19 вересня у двох спортивних залах — с. Гончарівка та с. Преображенне — пройшов обласний турнір з міні-футболу, присвячений 71-й річниці Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. Участь у змаганнях взяли 12 команд: по дві зі Сватового («Горсовет» та «МККтД»), Троїцького («Запутеец» і «Урожай») та Новопсковського («Маяк» і «Промінь») районів, а також по одній команді зі Старобільська, Рубіжного «Легіон», Білокуракиного, Купянська «Sto&Er», селища Нижня Дуванка, села Преображенне.
Перед початком ігор спортсменів привітали голова Сватівської районної ради В.В. Сліпець, заступник голови Сватівської РДА Г.А. Лемешко і Сватівський міський голова Є.В. Рибалко. У своїх зверненнях вони побажали футболістам цікавої та результативної гри. Далі відбулося жеребкування, і команди були розділені на чотири групи по три команди, де переможець виходив до фіналу. Після короткої розминки розпочалися відбіркові ігри. Треба зазначити, що цьогорічний рівень підготовки гравців був високий, тому спостерігати за спортсменами вболівальникам було дуже цікаво. Вони щохвилини підбадьорювали футболістів, аплодували їм і намагалися визначити фаворитів турніру. Ми теж з неабияким інтересом спостерігали за грою, а також за гравцями, які уважно вивчали гру суперників. Поруч з нами стояв відомий на Сватівщині футболіст Павло Ковда, який за район грає з 14-ти років, а на першість області — з 18-ти, і є неодноразовим володарем звання «Кращий гравець» у різноманітних турнірах.
- Я бачу, Ви сьогодні у формі, отже, за яку команду будете грати?
- За «Горсовет».
- Сватівчани звикли Вас бачити у складі мілуватської команди, чому саме «Горсовет» обрали сьогодні серед команд, які представляють район?
- Справа в тому, що вже півтора роки я мешкаю у м. Рубіжне, але на запрошення О.А. Подзєгуна відгукнувся із задоволенням, тому мені за честь представляти будь-яку команду Сватівщини.
- Сьогодні у турнірі бере участь команда з Рубіжного, чи знаєте Ви цих гравців і як оцінюєте їх рівень?
- Так, я навіть граю з ними, і вони запрошували мене до команди, але земляки зробили це раніше, тому представлятиму малу батьківщину. Стосовно рівня підготовки скажу: у Рубіжному футбол — не сильна сторона, і вони поступаються сєверодончанам, лисичанам та й нашим, до речі.
- А кого бачите у фіналі?
- Мабуть, купянчан, але знаєте, мяч круглий, і ще невідомо, до кого буде схильна Фортуна.
І, ніби на підтвердження слів Павла, мяч дивом оминув ворота троїцької команди «Урожай», яка на той момент грала зі Старобільськом. До речі, цю команду з смт Троїцьк можна дійсно назвати щасливчиком, бо у своїй підгрупі вона спромоглася не програти жодної гри. Мяч то потрапляв до штанги, то ювелірно проходив над поперечиною, то зіскакував з бутс суперників і НІЯК не хотів летіти до воріт. Не поталанило з тройчанами і нашій команді «Горсовет». Ой який це був двобій! У сватівчан було стільки гольових моментів, але вони раз у раз не реалізовувалися, і зал від цього просто гудів. Вболівальники, незалежно від того, звідки вони, гаряче підтримували обидві команди, але все ж таки усім хотілося «переламати» везіння тройчан. Та ні. У своїй підгрупі вони стали першими, «Горсовет» — другим, а «Старобільськ» посів третє місце.
У другій підгрупі грали також наші земляки – вихованці Міського клубу культури та відпочинку (юнаки). Їм дісталися суперники з Білокуракиного та Новопскова «Маяк»», остання й стала фаворитом групи. Не можна не відзначити, що наші хлопці намагалися чіплятися за гру, проявляли спортивний характер і докладали багато зусиль, але досвід узяв гору — безумовними переможцями у підгрупі стали новопсковці. На особливу увагу заслуговують вболівальники новопсковських команд: земляки спортсменів, їхні родини та діти. Здавалося, що половина залу вболівальників — саме з цього населеного пункту, а коли вони починали підтримувати своїх, їх не можна було перекричати, перегупотіти та пересвистіти.
І от на поле, боротися за вихід у фінал, вийшли «везучі» й наполегливі тройчани («Урожай») та швидкі і небезпечні новопсковці («Маяк»). Гра була майже на рівних, але відсутність повноцінної заміни у складі троїцької команди (лише один запасний) далася взнаки. Зморені та виснажені, вони все ж таки поступилися новопсковській команді, яка змогла повернути колесо Фортуни у свій бік.
