До редакції газети «Новини Сватівщини» надходить дуже багато телефонних та особистих звернень від мешканців району. Людей турбують найрізноманітніші питання, відповіді на які вони хочуть отримати саме на газетних шпальтах. Всі запитання і навіть вимоги щодо оприлюднення тієї чи іншої інформації «НС» узагальнила і звернулася за коментарями до голови Сватівської райдержадміністрації В.Ю. Озерова. Про що саме йде мова — читайте далі…
Про компенсації…
— Володимире Юрійовичу, в одному зі своїх інтерв'ю Ви говорили про те, що особам, які постраждали внаслідок техногенної катастрофи 29 жовтня 2015 року, буде виплачуватися не лише одноразова матеріальна допомога на усунення наслідків вибухів складів боєприпасів, а й компенсація. І мова йшла про доволі значні суми. Що Ви можете зазначити з цього приводу?
— Так, спочатку керівники відновлюваних робіт з обласної адміністрації та Мінрегіонбуду говорили нам про те, що людям буде виплачена пряма компенсація у розмірі 10-ти, 30-ти, 70-ти тисяч (в залежності від категорії пошкоджень). Ми подали належні документи та клопотання. Мінрегіонбуд пропустив ці документи, а от Міністерство фінансів з такою постановкою питання не погодилося, зауваживши, що ніхто нікому і нічого виплачувати не буде. Але Мінфін запропонував альтернативу компенсаційним виплатам. На даний час Сватівська міська рада займається складанням дефектних актів і кошторисів пошкоджених будинків. Під конкретні кошториси на конкретні будинки, ми сподіваємося, будуть виділятися кошти з резервного фонду, а міська рада за ці кошти буде відновлювати будинки приватного сектору.
Вкотре наголошую: за відновлення приватного сектору за всіма вимогами та повноваженнями відповідає саме міська рада. За відновлення багатоповерхівок, оскільки вони не мають власника, спочатку відповідальною була призначена РДА, але після проведення аналізу виявилося, що райдержадміністрація не має права бути розпорядником коштів з резервного фонду. І тоді на засіданні штабу з ліквідації наслідків техногенної катастрофи було прийняте рішення про призначення відповідальним за відновлення багатоповерхівок Управління капітального будівництва Луганської ОДА. Кошти туди були виділені згідно з кошторисами, Управління відновленням займається.
— Отже, за компенсаційними виплатами людям слід звертатися до міської ради?
— Міська рада не буде здійснювати компенсаційні виплати. Вона буде ремонтувати пошкоджені будинки, коли отримає кошти.
— А чи можете Ви сказати: дефектні акти будуть складатися наново чи на основі складених раніше актів обстеження?.. Чи комісія повторно оглядатиме будинки?..
— На вчорашньому засіданні штабу (засідання відбулося 2 лютого — прим. ред.) міський голова Є. Рибалко повідомив, що міськрадою вже складені дефектні акти на 2050 будинків на суму 31 мільйон 399 тисяч гривень. Це кошти, які необхідні на відновлювальні роботи за вже складеними актами.
— А якщо людина вже за власний кошт, влазячи у кредити та борги, здійснила ці роботи (ну не жити ж взимку в оселі без дверей, вікон та стелі?!), то жодної компенсації вона не отримає?..
— Ми вчора ставили подібне запитання на засіданні штабу. Нам відповіли, що це питання на контролі. Законодавчий механізм не передбачає прямої компенсації, тож наразі ведуться пошуки шляхів для вирішення цієї проблеми. Чи у формі матеріальної допомоги, чи у якійсь іншій, але вона буде вирішена. Існує інша проблема: людина, яка витратилася на відновлення оселі, ще має довести, що відновлення здійснювалося з метою ліквідації наслідків техногенної катастрофи. А довести це складно, оскільки ті акти обстеження, які були складені у перші дні після вибухів, складалися непрофесіоналами, робилися поверхнево і не досконало. Причини того — значний обсяг робіт, масовий ажіотаж у перші дні та те, що певні пошкодження проявили себе не одразу, а згодом. Тож кожен випадок має розглядатися, вивчатися та аналізуватися окремо.
