На витоках історії Сватівщини
Слобода Сватова Лучка (також в перші роки існування слободи в документах використовувалася і друга її назва — Сватова Пристань) почала своє заснування на початку 60-х років XVII століття на річці Красній, біля татарської Кальміуської сакми (шляху, по якому кримські татари здійснювали набіги на українські і російські землі), жителями слобод Радьковка та Сеньковка (на сьогодні - це Купянський район Харківщини).
Спочатку Сватова Лучка входила до складу Харківського слобідського козачого полку. Зі створенням у 1685 році Ізюмського слобідського козачого полку Сватова Лучка ввійшла до його складу як сотенне містечко (цей статус слобода отримала не раніше 1704 року), у складі цього містечка поселення перебувало до 1765 року, коли слобідські козачі полки були розформовані у звязку зі зменшенням загрози з боку кримських татар.
У 1770-1771 роках в районі Сватової Лучки діяли гайдамацькі загони, які здійснювали напади на комісарські управління, садиби місцевих поміщиків та на царських урядовців.
Основними заняттями населення того часу були хліборобство та скотарство, а також чумацтво та виготовлення діжок. У Сватові Лучці 4 рази на рік проводилися великі ярмарки, на які, в той час приїздили і купці з Росії.
У 1765-1825 році Сватова Лучка була одним із центрів комісарських управлінь на чолі з виборними комісарами. Згідно з рішенням царського уряду, в 1825 році Сватову Лучку перейменували у Ново-Катеринослав і зробили одним з аракчеєвських військових поселень. У 1835 році виникли заворушення серед військових поселенців в слободах Ново-Катеринослав і Мілуватка. У 1857 році військові поселення (найжорсткіша форма військового кріпацтва) були скасовані, а Сватові Лучці повернули попередню назву (невдовзі після скасування кріпосного права, у 1861 році).
Економічному розвитку Сватова Лучки сприяло спорудження Катерининської залізниці. Відрізок залізниці Лисичанськ-Сватове став до ладу у 1894 році, а Сватове-Купянськ — у 1895 році.
У 1905 році революційні події першої російської революції охопили і значну частину населення Сватова Лучки.
Напередодні І-ї світової війни (1914-1918рр.) Сватова Лучка була волосною слободою Купянського уїзду Харківської губернії.
Після Лютневої буржуазної і Жовтневої соціалістичної революцій 1917 року, проголошення 22.01.1918 року незалежної Української народної республіки та в роки громадянської війни (1918-1921 рр.), за контроль над територією Сватівщини велась збройна боротьба між військовими формуваннями різних політичних сил.
Від волостей до районів (1923-1925 рр.)
У 1923-1925 рр. на Україні була проведена адміністративно-територіальна реформа, внаслідок якої відбувся перехід від 4-ступеневої системи управління (Центр — губернія — уїзд — волость) до 3-ступеневої (Центр — округ — район).
7 березня 1923 року Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет прийняв рішення «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини», у відповідності з яким Харківська губернія була розділена на округи та райони. Так утворився Купянський округ з окружним центром у місті Купянськ. До складу округу увійшли Сватівський район (утворений зі Сватівської волості) з центром в слободі Сватове та Нижньодуванський район (утворений з Нижньодуванської та Свердлівської волостей) з центром у слободі Нижня Дуванка.
У складі Харківщини також був створений Старобільський округ, до якого, серед інших, увійшов Містківський район, що був утворений з Містківської, Новоборівської волостей та села Голубівка.
Частина територій нинішньої Сватівщини входила до складу інших районів: території Маньківської та Новониканорівської сільрад стали частиною І-го Жовтневого району Купянського округу, село Мілуватка належало до Кабанського району, а території Стельмахівської сільради відійшли до Сеньківського району Купянського округу.
Сватове, ставши у 1923 році районним центром, отримало статус селища міського типу. Сватівський район складався з 9 сільрад (Сватівської-І, Сватівської-ІІ, Білоцерківської, Куземівської, Гончарівської, Коломийчиської, Райгородської, Кармазинівської та Георгієвської), що включали 36 населених пунктів. Територія району — 50 320 десятин. На Сватівщині нараховувалося 5769 дворів. В районі мешкали 31 767 душ населення (15 554 — чоловіків, 16 213 — жінок).
Сільське господарство утворювалося з 5767-ми індивідуальних сільськогосподарських виробників, 4-х артілей, 1-го радгоспу та 27-ми інших господарств. В районі було 14 тисяч голів великої рогатої худоби, 3886 волів, 4821 корова, 2053 свині, 10 тисяч овець.
Працювали 18 робітничих шкіл (1-4 класи, кількість учнів — 1581 чоловік) та 3 робітничі «семирічки» (кількість учнів — 1036 чоловік). Було на Сватівщині 5 бібліотек з загальним книжковим фондом у 3621 книгу. Функціонували одна лікарня, агропункт, ветполіклініка. Успішно працювали великі націоналізовані підприємства: 2 олійні заводи , 2 теплові млина (Пономарьова та Унгера).
