Куди б не покликала нас доля — душа прагне якнайшвидшого повернення додому. У рідному куточку начебто й дихається легше. Після розлуки з малою батьківщиною ми вдихаємо її повітря на повні груди. І здається, що небо тут вище, а сонце лагідніше, ніж деінде.
Повертаючись на Сватівщину, замислююся над тим, наскільки дорогий серцю рідний край з його смарагдовою зеленню обабіч дзеркальних ставків, з його найбільшим багатством — роботящими людьми. Більше 90 років (а саме стільки існує Сватівський район як адміністративна одиниця) його будували щоденною наполегливою працею наші земляки. А сьогодні всі сватівчани опинилися за крок від територіального поділу. Мова йде про ініційований Президентом законопроект про децентралізацію влади. Під час зустрічей з мешканцями Сватівського району часто чую запитання про особисте ставлення до запланованої територіальної реформи. Як посадова особа — я однозначно підтримую ініціативу про передачу влади на місця. Найважливіший «плюс» децентралізації громади — це право розпоряджатися вільним залишком місцевого бюджету. Тобто спрямовувати кошти на розвязання нагальних проблем , громадським загалом обирати вектор спільних зусиль. Адже хто, як не самі мешканці громади, краще розуміє наразі потребує першочергової уваги ремонт доріг чи вуличне освітлення, а може — будівництво сучасних обєктів соціальної сфери чи інвестування у розвиток галузі охорони здоровя.
Безумовно, погоджуюсь, що на сьогоднішньому етапі розвитку українського суспільства децентралізація вкрай потрібна. Вірю, що цей крок стане першим на шляху до реального втілення у життя конституційного права кожного громадянина впливати на процес державотворення. Надзвичайно важливо те, що цей вплив буде помітним, бо кожен з нас вирішуватиме долю рідного краю. Яким буде завтра нашої маленької батьківщини — про це будемо піклуватися ми самі, а не високі політичні мужі.
З іншого боку, мене, як корінну сватівчанку, глибоко хвилює той факт, що згідно з розробленим проектом територіального реформування Сватівський район планується розділити на три самостійні громади. Нижньодуванська, Містківська і Сватівська громади мають стати окремими адміністративними одиницями з власною інфраструктурою.
Нещодавно, перебуваючи на заняттях, що проводилися для голів громад та районних рад Національною академією державного управління при Президенті України, мала змогу поспілкуватися з колегами на тему децентралізації. Голови громад з різних куточків нашої країни, що вже мають солідний досвід з цього приводу, охоче ділилися висновками. Керуючись отриманим на практиці досвідом, вони одноголосно заявляють: самодостатньою і фінансово спроможною стає лише та громада, що обєдналася за територіальним принципом.
Звісно, можна експериментувати з «перекроюванням» території, ділити, як пиріг на шматки, райони. Але чи отримаємо від цих експериментів позитивний результат — це вже інше питання. Навіщо змінювати те, що будувалося десятиліттями? Стільки років наші предки і ми самі створювали затишок у спільному великому домі — а тепер треба розділити його на частини, віддавши кожному співвласнику по окремій кімнаті? На мій погляд, найбільш раціональним рішенням було б згуртуватися всім сватів чанам в одну громаду і продовжувати господарювати, будувати, як це було всі 90 років існування нашого району. Не розумію, чому ми маємо розділитися на дуван чан, містків чан і сватівчан. Адже ми всі — сватівчани, єдина дружна родина.
Питання децентралізації влади зараз активно обговорюється у суспільстві, з громадським активом Сватівського району. Рішення стосовно обєднання територіальних громад мають приймати самі мешканці — до такої думки завжди приходимо під час обговорень. Згідно із Законом, зі своєю добровільною ініціативою про обєднання тер громад виступають самі мешканці або обрані ними депутати органів місцевого самоврядування. Тобто, цінною і важливою є точка зору кожного громадянина — це і є вплив на процес.
Всі негаразди ми звикли долати разом, так само, як і радіти перемогам. У нашому спільному домі зараз є чимало проблем, які потребують першочергового вирішення. Зокрема це ремонт доріг у районі і у місті, що зазнали ушкоджень під час проведення АТО. Наразі проводяться ремонтні роботи у приміщеннях неврологічного і терапевтичного відділень районної лікарні, в дитячій поліклініці. На Сватівщині є добра традиція — згуртовуватися навколо загальнокорисних справ.
Маю надію, що спільними зусиллями аграріїв та колективів місцевих підприємств ми й далі будемо її продовжувати. Будемо працювати разом, щоб після навіть нетривалої розлуки з рідним краєм щоразу з трепетом у серці чекати на зустріч з ним. Щоб повертатися на нашу чарівну землю, аби вдихнути на повні груди чистого повітря.
Голова Сватівської районної ради В.В. Сліпець
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...