— Формується п'ятий реєстр постраждалих внаслідок техногенної катастрофи. Кого до нього буде включено?
— До п'ятого реєстру постраждалих будуть включені ті, хто мав отримати дефектний акт у грудні, а отримав його у січні. Це люди, які ще не отримали 3 тисячі одноразової матеріальної допомоги, а мають на руках дефектні акти. Наголошую: не акти обстеження, а дефектні акти від компетентних спеціалістів, якими було встановлено, що заявлені пошкодження отримані саме внаслідок техногенної катастрофи.
— А яку допомогу отримали юридичні особи? Чи можуть вони розраховувати на компенсацію?
— Всі Постанови Кабміну та інші регламентуючі документи не передбачають прямої компенсаційної виплати приватним підприємцям. Така допомога може бути надана тільки на поворотній основі, тобто в борг. Але кожен постраждалий має право звернутися до суду за наявності усіх відповідних документів.
— Тобто наші магазини чи інші приватні офіси, що постраждали внаслідок вибуху, не можуть розраховувати на матеріальну допомогу. На яку ж тоді можуть?
— Не лише можуть, а й отримали та продовжують отримувати допомогу будівельними матеріалами згідно з дефектними актами та за наявності цих матеріалів. Так, приміром, допомогу отримав готель «Колос» — там були засклені вікна. А ФОП К. Заїка, магазин якого постраждав найбільше в місті, отримав і цемент, і шифер, і утеплювач — власне, все, що було у нас в наявності згідно зі списком підприємця.
Про гуманітарку…
— А як щодо гуманітарної допомоги?.. Зокрема гуманітарки від Червоного Хреста?.. Зараз в інших ЗМІ району не дуже гарні відгуки щодо роботи Сватівської районної організації Товариства Червоного Хреста. Але наші читачі говорять, що ці нападки — як мінімум несправедливі. Люди впевнені, що голова місцевого Червоного Хреста Ю. Щербак — дуже порядна, чесна та чуйна людина. Сама Ю. Щербак відмовилася коментувати гучні заяви невідомих опонентів. Зокрема вона зазначила: «Той, хто знає мене особисто, розуміє, хто я і яка. Я просто роблю свою роботу, і все. Доводити щось незрозуміло кому — не вважаю за потрібне. Я не боюся жодної перевірки своєї роботи, бо точно знаю про її прозорість. А перевірку щодо видачі гуманітарної допомоги має право проводити лише той, хто цю допомогу надає». Можливо, якісь думки з цього приводу маєте Ви?
— Знаєте, по суті той же Червоний Хрест і люди, що там працюють, виявили власне бажання допомогти іншим. А натомість мають не вдячність, а лише негатив. Люди ж, що отримують допомогу, переоцінюють власні бажання і можливості тих, хто їм допомагає. От якщо порахувати кількість ковдр, які були роздані людям з 29 жовтня і по сьогодні, то вже кожен мешканець району має бути забезпеченим принаймні однією ковдрою. Але, приміром, особисто я цієї ковдри не отримував. А люди отримували «для куми, для брата чи свата» десятками, а потім перепродували, і далі їх вже реалізовували на ринку. Особисто я знаю про ці факти. Для людей отримання гуманітарки — спосіб вижити. А ще є таке гарне висловлювання — «солодка халява». Оця «халява» і прагнення її здобути затьмарюють людям очі. А потім виникають ситуації, коли люди приходять і просто вимагають, аби їм надали гуманітарну допомогу, бо всі отримали, а вони — ні. І коли запитуєш, чим конкретно потрібно допомогти, то у відповідь чуєш: «Дайте що-небудь, тільки дайте!».
