В четвер у великій залі районної ради відбулася нарада за участю голів територіальних громад Сватівщини, голови районної ради В. Сліпець, голови РДА Д. Мухтарова та заступника голови РДА Г. Лемешко. Також на нараді були присутні керівники та представники структурних підрозділів райдержадміністрації, установ та організацій, до яких голови тергромад, як то кажуть, мали що сказати-запитати.
Та йдіть ви всі… до суду!
Найголовнішим та найболючішим, напевно, питанням стала ситуація, повязана з електроенергією. Нагадаємо, що 9 територіальних громад з 19-ти вже більше місяця є відімкненими від електропостачання (мова йде про соціальну інфраструктуру сіл). Понад півроку бюджетні установи всієї Луганщини не можуть розраховуватися з Луганським енергетичним обєднанням за надані підприємством послуги через відмову у проведенні платежів Казначейської служби. Протягом всього часу випадки з відключенням бюджетних установ на Сватівщині були нетривалими, бо керівництву району та міста вдавалося знайти порозуміння з керівником Сватівського РЕМу — П. Маханько йшов назустріч проханням районних очільників. Проте, напевно, терпець увірвався, то хоч і вибірково, проте район відключили від електропостачання.
Ця проблема вже давно вийшла за межі компетенції вирішення області. Проте урядовці не поспішають її вирішувати, не дивлячись на численні звернення як обласних керівників, так і керівників районів та міст Луганщини.
Власне, вкотре повторимо, що можна зрозуміти і навіть підтримати ЛЕО, яке відмовляється постачати електроенергію бюджетникам через вже неймовірні борги. Як не крути, але отримав послугу — будь ласкавий, заплати. Це справедливо й чесно. Але бюджетні установи не платять за електрику не тому, що не хочуть або не мають коштів… Каменем спотикання у цій ситуації є саме Казначейська служба, що відмовляється проводити платежі за електроенергію. Мотивує Казначейство свою відмову резолюцією на документах, що мали бути підписаними вже екс-Премєром А. Яценюком: «Ми не будемо фінансувати тероризм!».
Голів територіальних громад Сватівщини обурює той факт, що й досі питання не вирішене. Борги ж тим часом ростуть. А пеня, яку нараховує енергетичне підприємство, навіть в кілька разів є більшою за самі борги! Обурює очільників сільських рад ще й те, що борги мають всі 19 громад району, а от від електрики відключені лише 9. У Сватовому від електропостачання відключили районний краєзнавчий музей та приміщення, що орендує у Сватівського НВК ДЮСШ. Шкіл міста енергетичне «голодування» торкнулося у найлегший для навчального процесу період — під час двотижневих весняних канікул.
На цій нараді повинен був бути присутнім керівник Сватівського РЕМу П. Маханько, проте його було викликано на нараду до обласного керівництва, отож — не судилося головам сільрад поспілкуватися з керівником РЕМу особисто. Але Г. Лемешко, що мала розмову з П. Маханьком напередодні, запевнила присутніх у тому, що електроенергію не будуть відмикати у разі, якщо голови сільрад звернуться до суду з позовом на протиправні дії Казначейської служби. Було зазначено, що такий прецедент у Луганській області вже мав місце. Нині ж, відзначалося, ведуться судові розгляди щодо позову до Казначейства і Сватівської міської ради. Юрист РДА І. Широкий навіть зачитав головам тергромад витяги з Закону України, які є підставою вважати дії Казначейської служби абсолютно протиправними, та приклад позовної заяви. Але сільських голів це аж ніяк не надихнуло, оскільки відомо, що казначейство вже подало апеляцію. І. Лойко, начальник Управління Державної казначейської служби України у Сватівському районі, підтвердила цю інформацію і відзначила, що служба не має наміру визнавати свої дії протиправними і буде доводити свою правоту, як кажуть, до суду останньої інстанції. Отож судовий процес може затягтися на роки. А проблема потребувала негайного вирішення ще кілька місяців тому.
Говорила Г. Лемешко й про те, що коли постало питання про відключення від електропостачання Народного дому «Сватова-Лучка», то цей процес вдалося призупинити завдяки пункту у договорі між закладом культури та РЕМом, який обумовлює, що постачання електроенергії не може бути призупиненим через, зокрема, дії третьої сторони, яка не є учасником договору. Такою третьою стороною у даному випадку є Казначейство. Тож Ганна Анатоліївна порадила головам сільрад переглянути свої договори на наявність такого пункту. І до суду звертатися порадила заступник голови РДА. Проте голови тергромад відзначили, що їм простіше буде перекрити дорогу, аніж до суду йти.