Не встиг вщухнути радісний гамір вболівальників, як до гончарівського спортивного залу додалася нова хвиля глядачів разом з командами-переможцями, які посіли перші місця у своїх підгрупах в Преображенному, а саме: Нижня Дуванка та Купянськ. Ця поява тільки підігріла натовп глядачів, яким вже було затісно на трибунах. З одного боку — сватівчани ще мали неабиякий шанс стати призерами, з іншого — на майданчик виходили переможці минулого року — купянський «Sto&Er».
Вже з перших хвилин півфіналу стало зрозуміло, що команда з Харківщини більш зіграна і досвідчена, але водночас не можна й сказати, що дуванчани виглядали безпорадно. Вони вперто навязували свою гру, самовіддано боролися за кожен мяч, та результат гри був не на їхню користь. Але хто прагне — той досягає. Набравши неабиякого темпу та розігрівшись з купянчанами, наші земляки зібралися, проявили спортивний характер та обіграли троїцький «Урожай» з рахунком 2:1, що й дозволило їм стати бронзовими призерами.
Ну а далі на глядачів чекав цікавий фінал, гідний не тільки обласного турніру, у якому зустрілися команди з Купянська «Sto&Er» та Новопскова «Маяк». Глядачі ще від початку розминки почали підтримувати своїх фаворитів і вже до фінального свистка арбітра не припиняли галасливо вболівати. На полі ж градус гри теж був занадто високий. Гравці раз у раз порушували правила і були готові пустити в хід кулаки. Суддівській команді довелося докласти чимало зусиль, аби втримати гарячий темперамент футболістів, а ще вони прискіпливо слідкували за грою, аби не зробити помилки у суддівстві. Гра обох команд була рівною і професійною, за ними було цікаво спостерігати. До останньої хвилини перемога обирала найкращого, і все ж таки посміхнулася команді «Sto&Er» (м. Купянськ). Фінальний свисток поставив крапку не лише в турнірі, а й у протистоянні вболівальників, які цього дня були дійсними помічниками і повноправними володарями нагород.
Отже, переможцями обласного кубку стала купянська команда «Sto&Er», друге місце посів новопсковський «Маяк», а третє вибороли нижньодуванські футболісти. Команди-призери отримали грамоти, медалі та грошові винагороди (спонсором турніру виступив О. О. Сліпець, керівник СФГ «Прогрес -10»), а переможці – перехідний Кубок. Також було визначено найкращого гравця турніру – Захара Верховода з Новопскова «Маяк», який отримав грамоту та памятну статуетку.
Після нагородження ми поспілкувалися з володарями Кубку командою «Sto&Er».
- Ви не вперше берете участь у нашому турнірі. Як ви оцінюєте рівень підготовки цьогорічних учасників?
- Усі команди гарно підготувалися, але на окрему відзнаку заслуговують наші опоненти у фіналі – новопсковці. Дуже сильні. А ще не можемо не згадати команду з с. Преображенне. Ми раніше неодноразово потрапляли до однієї підгрупи з ними, і кожного разу перемога давалася нелегко. Можливо, правду кажуть, що вдома й стіни допомагають.
- Приємно чути таку оцінку наших земляків переможцями. Шкода, що їм не пощастило з жеребкуванням у підгрупі.
- Був випадок, коли й нам з ними не пощастило. Преображенці — незручна для нас команда. Гру інших команд оцінити складно, бо ми бачили не всі ігри, але загальне враження чудове.
- У вас дуже зіграна, сильна команда, розкажіть трішки про себе.
- Всі наші гравці — працівники оптової бази торгової марки «Sto&Er». У нашій команді 10 чоловік, середній вік — 27 років.
- Сьогодні ви приїхали не самі, з вами — офіційний представник, який від імені президента футбольного клубу «Sto&Er», президента дистрибютерської компанії, депутата Харківської обласної ради І.І. Стоянова висловив щиру вдячність організаторам турніру та дякував усім спортсменам за чудову гру. Зважаючи на таку підтримку, не можу не запитати — а чи платять вам гроші?
- Так. Це не якісь великі кошти, але на каву та бутерброд після тренування вистачає (посміхаються – прим. авт.).
- Які плани на майбутнє?
- Зараз ми створюємо місцеву команду «Металург», де чотири рази на тиждень грають усі наші гравці й інші купянчани.
- Гарні гравці нізвідки не зявляються. Як у вас з дитячим футболом?
- У Купянську працює дитячий футбольний клуб, а його вихованці постійно беруть участь у чемпіонатах області та України. Виїзні ігри – це безцінний досвід для гравців, який потрібен у будь-якому віці.
- Чи приїдете ви до нас знову?
- Обовязково, бо це чудовий шанс випробувати свої сили, нагода побачити старих друзів і можливість зустрітися з новими талановитими командами.
Юлія ОГДАНСЬКА