Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не залікувати тяжке горе у тих сім‘ях, куди прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. 15 лютого — день, коли, нарешті, в далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна трагічна війна в Афганістані. Посивіли передчасно юні наречені й молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки білий пісок пустель осів на молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів. Щоб вшанувати память цих героїв, у бібліотеці с. Оборотнівка було проведено тематичний захід- реквієм «Бережемо світлу память». На ньому були присутні воїни-інтернаціоналісти нашого села, мами «афганців», голова територіальної громади Волков В.В.
Свято-реквієм розпочалося розповіддю про причини введення Радянських військ на територію Афганістану, про кількість учасників цієї жахливої війни. Були згадані всі воїни, які пішли служити до лав Радянської Армії з нашого села. Всім присутнім була представлена книжкова виставка
«Відлуння Афганської війни», на якій розміщені книги та фотографії.
Не стримували сліз учасники заходу, коли, продивляючись відеофрагменти, бачили страхіття афганської війни. Пісні груп «Голубые береты» та «Афганистан» нагадували про те, що війна – це страшний для всього людства період історії, закликали памятати й поважати ветеранів-інтернаціоналістів, які пройшли через цю війну. Вони на це заслуговують.
Минають дні, ідуть роки,
Життя листки перегортає,
А біль Афгану навіки
В душі не замовкає.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.
Бібліотекар Т.О. Максимова