— Про такі ситуації відомо й «НС». Ми вже неодноразово намагалися пояснити читачам, що будь-яка гуманітарна допомога — це не примха адміністрації, райради чи міськради. Будь-яка організація, що видає гуманітарну допомогу, є просто розподільником гуманітарки, не більше. Благодійники виявляють бажання надати допомогу, звертаються до організацій, аби ті згуртували певну категорію людей. Організації виступають у ролі помічників у цій ситуації, вони не свою власну гуманітарку видають і не за власними бажаннями «фільтрують» людей. Той, хто дає гуманітарну допомогу, має абсолютне право обирати того, кому саме її дати. Але, на жаль, люди ніяк не можуть цього усвідомити…
— І я про це говорю постійно, і мене не хочуть почути та зрозуміти. Райдержадміністрація взагалі самоусунулася від видачі гуманітарної допомоги, аби нас не звинувачували у розкраданні чи ще чомусь іншому. Ми можемо дати координати того, з ким благодійники можуть зв'язатися, щоб отримати помічника в організації населення. Якщо ж якийсь структурний підрозділ РДА видає гуманітарку, то за побажаннями того, хто цю допомогу надав, і під сувору звітність благодійнику. Червоний же Хрест видає не лише сторонню гуманітарку, а й свою власну. І він має право визначати категорію населення, якій хоче допомогти. А люди… Люди просто невдячні.
Згадалася стаття у «жовтій пресі», що мала назву «Власть новая, а методы те же», і в якій гудили моє намагання підтримати Червоний Хрест і, власне, сам Червоний Хрест. Гнівно засуджувалася моя телефонограма до підприємств та установ з пропозицією (не з наказом, а з пропозицією!) здати по 10 грн для червоного Хреста. А за які кошти виживати організації? Всі чекають на допомогу від Червоного Хреста, і нікого не хвилює, де ту допомогу їм треба взяти. А потім ті, що волали про «нову власть зі старими методами», стояли у черзі до Червоного Хреста по допомогу. 10 грн розцінили як примус та здирництво, а за допомогою прийшли?.. Я особисто знаю людей, котрі 10 грн здати відмовилися, а гуманітарку від Червоного Хреста не просто чекали, а зі скандалом вимагали. А як же совість?.. Вибачте, але особисто моя совість не дозволила б мені так вчинити. До речі, Червоний Хрест — це найперша організація, яка надала допомогу після вибухів 29 жовтня. Норвезький фонд і Червоний Хрест були першими, хто простягнув людям руку допомоги та підтримки.
Про громадські організації…
— Сватівщині у подоланні наслідків техногенної катастрофи активно допомагала вся Україна і громадські організації найрізноманітніших районів держави. А чи є якісь дані про те, яку допомогу надали наші, місцеві, ГО? До речі, таке запитання наші читачі ставлять дуже часто. Люди говорять, що, можливо, громадські організації чимось конкретним і допомагають, але чим саме — загалу не відомо… От, приміром, у цьому номері «НС» друкується інформація про допомогу від ГО з Новопсковщини. А чим допомогли місцеві ГО?
— «Это прискорбно», але — нічим. Наведу приклад. У перші дні, коли почала надходити гуманітарка, з'явилися громадські активісти, які почали голосно кричати про розкрадання. Аби «ніхто не крав», ми запросили представників певних ГО, щоб вони особисто контролювали процес і допомагали приймати, сортувати, видавати гуманітарну допомогу та складати звітну документацію. Вони попрацювали один день, і більше їх ніхто не бачив.
— Але ж в районі, якщо нічого не змінилося за кілька тижнів, зареєстровані 62 районні і 10 міських осередків ГО. Невже ніхто з них не допомагав? До редакції постійно надходить інформація про те, як, наприклад, громадська організація с. Іванівка Петрівського району перечислила 3 тисячі гривень, і у Сватовому відремонтували дах на шкільній їдальні, або ГО с. Петрівка Іванівського району надала пакунки з солодкими подарунками для дітлахів Сватівщини з нагоди Нового року та Різдва й т.і. Може, хоч комусь одному допомогли наші ГО? Може, хоч одна з ГО теж зібрала 3 тисячі гривень і вставила двері у якійсь школі міста?
