Хай ніколи і ніде не повториться подібне лихо. Новини сватівщини

У Куземівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся захід, присвячений 30-річчю трагедії на Чорнобильській АЕС.

На нього були запрошені ліквідатор аварії на ЧАЕС Шевяков Серафим Федорович та переселенка з м. Припять Слюнкіна Ірина Анатоліївна.

Ірина Анатоліївна розповіла, що була зовсім маленькою, коли сталася ця трагедія, їй було лише три місяці. Мама тяжко хворіла і померла, як дівчині виповнилося тринадцять років. Коли не стало мами, Ірину забрала рідна тітка в Куземівку. Тут вона й залишилась жити, пішла до 8 класу. Зараз заміжня, виховує двох чудових доньок. Але в спогадах залишилась гіркота втрати.

Серафим Федорович у своєму виступі розповів про те, що це була найбільша катастрофа за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками, причиною яких було руйнування енергоблоку №4 Чорнобильської АЕС. До ліквідації наслідків аварії було залучено багато людей: білоруси, росіяни, прибалти, японці допомагали приладами. Він розповідав, що територія була поділена на зони. Сосновий бір, який знаходився між містами і ЧАЕС, під дією радіації перетворився на «рудий ліс», оскільки в результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Було встановлено, що увесь радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50% території України. А на квітучій українській землі зявились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади, насичені радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. Серафим Федорович зазначив, що радіація — невидимий, і тому підступний ворог усього живого. Тож вони завжди були в респіраторах і захисних костюмах. Закінчив свою розповідь Серафим Федорович такими словами: «Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем і сльозами згадуємо нині. І хочеться, щоб більше ніколи і ніде у світі не повторилося подібне лихо».

Туінова Тетяна, учениця 8 класу Куземівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Новини Сватівщини - газета Сватівського району

Хай ніколи і ніде не повториться подібне лихо

Хай ніколи і ніде не повториться подібне лихо фото:

Великий футбол починається з малого

Несила більше мовчати

Запитання до влади

Громадські діячі порушують законодавство?..

Аграрії за єдину об'єднану територіальну громаду