Слово взяв В. Росляк, Нижньодуванський селищний голова:
— Я згадую нашу українську народну казку «Лебідь, Рак та Щука» (не казка то, щоправда, а байка І. Крилова — прим. ред.)… Візок — це Україна. Тільки один тягне її вгору, інший — вбік, а третій — вниз. Усі учасники проблемної ситуації — державні структури, але вони між собою не можуть ні про що домовитися. Є Закони України, а є державні Постанови. І таке складається враження, що постанови вище Законів. А цього бути не може.
Висловив думку і Петрівський сільський голова В. Кірічок, який хотів розвити тему щодо отримання субсидій населенням та компенсацій з цього приводу, які отримує ЛЕО від держави. Проте Вячеслава Олександровича зупинила начальник Казначейської служби у Сватівському районі І. Лойко, яка відзначила, що на сьогодні ЛЕО не отримує компенсацій за субсидії від держави.
— Отож борги матимуть не лише бюджетні установи, а й населення? Що ж тоді буде? — перепитав В. Кірічок.
— Я не знаю, що буде. Проте мене особисто обурює інше. Чому виникають претензії лише до Казначейства? Чому ніхто не ставить запитань ЛЕО, яке й досі не перереєструвалося на території, підконтрольній Україні? Однак всіх хвилює лише те, чому стримується перерахування коштів на територію, непідконтрольну державі, та чому стримується фінансування тероризму, — досить емоційно, але, погодьтеся, справедливо зазначила Ірина Лойко.
Г. Лемешко намагалася заспокоїти пристрасті опонентів, зауважуючи, що визначати правоту однієї чи іншої сторони має право лише суд. Голова РДА Д. Мухтаров висловив сподівання на те, що новий Премєр-міністр В. Гройсман та його Уряд переглянуть рішення своїх попередників і допоможуть у вирішенні енергетичної проблеми області. Мовляв, треба почекати, треба заспокоїтися, все буде добре…
— А як нам зараз вести документообіг? Що робити з вимушеними простоями в роботі сільських рад? Які ви можете дати практичні рекомендації? — запитав Петрівський сільський голова.
В. Росляк зауважив, що його селищна рада працюватиме таким чином: з 8-ї до 12-ї голова проводитиме прийом громадян в сільраді, а інші працівники робитимуть звіти вдома. Проте інші голови територіальних громад зауважили, що такий режим роботи не є виходом зі становища і глобально проблему не вирішує. Г. Лемешко в свою чергу ще раз наголосила, що суд — єдиний вихід. Сільські ж голови заявили, що до судів звертатися не мають наміру, бо побоюються, так би мовити, «помсти» з боку місцевої Казначейської служби за ці кроки. Проте І. Лойко запевнила, що в жодному разі такого бути не може, Казначейство завжди йде назустріч своїм клієнтам і всіляко допомагає їм. Голови сільрад це підтвердили, зауваживши, що жодного разу жодного прояву негативного ставлення з боку працівників Казначейства не спостерігали.
— Самі ми нічого не вирішимо. Нам потрібен Кабінет Міністрів. Треба туди писати, їхати… — робити все можливе і неможливе, аби розвязати проблему. Суд — це затяжна справа. Засідання весь час переносяться, потім Казначейство подає на апеляцію одну, іншу… Процес перетворюється на довгограй, — відзначила Коломийчиський сільський голова Н. Чунихіна.
— Ми розуміємо, що суд визнає наші дії протиправними, і ми повинні будемо зі свого кошторису заплатити судові збори. Центральний апарат Казначейської служби говорить, що коштів на це немає. По нашому апарату нам заблокують всі видатки, доки ми не виплатимо судовий збір, то я не знаю, як ми будемо працювати. У нас вже немає коштів, аби придбати папір, відімкнені телефони, бо за них нічим платити… — говорила І. Лойко.
— А ми повинні з власного кошторису заплатити пеню за прострочку платежів, та чомусь це нікого не хвилює, — парирували голови тергромад.
— Що Ви пропонуєте робити? — запитала Г. Лемешко начальника місцевого казначейства.
— Не знаю, — відверто відповіла Ірина Сергіївна.