Державне управління територією Сватівського району здійснював районний виконавчий комітет, першим секретарем якого був Полікарп Омелянович Ольховський.
Нижньодуван-ський район складався з 10 сільських рад (46 населених пунктів), мав площу 46 673 десятини, 4481 се-лянське господарство, 27 772 чоловіки населення. До складу Містківського району входили 12 сільських рад.
Райони Сватівщини у 1926-1928 рр.
На період з 1926-го по 1928-й роки Сватівський район складався з 11 сільрад (78 населених пунктів). Його територія займала 641,4 кв.км. Тут мешкало 37 575 людей, з яких чоловіків було 18 207, а жінок — 19 318 (на 1000 чоловіків приходилося 1061 жінка).
В районі існували 1887 господарств, у тому числі 1561 — селянського типу. Господарством не селянського типу вважалось те, господар якого або взагалі не займався сільським господарством, або, займаючись ним, мав ще дві справи (чи більше), кожна з яких давала більший прибуток, ніж сільське господарство.
Прибутково працювали такі підприємства як млин «Союз-хліб» та приватна пивоварня «Богемія». Медицина була представлена лікарнею на 35 койко-місць, амбулаторією, поліклінікою та двома лікарськими дільницями. У 21-й школі працювало 73 вчителя, котрі навчали 1079 чоловік учнів. Крім того, існували три «семирічки» та 11 шкіл лікбезу. На території Сватівщини працювали 8 закладів культури та 25 гуртків, в яких нараховувалося 656 активних членів.
Нинішня Стельмахівська рада у 1926-1928 рр. знаходилася у підпорядкуванні Сеньківського району Харківщини й нараховувала 2176 чоловік населення. Мілуватська сільрада, що належала до Кабанського району, мала населення у 6550 душ.
Містківський район з 11-ма сільрадами (68 населених пунктів) мав площу 633,6 кв.км. Тут існувало 4694 господарства, проживали 28 191 людина. У селі Містки працювали лікарня, ветамбулаторія, поштово-телеграфне агентство, три школи-«чотирирічки», народний суд, пальцевий млин, маслобійка.
Новосвердлівський (Нижньодуванський) район складався з 11 сільрад. У Нижній Дуванці — центрі району, — мешкали 5305 чоловік.
Сватівщина у 1932-1943 рр.
1 серпня 1925 року в Україні були скасовані губернії та створені області. Сватівський, Нижньодуванський та Містківський райони входили до складу Харківської області.
У 1931 році Містківський район було ліквідовано і всі його населені пункти відійшли до Сватівщини. Але у 1935-му Містківський район був відновлений у старих кордонах та проіснував до 1959 року.
2 червня 1932 року була створена Донецька область, куди увійшов Старобільський округ, до якого (до 1938 року) належали Сватівський, Містківський та Нижньодуванський райони.
Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР від 3 червня 1938 року Донецька область була ліквідована і на її місці були створені дві нові області: Сталінська та Ворошиловградська. То-го ж року Сватівський, Містківський та Нижньодуван-ський райони перейшли у підпоряд-кування Ворош-иловград-ської обла-сті, а Свато-ве отрима-ло статус міста районного значення.
Станом на 1943 рік, площа Сватівського району складала 717,5 кв.км. До району входили 11 сільрад, 2 радгоспи, 2 МТС та 28 колгоспів. На Сватівщині мешкали 31 008 чоловік.
Робочими місцями населення району забезпечували, окрім сільськогосподарських формувань, мукомельний завод, держолійзавод, маслосирпром, спиртзавод, мостпром МТС м. Сватове та МТС Райгородки, птахокомбінат, МТМ (Сватове) та інші малі кустарні кооперативні підприємства.
У медичній сфері, котра була представлена 4-ма лікарнями, пологовими будинками та ін. на 440 койко-місць і 5-ма амбулаторіями, працювало 11 лікарів та 70 чоловік середнього медичного персоналу.
3128 учнів та 152 вчителя — таким був учнівський та педагогічний колективи 28 шкіл Сватівського району того часу.
Містківський район у 1943 році мав територію у 667 кв.км та населення чисельністю у 17 208 чоловік. Тут нараховувалося 10 сільрад, 2 МТС, 2 радгоспи та 33 колгоспи.
Тоді ж територія Нижньодуванського району становила 797 кв.км. Тут функціонували 13 сільських рад, 2 МТС, 36 колгоспів та 2 радгоспи. Населення Нижньодуванського району нараховувало 20 671 особу.
Територіальні зміни у 1953-2002 рр.
У листопаді 1953 року Президія Верховної Ради УРСР своїм Наказом ввела Стельмахівську сільраду Купянського району Харківщини до складу Сватівського району Ворошиловградської області.
