На останній сесії Сватівської міської ради гучно обговорювалося придбання годинника на площу Злагоди за 80000 грн, але це у порівнянні з виділеними коштами на висвітлення діяльності міської ради у газеті «Голос громади» — просто квіточки. Мабуть, міський бюджет бездонний, чи хтось увів в оману засновників, не бажаючи самостійно заробляти гроші?
Для інформації: «Голосу громади» на 2016 рік передбачено 300540 грн, а на 2017 рік – 370000 грн.
А тепер по порядку.
Для мене міська газета «Голос громади» — не чужа, бо майже 11 років я працювала саме у цій редакції, тому сприймаю її колектив як дружніх конкурентів, але, як кажуть: «Платон мне друг, но истина дороже!»…
24 грудня Президентом України було підписано Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Ця подія є іспитом на зрілість та потрібність для всіх друкованих ЗМІ, а для органів влади — іспитом на демократію та готовність випустити пресу з-під свого впливу. Водночас держава ставить завдання перед засновниками - ЗМЕНШИТИ РОЗМІР БЮДЖЕТНИХ ДОТАЦІЙ, А ПЕРЕД РЕДАКЦІЯМИ — ЗБІЛЬШИТИ НАДХОДЖЕННЯ ВІД РЕКЛАМИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ТИРАЖІВ, що, в свою чергу, гарантує стабільну заробітну плату, належне матеріально-технічне оснащення тощо. Зараз на комунальні видання чекають кардинальні зміни, колективам потрібно НАВЧИТИСЬ покладатись на власні сили, для чого й надається певний період на роздержавлення (у випадку «Гг» - два роки; «Новини Сватівщини» беруть участь у пілотному проекті, тобто реформуються за один рік). У таких умовах знаходяться ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ, комунальні газети України, і кожна обирає свій шлях реформування самостійно. На цей закон газетярі чекали давно, і він не став для них несподіванкою, бо ще минулої осені Національна спілка журналістів України (НСЖУ) розпочала роботу з комунальними редакціями, аби всіляко допомогти журналістам. У рамках навчання відбуваються семінари, тренінги, зустрічі, де ВСЮ необхідну інформаційну базу надають фахівці: юристи, економісти, аналітики, досвідчені та успішні редактори, представники Держкомтелерадіокомпанії, депутати, котрі розробляли Закон. Це не прості, статистичні зустрічі, це — змістовна, корисна співпраця. Учасники семінарів можуть наочно ознайомитися з таблицями, графіками, аналітичними матеріалами, які базуються не на уявних цифрах, а безпосередньо на показниках КОЖНОЇ РЕДАКЦІЇ. Ці дані (НСЖУ) використовує із офіційних джерел, тобто звітності, а відтак, сумніватися у їх точності не доводиться. Скажу чесно, буваючи на таких зустрічах, з цікавістю розглядаєш діяльність успішних газет, які вже мають досвід «ВИЖИВАННЯ», і відчуваєш незручність та жаль, коли твоя колишня газета опиняється у трійці «ЗАДАТОВАНИХ» по області, бо це прямий показник неспроможності вижити самостійно або — небажання заробляти кошти. На підтвердження слів наведу декілька таблиць, які стали «достоянием» огляду більше трьохсот редакторів з різних куточків України під час грудневих зборів Всеукраїнської асоціації місцевої преси у Києві, а ще раніше були продемонстровані у всіх областях під час регіональних семінарів-тренінгів. Вважаю, що настав час, аби тепер їх змогли побачив засновник, тобто міська рада та сватівчани, які платять податки і утримують газету.
Зверніть увагу на співвідношення «доходи від реалізації тиражів» — «доходи від реклами» — «дотація» газети «Голос громади» і зробіть висновок, для кого і для чого функціонує друковане видання?
Ми навмисно подали аналітичні дані усіх видань Луганщини, аби нас не звинувачували в упередженості, а тепер перейдемо до справ сьогодення.
Як було вже зазначено, редакція газети «Новини Сватівщини» теж бере участь у процесі роздержавлення і робить це, чітко дотримуючись вимог ЗАКОНУ. На засідання спільних депутатських комісій було надано майнові документи, результати інвентаризації, необхідні допоміжні матеріли, супроводжувальний лист, а ще впродовж години депутати прискіпливо ставили різнобічні запитання. Після тривалого обговорення депутати прийняли рішення про реформування комунального видання. А як відбувався цей процес у міськраді? Ніяк. Бюджетна комісія це питання не розглядала, бо не зібралася, а на сесії депутати просто проголосували «ЗА». Таким чином, міська газета і все її майно просто подаровані колективу. Пощастило. До речі, у деяких районах депутатські комісії по декілька разів повертали це питання на доопрацювання, вимагаючи обґрунтування рішення колективу. Комунальні газети – це майно громади, і якщо редакція не доводила свою спроможність втриматися на плаву та забезпечити нормальне функціонування газети, приймалося рішення про реформування видання шляхом приватизації, аби не втратити газету. Ось так.
