприяло розвитку спортивного життя в районі й місті. Наступного року його, активного організатора, було переведено в суто спортивний заклад – на посаду інструктора-методиста Добровільного сільського спортивного товариства «Колгоспник». Певний час працював Василь Якович викладачем фізичної культури сільського професійно – технічного училища № 4. Три роки він проходив службу в армії, де також виявив свої кращі фізичні якості, неодноразово ставав переможцем змагань з різних видів спорту.
Повернувшись додому, він нікуди не поїхав, не став шукати кращого місця. Близько року працював в СПТУ-4 (нині Аграрний ліцей), а потім знову повернувся на організаторську роботу в Добровільне спортивне товариство, яке на той час змінило назву з «Колгоспника» на «Колос». Через два роки, у 1970-му, 25-річний В.Я.Сайфутдінов був призначений головою райспорткомітету. Саме тоді він активно займався створенням спортивного закладу, де б мали змогу фізично розвиватися діти, підлітки і навіть дорослі жителі Сватівщини. І в січні 1975 році була відкрита Сватівська дитячо-юнацька спортивна школа, й першим її директором став В.Я.Сайфутдінов. Офіційно в ДЮСШ було порівняно небагато секцій, зокрема — волейбол, важка атлетика. Але сюди охоче приходили любителі футболу, настільного тенісу, гімнастики, шахів та багатьох інших видів спорту. Двері ДЮСШ були відкриті для всіх бажаючих. І кожен знаходив підтримку директора. Він не тільки теоретично міг порадити, а й показати, як треба виконувати ту або іншу спортивну вправу. У Василя Яковича практично не було офіційних вихідних чи святкових днів, бо вся діяльність школи була заповнена тренуваннями, різними змаганнями і не лише в рідних стінах, а й на багатьох спортивних аренах України та інших країн.
27 років керував В.Я.Сайфутдінов цим спортивним закладом. Потім був призначений на посаду іншої спортивної школи, яку очолював більше 10 років. У останній період життя Василь Якович вів заняття з учнями кількох сватівських шкіл, навчав дітей волейболу і за порівняно короткий термін зумів значно підвищити спортивну майстерність юних шанувальників цієї гри.
Память про Василя Яковича Сайфутдінова, великого майстра своєї справи і прекрасної людини, залишиться у серцях жителів Сватівщини.
О.І. Борзило, Т.В. Бервено, Є.В. Рибалко, О.П. Юхновець, Г.А. Лемешко, В.С. Честних, Б.М. Корляков, районний відділ освіти, методичний кабінет, РК профспілки освітян, тренерський корпус, ветерани педагогічної праці, спортсмени, друзі