Сватівщина завжди була краєм землеробів. Земля — ось що завжди нас годувало, давало змогу нам рости і розвиватися. І кому, як не землеробам, знати, наскільки важкою є та праця, котрій віддаються всі сили, і наскільки непередбачуваним може бути результат. Добре, якщо плануєш зібрати з 6 соток землі 30 відер картоплі, а фактичний врожай — перевищує сподівання і становить, наприклад, 40 відер. А якщо природні фактори вплинуть (засуха, скажімо)?.. А якщо паразити пошкодять посаджене?.. Можна й взагалі залишитися зі збитками. Для звичайного сватівчанина-городника — то справжня біда.
Що вже й говорити про подібне, якщо справа стосується району в цілому!.. Ціни на насіння, на міндобрива, на паливно-мастильні матеріали, на засоби захисту і т.п. постійно змінюються, не даючи змоги встановити остаточну суму витрат, що здійснюються задля отримання гідного майбутнього врожаю. Землероби сьогодні у буквальному сенсі загнані в «глухий кут»: бажаєш працювати — вклади «захмарні» кошти (без гарантії отримання прибутку чи хоча б «виходу на нулі»), а ні — кидай справу і займайся чимось іншим.
Нині у засобах масової інформації активно обговорюються питання, повязані зі стосунками орендарів та пайовиків. І провідною у цих обговореннях є думка про те, що орендарі буцімто наживаються на пайовиках...
За інформацією управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, середня сума витрат на вирощування пшениці на одному гектарі землі становить 9105 гривень. Отже не складно порахувати, що, скажімо, аби виростити пшеницю на полі в 3 га, потрібно витратити 27 315 грн. За тими ж підрахунками, якщо пшениця дасть врожайність 30 ц/га, то її собівартість становитиме 3035 гривень за 1 тонну. Такі ж розрахунки було проведено і стосовно вирощування соняшнику: аби виростити його на одному гектарі землі потрібно витратити в середньому 8218,2 грн; при урожайності у 20 ц/га собівартість 1 тонни соняшника становитиме 4109 грн. Якщо станеться так, що врожайність згаданих культур буде нижчою за заплановану, то собівартість пшениці та соняшнику відповідно зросте. А цей факт, на жаль, не обіцяє нічого доброго ані орендарям, ані пайовикам. І це слід розуміти правильно.
Економічна криза нещадна до обох сторін. І навіть індексація нормативно-грошової оцінки земель, за рахунок якої відбулося збільшення орендної плати, не виправить непростої ситуації.
Хто не працює, той не їсть — говорить народна мудрість. Отож, навіть в рази завищені витрати на вирощування агропромислових культур не «відібють» у землеробів жагу до праці. Перед ними стоїть вкрай непросте завдання: в нинішніх надскладних економічних умовах отримати такі результати праці, аби не залишитися зі збитками і не скривдити пайовиків. У будь-якому разі, за будь-яких умов орендар має розрахуватися з пайовиками в повному обсязі, дотримуючись вимог орендних договорів. І навряд чи можна збагатитися в тих умовах праці, які постають сьогодні перед землеробами… Сьогодні головне для аграріїв — вижити.
Кор. «НС»