З цього року фінансова підтримка комунальних ЗМІ дещо змінилася, а саме вона передбачає відшкодування лише поліграфічних витрат та придбання паперу. На інші потреби: заробітна плата, сплата податків та комунальних послуг, техобслуговування, транспортні витрати, канцелярія і т.і. РЕДАКЦІЇ ПОВИННІ ЗАРОБЛЯТИ САМОСТІЙНО. Одним із пунктів можливого джерела фінансування є висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Але й тут є певні обмеження. Наприклад, як і раніше, площа, яку займає такий орган, не повинна перевищувати 20% видання. Тобто у «Голосі громади» 10 сторінок, а відтак усього 2 сторінки щотижня можуть бути оплачені міською радою.
А тепер цікавий факт. Нещодавно до газети «Новини Сватівщини» з офіційним листом звернувся міський голова Є.В. Рибалко, де він цікавився розцінками на висвітлення діяльності міської ради у нашому виданні, можливість друкувати безплатний матеріал і його обсяг, а ще прохав надіслати договір для укладання угоди. Таке звернення можна розцінювати по-різному: бажання доносити свою інформацію до більш широкого кола читачів; спроба вийти на районний рівень і працювати на наступні вибори; або просто розвідка розцінок і отримання ГОТОВИХ, РОЗРОБЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ для своїх підопічних. Хоча останнє малоймовірне. У такому зверненні немає нічого поганого. Навпаки, це тільки підкреслює далекозорість керманича, але чомусь співпраці не вийшло, бо міська рада уклала договір на висвітлення діяльності з «Голосом громади» з розцінками 1 сторінка — 5 грн/см кв, 2 сторінка — 4 грн/см кв, далі сторінки вартують по 3 грн і остання — 2,5 грн. А тепер запитання: чи бачили сватівчани матеріали міського голови або рішення сесії далі, ніж на третій сторінці? Ні. А наше видання встановило універсальну ціну у 3 грн на будь якій сторінці. До того ж, ми запропонували безплатно друкувати оголошення про заходи, які відбуватимуться в місті та повідомлення, що носять соціально-необхідний характер (на випадок надзвичайних ситуацій) у розмірі 200 см кв щомісяця. Наприклад, оголошення про загальний суботник ми надрукували безплатно, бо розуміємо важливість цього заходу, у той час як «помпезні», повні молока (пустоти), три оголошення «Голосу громади» на першій сторінці обійшлися міському бюджету у 1627 грн 50 коп. (325, 5 см кв х на 5 грн). Але наша пропозиція залишилася поза увагою. А ще для повної картини потрібно додати таке: середня ціна 1 кв см по УКРАЇНІ складає 4 грн у повнокольоровій газеті і 3 грн у всіх інших. Де взялися такі «ЗОЛОТІ» розцінки «Гг» — питання, як і питання, чому не по 10 грн продавати, аби вже зовсім ніхто з конкурентів не міг всунутися на шпальти міської газети? Можна було б «загилити» й більше, але видатки на фінансування друку не повинні перевищувати 200000, інакше потрібно влаштовувати тендер. А так можна дати «Гг» 199900 грн і бути спокійним. Аби втілити таку оборудку у життя, міською радою було розроблено «Програму висвітлення діяльності Сватівської міської ради Луганської області в засобах масової інформації у 2016 – 2017 роках», яка розміщена на офіційному сайті міськради, була прийнята на сесії, але депутатами не обговорювалася. Згідно цією програмою, висвітлення діяльності міської ради може здійснюватися друкованими ЗМІ, теле- і радіо мовленими організаціями, а також іншими ЗМІ (електронний веб-сайт Сватівської міської ради). Так, наприклад, у розділі ІІІ п 3.2.2 чітко вказано «Розяснення розпоряджень, рішень органів органу місцевого самоврядування їх наслідків для мешканців РАЙОНУ та механізмів реалізації». Ідея хороша, але чомусь кошти на висвітлення такої інформації у районній пресі міська рада не передбачила, а надала їх міській??? Така ж доля спіткала і телерадіокомпанію, яка також висвітлює діяльність мерії, хоча у програмі вони передбачаються (розділ ІІІ п 3.4). ЧОМУ ЗА ПРОГРАМОЮ КОШТИ ПЕРЕДБАЧЕНО НА ДЕКІЛЬКА ЗМІ, А У КОШТОРИСІ ФІГУРУЄ ЛИШЕ «ГОЛОС ГРОМАДИ»? Для чого писалася така програма і хто її читав? Взагалі, до тексту програми є безліч питань, але головне – це КОШТОРИС, бо відразу помітно, що він підходить до Програми, як оселедець до борщу. Усі цифри притягнуті за вуха, бо документ не містить жодних обґрунтованих розцінок. Так, наприклад, до п 3.5 «Звіти депутатів міської ради» у супроводжувальному листі повинно бути чітко розписано, як само буде висвітлюватися депутатська діяльність: періодичність, поіменна чи фракційна, обєм матеріалу, сторінка, вартість. І так по усім пунктам. Але жодних додатків і супроводжувальних листів з розясненнями немає.