— Треба записатися на прийом до Гройсмана, зібратися і поїхати до нього всім разом! — запропонував В. Кірічок. І ця пропозиція була підтримана його колегами.
Г. Лемешко підсумувала все вищезазначене, зауваживши, що шляхи вирішення проблеми до відома голів територіальної громади доведені, а що далі робити — рішення за ними.
Згодом, у ході наради, до заступника голови РДА зателефонував начальник Сватівського РЕМу П. Маханько і повідомив, що у четвер-пятницю (мова про минулий тиждень — прим. ред.) постачання електроенергії буде відновлене. Але до 23 травня. Якщо за цей час голови сільських рад встигнуть звернутися до суду з позовом на протиправні дії Управління Державної казначейської служби, то до остаточного рішення суду електрику більше відмикати не будуть. Якщо ні — то після 23-го лишаться сільради без електроенергії. Голови тергромад цій перспективі не пораділи. Умови ж енергопостачальника назвали шантажем. І протягом наради, і наприкінці вони неодноразово порушували питання щодо вирішення енергетичної проблеми і весь час обурювалися тим, чому лише 9 з 19 громад потрапили до «чорного списку» місцевого РЕМу. Говорилося про те, що від електрики слід відключити всі бюджетні установи всіх територіальних громад, якщо вже без відключення ніяк не можна.
— Відключіть дитсадки, школи, лікарні… Я впевнена, що протягом трьох днів питання буде вирішено. Це жорстоко, проте більш дієвого способу вирішення проблеми я не бачу, — говорила зокрема І. Лойко.
— Як можна відключати дитсадки, лікарні?.. Цього не можна допускати. Я памятаю ще ті часи, коли Казначейство жодної копійки не проводило, не маючи на те жодних наказів чи розпоряджень. Зараз намагаємося порозумітися, домовляємося… Підключають сільради — це добре. Далі будемо вирішувати… Я маю намір зустрітися з представником ЛЕО у Старобільську. Подальші кроки — листи на ОДА. Все вирішимо, — запевняв голова РДА Д. Мухтаров.
Присутні зазначали, що листів в ОДА назбиралося вже досить багато. Навіть до трьох вищих владних інституцій — до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів — депутати Сватівської районної ради звернулися. Відповіли лише з адміністрації Президента, повідомивши, що звернення районних депутатів перенаправлено до КабМіну. Ото і все поки що… Лишається, напевно, дочекатися відповіді від КабМіну про перенаправлення звернення до Верховної Ради, а потім від Верховної Ради — про перенаправлення звернення до ОДА.
Найкращим виходом із ситуації голови тергромад назвали повну відмову від електроенергії і перехід на сонячні батареї. Але переобладнання адміністративних та соціальних обєктів під енергозберігаючі технології — надто дороге задоволення.
Колись молились харківяни, тепер же молимося ми…
Менш складними та болісними були інші питання, що піднімалися на нараді. Олена Гиря, начальник відділу з питань організації діяльності Центру надання адміністративних послуг при Сватівській райдержадміністрації, надала детальні розяснення стосовно накладання адмінштрафів. А представники державного банку провели невеличку рекламну кампанію, запросивши тергромади до співпраці.
А от питання щодо ремонту доріг викликало нову хвилю обурення та міркувань. В. Усов, начальник відділу житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури райдержадміністрації, поінформував присутніх про ремонтні роботи, що будуть проводитися філією «Сватівський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор», та про можливості співфінансування доріг державного значення. Зокрема йшлося про те, що цільовою регіональною програмою на ремонт доріг передбачено фінансування у розмірі 3,7 млрд грн. Але до згаданої програми дороги Сватівського району увійшли, на жаль, лише фрагментарно. Так, згідно з планом, передбачено першочергове фінансування ремонтних робіт на так званому «Кільці життя» (ділянка дороги в 3 км від межі Сватівського району у бік Рубіжного), спуск/виїзд зі Сватового та дорога до Містків. У порядку другої черги передбачено ремонт виїзду з Маньківки на Новопсков та дороги від Нижньої Дуванки. У рамках капітального будівництва заплановано ремонт доріг, що належать до доріг районного значення: обїзна дорога за Сватовим, дорога від межі з Харківською областю до Райгородки та дорога між Куземівкою і Нижньою Дуванкою до Наугольнівки. Але проблемних доріг та питань район має значно більше, зазначав В. Усов. Тож Валерій Іванович звернувся до голів тергромад із запрошенням надавати пропозиції щодо можливого співфінансування ремонту доріг на договірних умовах.
