Приємні роздуми - з редакційної пошти. Новини сватівщини

Хай хто що не говорить, а професія учителя — чудова професія: адже весь час з молоддю, весь час в пошуках чогось нового, іншого, щоб досягти певних результатів.

Незважаючи ні на що, я вдячна долі, що обрала саме цю професію: адже скільки хорошого було за цей час.

Давно стали дорослими перші учні, знайшли свій шлях у житті, мають свої досягнення, і я рада за них.

Існує думка, що результат роботи вчителя видно через роки. Напевне, так.

Недавно у газеті «Новини Сватівщини» я прочитала про успіхи учнів Гончарівської ЗОШ І-ІІІ ст. під час фестивалю «Театральна весна». І пораділа за них: там же працює майже 30 років моя учениця — Колєснікова Світлана Анатоліївна. І полинули спогади…

Вони були ще досить малі — ці учні 5 класу, з трьох сіл, і тому треба було багато з ними працювати.

І ми працювали. Знайомилися з творчістю художників, композиторів, найвідоміших акторів, історією досягнень спортсменів та ін. Влітку їздили на екскурсію в обласні центри; відвідували цирк, знайомилися з прекрасним розписом у соборах, а які почуття викликало відвідування зоопарків.

Зростали учні, а разом з ними навчалася і я. Спогади… спогади… Пройшли десятиліття, мої колишні учні давно розлетілися , і мені жаль, що про декого з них я нічого не знаю.

І все-таки з деякими я продовжую спілкуватися, вони підтримують мене своїми дзвінками.

Та зараз мені хочеться сказати, що я розділяю думку М.О. Умова: «Будь-які знання залишаються мертвими, якщо в учнів не розвиваються ініціатива і самодіяльність; учня треба привчати не тільки до мислення, а й до бажання». Які справедливі слова!

Саме такою і виявилася моя колишня вихованка. У школі вона була вожатою учнів молодших класів; випускала різноманітні газети, листівки. Ця активність допомагала їй не лише в роки навчання, а допомагає і в дорослому житті. Це чудовий учитель, небайдужа людина, творча особистість, яка сама вміє працювати й інших навчає. Я точно знаю, скільки душі, наполегливості вкладає вона щодня у свою роботу. Скільки всього зроблено її руками у школі, скільки її ідей втілено в життя.

Я впевнена, що не обійшлося без Світлани Анатоліївни при написанні сценарію вистави «Тореадори з Васюківки», і я дуже задоволена успіхами своєї колишньої вихованки. І в досягненні її учнів — її заслуга також. Звичайно, працював увесь вчительський колектив, але ж я їх не знаю. Тому я бажаю усім успіху, успіху й успіху.

Вірю, що сердечність, творчий підхід, вміння правильно оцінити ситуацію і прийняти правильне рішення, допомогти при потребі давно оцінили не тільки учні Світлани Анатоліївни, а й усі жителі села. Бажаю усім-усім колишнім учням і вихованцям щасливих років, сімейного затишку і благополуччя, успіхів в обраній роботі, сонячних посмішок, задоволення від досягнень усіх їхніх дітей. Хай кожен прожитий день буде радісним і приємним від спілкування з оточуючими людьми; хай обходять стороною неприємності.

З повагою – Лебедєва Л.Є.

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Новини Сватівщини - газета Сватівського району

Приємні роздуми - з редакційної пошти

Приємні роздуми - з редакційної пошти фото:

Великий футбол починається з малого

Несила більше мовчати

Запитання до влади

Громадські діячі порушують законодавство?..

Аграрії за єдину об'єднану територіальну громаду