Ну, з програмою — все, хто забажає, може самостійно «покопирсатися» у цій золотій жилі і віднайти там багато цікавого, ми ж розповімо землякам про ще одну цікаву можливість отримати суттєву підтримку засновника, яка відкриє таємницю тиражу.
Однією з умов нормального функціонування газети є продаж від тиражу. Звісно, нині купівельна спроможність громадян низька, але якщо газета цікава — її передплачують і купують добровільно, без примусу. Минулого року тираж «Голосу громади» у липні місяці різко зріс, аж на 505 примірників, а феномен такого стрибка полягає у тому, що за рахунок коштів МІСЬКОГО бюджету було передплачено міську газету мешканцям сіл Гончарівка та Райгородка (пільговим категоріям), про що писав сам «Голос громади» (03 липня 2015 року, №27 (669), стор. 7) і щиро дякував за це особисто меру та депутатському корпусу. Так, соціальна газета — це чудово, і така практика багато років застосовується міськрадою для ветеранів ВВв, чорнобильців та афганців, але до чого тут громади району? Хіба вони є платниками податків до міського бюджету? Чому сватівчани, замість того, аби направити чималі кошти на потреби міста, передплатили безкоштовно газету для мешканців села? Такий факт був і, ймовірно, носив популістський характер, бо на той час всі чекали обєднання тергромад, але реформа загальмувалася і, як наслідок, витрати виявилися невиправданими. Щоправда, вже наступна річна передплата показала, що «соціалка» селянам не перепала, а тираж зберігся за рахунок розширення кола пільговиків у місті. На жаль, цього разу підопічні засновникові через газету не дякували, тому проаналізувати, хто саме став щасливчиком, не можемо. Ну що ж, така благодійність для пільгових категорій населення — це в рамках закону і заслуговує на повагу. А щодо підтримки підопічних, то їм потрібно засновнику, як у народному прислівї говориться, «ноги мити й юшку пити», бо більше 50 % тиражу – подарунок міськради.
Підсумовуючи вищевикладене, хочу відразу зазначити, що я ні в якому разі не хотіла нікого образити, а лише намагалася розяснити, що реформування ЗМІ вже не зупинити, і тому потрібно вчитися самостійно заробляти кошти, а не безбожно доїти міський бюджет.
До речі, 1 кв см у Кремінному коштує 3 грн, Попасному - 3 грн, Біловодську – 3 грн, Білокуракіному 2 грн 50 коп, Станиці Луганській – 3 грн, Лисичанську - , Троїцьку - , Новопскові - 3 грн, Старобільску -
А3 грн.
Тож запрошуємо міську раду до співпраці з «НС», бо в нас ціни — прийнятні (3 грн/ см кв), якість друку — чудова, насиченість та різноплановість газети — 100%, тираж дійсний, найбільший обсяг з усіх міських і районних газет в області — 16 сторінок (місця вистачить), колектив — заповзятий та працьовитий. Поміркуйте, навіщо тримати мерця під кисневою маскою та витрачати гроші на реанімацію?
ФОТО: АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ УСІХ КОМУНАЛЬНИХ ГАЗЕТ, ВИКОНАНИЙ ЗА 2014 РІК, АБИ НЕ ВРАХОВУВАТИ КОШТИ ВІД ВИБОРІВ ДО МІСЬКИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ.
Діаграма розподілу дотацій у 2014 році серед комунальних газет Луганської області: Таб №1.
Співвідношення доходів та доходів редакцій комунальних друкованих видань Луганської області: Таб.№2
Деякі показники діяльності комунальних видань Луганської області у 2014 році: Таб.№3
Юлія ОГДАНСЬКА