Головний бухгалтер філії «Сватівський райавтодор» Г. Честних, що того дня представляла підприємство на нараді, зауважила, що співфінансування можливе за схемою «50 на 50»: 1 гривня служби доріг — 1 гривня з місцевого бюджету. Але голови тергромад одразу відзначили, що на таких умовах місцеві бюджети не потягнуть співфінансування ремонту доріг, бо мова йде про колосальні для сільських бюджетів суми.
— Є регіональна траса «Сватове-Троїцьк», що проходить через Нижню Дуванку та Новониканорівку. Цією трасою пересуваються не менше сотні фур, які перевозять важкі вантажі. Мені дуже подобається той факт, що Нижня Дуванка повинна відремонтувати цю дорогу, а хтось інший заробляти на ній мільйони. Це неправильно. Крім того, хочу зазначити, що ремонт дороги до Наугольнівки — справа добра, проте в першу чергу потрібно ремонтувати дорогу до Новониканорівки, бо там вже є випадки ДТП зі смертельним наслідком через стан доріг, — говорив В. Росляк.
— Підтримую думку колеги. Я сам неодноразово звертався з приводу незаконності пересування непризначеними для того дорогами великовантажних фур до начальника філії «Сватівський райавтодор», на що отримував відповідь, що підприємство не має вагів, які б могли виміряти масу фури з вантажем. Отож ніхто нічого з цим не може зробити, — додав Свистунівський сільський голова Ю. Поздняков.
— На кожен кілометр дороги йдуть податки, з кожного літра бензину, який ми придбаваємо на заправках, відраховується податок на обслуговування доріг. Це чималі кошти. Проте ми ані копійки з тих коштів не бачимо. Ці слова — вже крик душі. Наш автоміст у Нижній Дуванці незабаром просто розійдеться. На ньому дірки, крізь які воду в річці видно, — зазначив Нижньодуванський селищний голова.
Головний бухгалтер райавтодору говорила про те, що по кожному окремому випадку слід звертатися до начальника філії. Мовляв, будемо звертатися, писати листи до обласного керівництва. Але голови сільських рад назвали це безперспективним марнуванням часу, бо листів вже було написано чимало, проте віз, як кажуть, і нині там. «Дайте нам на міста гроші, які передбачені програмою фінансування, і ми даємо стовідсоткову гарантію того, що ніяких 40% чи 60% «відкату» не буде. А то виходить, що дають, скажімо, 500 тисяч, з них залишається 300, дійшло тільки 100, а на місця «впала» дуля», — коментував Віталій Росляк.
Г. Лемешко наголосила, що нині філія райавтодору переживає вкрай складні часи. Вона навіть не є зараз юридичною особою, вже кілька місяців облавтодор не платить працівникам філії заробітну плату, підприємство — без електрики, переважна більшість працівників розрахувалася, райавтодор лишився без приміщення і без техніки. Тож вимагати якихось глобальних дій від місцевого автодору просто не можна.
Голова РДА Д. Мухтаров зазначив, що за рахунок вільного залишку у районному бюджеті районне керівництво планує здійснити певні ремонтні роботи на дорогах району.
— Наші дороги ніколи не були в такому жахливому стані, в якому вони перебувають протягом останніх двох років. Я глибоко переконаний в тому, що ремонт доріг потрібно робити адресно. Ми можемо сьогодні зробити ямковий ремонт у Мілуватці, в Нижній Дуванці, Райгородці, ще десь, але в результаті нічого конкретного не буде зроблено — дороги не буде ні там, ні там. Ми просто розпорошимо кошти. А поточний ремонт, на мою думку, треба робити поступово, від села до села. Робити — так робити. Якісно та ґрунтовно, — говорив Дмитро Хайдарович.