У 1954 році Наказом Президії Верховної Ради УРСР укріплені та обєднані наступні сільради Сватівського району:
- Кармазинівський та Ковалівський з центром у Ковалівці;
- Жовтневий та Коломийчиський з центром у Коломийчисі;
- Свердлівський та Райгородський з центром у Райгородці.
Наказом Президії Верховної Ради УРСР від 23 вересня 1959 року на Луганщині було ліквідовано 5 районів, в тому числі і Містківський. Рудівська та Круглівська сільради увійшли до складу Сватівського району та були обєднані в одну сільраду з центром у Рудівці. Мілуватка та деякі інші населені пункти відійшли до Кремінського та Старобільського районів.
У 1960 році в адміністративне підпорядкування Сватівського району перейшла Преображенська сільрада Нижньодуванського району.
Виконком Луганської обласної ради рішенням від 15 березня 1964 року передав Мілуватську сільраду Кремінського району до складу Сватівського району.
У 1962 році було створене Сватівське територіальне колгоспне управління, яке обєднало 3 райони: Сватівський, Нижньо-дуванський та Троїцький. До складу управління увійшли 31 колгосп та 11 радгоспів.
Наказом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року створюється Троїцький укрупнений сільський район. Він обєднав території колишнього Троїцького та Нижньо-дуванського районів. Площа укрупненого району складала 22 100 кв.км, населення — понад 50 тисяч.
Чергові територіальні зміни чекали на Сватівщину у 1964 році. Повторно був створений Кремінський район і до його складу були передані усі сільради, що входили сюди раніше.
Наказом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року були внесені зміни в адміністративно-територіальний розподіл. Сватівський район був сформований у складі Сватівської міської ради, Нижньодуванської селищної ради, Мілуватської, Ковалівської, Райгородської, Коломийчиської, Куземівської, Гончарівської, Первомайської, Петрівської, Містківської, Рудівської, Верхньодуванської, Оборотнівської, Преображенської, Свис-тунівської та Маньківської сільрад.
У 1994 році була створена Стельмахівська сільська рада. А у 2002 році було відновлено Круглівську сільраду шляхом її відокремлення від Рудівської сільської ради. Такі кордони Сватівщина має і сьогодні.
За всі роки існування Сватівського районну з його карти зникли 24 населені пункти: Нестукаївка, Шилове (Сватівська міська рада), Анциферівка, Сухий Баглай (Містківска с/р), Варварівка, Марахівка, Мирна долина, Марївка, Ново-марївка, Новоолександрівка (Оборотновска с/р), Верхнє Кругле, Веселе, Попасне (Рудовска с/р), Володарівка, Джерельне, Катеринівка (друга назва — Тушкантове), Катеринівске, Нижньо-єгорівка, Староолександрівка (Райгородска с/р), селище Зерносовгоспу №2 (Первомайска с/р), Корсаківка, Надьожне (В-Дуванска с/р), Новоолександрівка (Н-Дуванска селищна рада), Федотівка (Свистунівска с/р).
(У публікації використані матеріали істориків-краєзнавців Л. Королька, В. Приня, газети «Соціалістичне життя» («НС») та всесвітньої мережі Інтернет).
За даними статистики, кількість населення на Сватівщині становила:
у 1985 році — 50300 чол.,
у 1990-му — 48200 чол.,
у 2002-му — 43000 чол.,
у 2005-му — 41400,
а станом на 01.01.2015-го — 36300.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, СВАТІВЩИНО! ЖИВИ І ПРОЦВІТАЙ!
ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ
Сватівський район - один з найбільших (II місце серед районів) та найживописніших сільськогосподарських районів Луганщини. Його площа становить 1,74 тис. км2 (або 6,5% території області). Він розташований у північно-західній частині Луганської області.
Сватівщина межує з Троїцьким, Білокуракинським, Старобільським, Кремінським районами Луганської та Куп'янським і Борівським районами Харківської області.
До складу району входить 54 села, селище міського типу, 4 селища та місто Сватове.
Наше видання вже стільки разів розповідало про виникнення Сватівського району, що, здавалося б, кожен мешканець нашої малої батьківщини повинен знати хоча б основні віхи з історії Сватівщини. Кореспонденти «НС» провели невелике опитування серед пересічних громадян району і виявилося, що люди не знають найелементарнішого (наприклад, коли був створений Сватівський район і скільки населених пунктів входить до його складу сьогодні). А один з мешканців Містківської територіальної громади навіть намагався довести, що колись Сватівщина входила до складу Дніпропетровської волості Ой, чого нам тільки не довелося почути і. Словом, висновок нашого імпровізованого моніторингу показав, що розповідати нашим читачам про рідний край ми будемо ще не один раз. І, чесно кажучи, «Новини Сватівщини» із задоволенням розповідають про рідну землю. «Просвіта необізнаного — ось найбільша втіха того, хто володіє інформацією», — говорив відомий французький просвітник Жан Жак Руссо. Тим «Новини Сватівщини» і керуються...
Підготувала Оксана РАКІТІНА
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...