28 травня відзначався День прикордонника. Традиційно вже о 10-й ранку на майданчику поблизу НД «Сватова-Лучка» зібралися сватівчани, які колись служили у прикордонних військах. Урочистою ходою, в кашкетах, матросках та камуфляжі, з медалями на грудях, з квітами у руках прикордонники рушили вулицею Державною до Меморіалу Слави, Памяті та Скорботи. Як завжди, ходу супроводжували два поліцейські автомобілі.
Привітав винуватців свята військовий комісар Ю. Балюра. «Прикордонники! Налі-во!» — пролунала команда, і колишні військові вишикувалися у шеренги перед військкоматом. Скільки в тій простій дії було урочистого та зворушливого! Комісар побажав прикордонникам усього найкращого і за командою: «Напра-во! Кроком руш!» колона рушила далі.
Всі авто, які прямували назустріч прикордонникам, ставали на правому боці дороги і вітали прикордонників звуками клаксонів та вигуками «Зі святом, погранці!». І таке священнодійство відбувається кожного року! Є в цьому щось величне, щось надзвичайно урочисте, вражаюче…
Прикордонники віддали данину памяті воїнам Великої Вітчизняної війни, похованим у братській могилі, на якій споруджений Меморіал Слави, Памяті та Скорботи. Низько вклонилися своїм бойовим побратимам, поклавши квіти до Чорного Тюльпана, поряд з яким стоїть прикордонний стовп. Звичайно, випили бойові сто грамів, виливши з налитих чарок перші краплі, як чисті сльози, на підніжжя памятного знака. Сказали добрі слова про тих, кого вже немає з ними. Побажали здоровя всім і кожному — хто був присутнім на зібранні, і хто не зміг прийти через ті чи інші причини. До речі, зібралося того дня 29 прикордонників, серед яких — чимало ветеранів Афганської війни. І не лише зі Сватівщини. Були присутніми і бойові побратими з Попасної. Словом, прикордонники, як завжди, згуртовано відзначили своє свято. Кажуть, бойова дружба не згасає, бойове братство не розпадається. Це саме про них. Щиро бажаємо, аби дружнє єднання місцевих прикордонників з роками тільки міцнішало!
Олександра ЛУКАШИК