В розрізі всього вищеозвученого пригадався колишній райавтодор та його керівник Б. Корляков. Сватівський район тоді знали скрізь і всюди у плані ідеальності стану доріг. Харківяни, заїжджаючи до Сватівського району, буквально молилися на місцевих шляховиків. А тепер молимося й ми, аби не втрапити в халепу, їздячи нашими ковирямами. Чого зараз варте перехрестя на виїзді з міста, що на Розкопаній?.. І ламаного гривеника не варте. Суцільна руйнація. Що не говори, а військова техніка, що постійно рухається дорогами району, зробила свою руйнівну справу. Тільки тепер ані можливостей, ані коштів на те, аби відновити пошкоджене, ми вже не маємо…
Дерева ростуть, але руки до них не дотягуються
Голова Райгородської сільської ради О. Пилипчук порушила питання, що стосується стану лісопосадок обабіч підїзних доріг до населених пунктів району. Зокрема Оксана Василівна зазначала, що посадки знаходяться у вкрай запущеному стані. Сміття — гори, порослі — океани, гілок, що нависають над дорогою, — вагони. Проте сільські ради нічого з цим не можуть зробити, бо не мають на те права. Право на чистку доріг за межами населених пунктів має райавтодор, але, окрім права, не має нічого — ані коштів, ані робочих рук, ані техніки. Тож, запитувала Райгородський голова, можливо можна долучити до виконання цих робіт безробітних, що стоять на обліку центру зайнятості. Мовляв, громадсько-корисна праця і все таке.
Але долучити до виконання робіт з очищення лісосмуг зараз має право лише райавтодор — за умови фінансування цих робіт. А такого фінансування дорожники не можуть собі дозволити.
Голови тергромад говорили про те, щоб їм лише надали дозвіл, а людей для виконання робіт з очищення лісосмуг вздовж підїзних доріг в селах знайдеться чимало. «І почистимо, і насадимо, якщо потрібно, лише дозвольте», — говорили очільники сільських рад. Бо, врешті-решт, існують держстандарти, які диктують, що будь-які лісонасадження повинні бути на відстані не ближче, ніж 9 метрів від автодороги. А у нас в районі дерева вже скоро проростатимуть з ям, що утворилися на побитому асфальті.
Головний лісничий ДП «Сватівське лісомисливське господарство» А. Сорочук вже не вперше зауважив, що очищення лісосмуг можливе лише за умови отримання дозволу на вирубку. В даній ситуації такий дозвіл повинна отримати філія райавтодору. Тоді райавтодор може залучити до вирубки лісосмуг мешканців тергромад. І знову пригадався один з колишніх районних керівників… В. Просін (земля йому пухом!) з його щотижневими чистими четвергами та санітарними пятницями. Не було жодного підприємства, установи чи організації (будь-якої форми власності), яке б не доглядало свою територію та не мало б певної ділянки лісосмуг на одній з доріг, що ведуть за межі міста. Чесно зізнатися, всі ми тоді були вкрай невдоволені таким станом речей. Але коли Сватівщину називали маленькою Швейцарією — дуже тим пишалися! І не було жодної наради, на якій би вирішувалося питання, хто, кому і скільки разів повинен дати дозвіл, аби посадки врешті почистилися. А тут що не нарада — то посадки: або понад дорогами, або понад полями. Той, хто повинен їх доглядати, не має на це коштів. Той, хто може доглядати, — не має дозволу. Наради проходять одна за іншою, а проблема не вирішується. Так вже й хочеться сказати: та дайте вже хто-небудь кому-небудь той дозвіл, та закрийте питання хоч до наступного сезону. Аби Сватівщина не перетворилася на суцільну лісову хащу.
А головний лісничий, серед іншого, попросив підтримки і фінансової допомоги в реалізації програми «Ліси Сватівщини» в рамках Всеукраїнської програми протипожежних заходів «Ліси України». За всю історію існування лісомисливського господарства в Україні ЛМГ вперше не отримало жодної копійки з державного бюджету на реалізацію заходів протипожежної охорони лісонасаджень. А виконання програми вищі керівники все одно вимагають. Голови тергромад обіцяли допомогти ЛМГ провести мінералізовані смуги навколо лісів, здійснити боротьбу зі шкідниками, утилізувати сміття та насадити нові ліси. На це ЛМГ попросило 30 тисяч з місцевих бюджетів на рік. До найближчої сесії ЛМГ зобовязалося розробити Програму «Ліси Сватівщини», аби депутати могли її затвердити.
Про молочників-рекетирів, знахабнілих диких тварин та дорогих підрядників
Ще один блок питань підняв голова Куземівської тергромади О. Мартовицький.
— Сьогодні, коли я їхав до райцентру, мені люди не давали виїхати з села, вимагаючи вирішення вкрай гострої проблеми. Молочники — ось хто не дає людям спокійно жити і працювати! Їх інакше, ніж рекетирами, не назвеш. Вони беруть молоко у людей і не розраховуються за нього вже третю декаду. За 3,2 грн забирати молоко, ще й мати заборгованість з такою мізерною ціною — це вже занадто! І вже півроку це питання не вирішується! — говорив Олександр Іванович.
Власне, ситуація така. Є два брати Дугіни. Вони — власники фірми, що закуповує молоко у населення. На них працює група водіїв, які збирають молоко у населених пунктах. У кожному селі Сватівщини молоко забирають за різними цінами — від 2,8 грн за літр до 3,8 грн. При цьому в одному селі можуть працювати кілька збиральників від Дугіних. Конкурентів, якщо такі зявляються на обрії — швидко виживають. Всі збиральники мають перед мешканцями району заборгованість. Районна влада намагається допомогти у вирішенні цього питання. Ведуться перемовини, вмовляння, звертання до совісті (а інших важелів впливу на приватників просто не існує)… І виникає цікава ситуація. Люди скаржаться на збиральника Іванова, скажімо. Влада — працює, допомагає вирішити питання, звертаючись до безпосереднього керівника збиральника — одного з братів Дугіних. Іванов обіцяє розплатитися, приміром, до 20 травня і виконує обіцянку. Тим часом зростає заборгованість перед людьми у збиральника Петрова, котрий працює в тому самому селі і під керівництвом тих самих Дугіних. Виходить, що районна влада доклала зусиль і вирішила одну проблему, тоді як в районі ростуть і назрівають ще кілька подібних проблем. Замкнене коло якесь! І не вирватися з нього, бо інші закупники молока в районі не працюють.
Але все ж деякі тергромади знайшли можливість розірвати те замкнене коло. Так певна частина молокопостачальників у Стельмахівці домовилася про співпрацю безпосередньо з молокопереробним заводом. І ціна там вища. Та є одна незручність: селяни збирають молоко в тару і вивозять на межу з Харківською областю, далі якої закупник відмовляється їхати. Тільки ота транспортна незручність селянам навіть в радість, бо немає жодних заборгованостей.
А що робити і як бути зі збиральниками Дугіних — так і лишається невідомим. Районне керівництво пообіцяло допомогу, але селяни на неї не надто сподіваються, адже горбатих, як відомо, можна виправити тільки радикальним методом. Отож і доводиться терпіти селянам молочників-рекетирів, бо інших альтернатив поки що немає.
Інше питання, яке підняв О Мартовицький, теж належить до категорії загальних. Вже два роки на території району, яка належить до зони АТО, діє заборона на відстріл диких тварин. Тим часом популяція тих тварин зростає. А результати їхньої життєдіяльності мають плачевні наслідки для людей.
— Дикі тварини розвелися в такій кількості, що вони скоро й людей будуть ганяти. Городи — пошкоджують, посіви — пошкоджують. На території нашої тергромади сьогодні пошкоджено вже 87 га посівів (це — 70%), — говорив Олександр Іванович.
З приводу вирішення цього питання було зазначено, що голови тергромад мають подати колективні звернення до РДА, які стануть підставою для звернення до керівництва штабу АТО. Таким чином планується отримати дозвіл на тимчасовий відстріл диких тварин. Ще одне питання — щодо заміни вікон у Куземівській ЗОШ. Суть його полягає в тому, що на заміну вікон відділ освіти попрохав у сільської ради субвенцію у розмірі 136 тисяч 500 грн на 26 вікон. Сільська рада виділила зазначені кошти. Але відділ освіти згодом попрохав ще 17 тисяч 400 грн, бо, начебто, тих не вистачає. Тоді як сільський голова знайшов підрядника, який може виконати роботи на суму близько 106 тисяч 677 грн. Такого ж плану проблема, як зясувалося, виникла у Свистунівській та Стельмахівській сільських радах, які виділили субвенції на ремонт шкіл, але тих грошей виявилося замало. Голови тергромад запідозрили змову керівника відділу освіти з підрядником, котрого вона пропонує. Проте О. Юхновець, начальник відділу освіти РДА, заперечила будь-які звинувачення, зауваживши, що жоден з голів сільрад не звертався особисто до неї, що сільські очільники і підтвердили. Олена Петрівна відзначила, що відділ освіти готовий співпрацювати з підрядниками, яких знайшли голови тергромад, якщо ті можуть виконати потрібні роботи за меншу суму. Всі робочі питання будуть вирішуватися в індивідуальному порядку.
Оксана РАКІТІНА
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...