— Нічого такого не було. Лише одна організація працювала і працює — «Фонд розвитку Сватівщини», голова — Н. Кузовеніна. Це єдина громадська організація в особі виключно Наталії Костянтинівни допомагає, якщо так можна сказати. Н. Кузовеніна займається найрізноманітнішими організаційними питаннями щодо надання допомоги — і гуманітаркою, і обліком, і контролем, загрузками-перегрузками й т.п. Активно допомагали і допомагають аграрії. Громадські організації — ні.
— Але ж 72 громадські організації в районі!.. Наші читачі, приміром, говорять, що по 1 гривні могли скинутися всі місцеві ГО, просто по тій же гривні зібрати у людей на вулиці, пояснюючи мету збору, і допомогти хоча б одній бабусі у відновлені даху на будинку… Або зібрати кошти на операцію дитині. Хай навіть не на операцію, а на один укол хворій на лейкемію дитині…
— Могли б, але не зробили. Скажу трішечки на захист ГО. Більшість громадських організацій, скажімо так, є недієздатними. Є засновники ГО, які захотіли зібрати людей заради досягнення певної мети. Але основна маса громадян хоче тільки отримувати, нічого не роблячи натомість. І залишається ініціативна група у складі, наприклад, трьох чоловік, яка нічого суттєвого самотужки просто не може зробити. Громадськість у нас не активна і налаштована на споживання. У нас і партії такі, вибачте.
— Тоді навіщо ГО потрібні?..
— Що таке громадська організація? Це організація громадян. А кожна ГО має свої статутні завдання. Якщо там написано, що вони мають займатися розвитком індивідуальних рис характеру дитини, то у будівництві помічниками вони не стануть.
— Але ж громадські активісти завзято критикують роботу місцевих органів влади… Який внесок у розвиток району загалом (поза ситуацією з усуненням наслідків техногенної катастрофи) вони зробили?
— Ніякого. От для того, аби не лише критикували, а й працювали, повноваження щодо розподілу гуманітарки були передані до ГО. Повторюсь: ми спеціально не прив'язували ці функції до РДА, аби потім нас не звинувачувати у тому, що ми щось вкрали. До нас звертаються благодійники — ми їх направляємо до громадських організацій: зв'язуйтеся, працюйте, передавайте, ведіть облік… Є на те Громадська Рада при РДА та інші громадські організації…
— До речі, Громадська Рада чим займалася з перерахованого?
— Нічим.
— Громадська Рада лише критикує та вимагає, виходить? Це — їхні статутні завдання?...
— Виходить, так. Чим ще вона займається — не знаю. Я є членом однієї ГО — «Сватове-Січ». То ця громадська організація хоча б до Дня захисника України козацьку вежу побудувала — історичний пам'ятний знак. Хлопці власними руками все побудували. Хоч щось зробили.
— А інші, тим часом, вимагали, щоб екран для перегляду кіно, приміром, поставили в парку. А не самі зібрали кошти, купили той екран та встановили…
— Так, дійсно. А інший момент: екран купили, поставили, а ви прийшли дивитися те кіно?.. Вас же «добровільно-примусово» туди запросиш, і ви перші будете кричати: «Нас знову примусили!». А якщо не «добровільно-примусово», то ніхто не приходить, а ви будете звинувачувати в тому, що було пусто-порожньо і влада не змогла організувати захід… Ото і вся логіка.
Про склади боєприпасів…
— Інше питання — щодо складів боєприпасів… Чи є нині на території Сватівського району якісь склади? Чи не надавали Ви дозволу на розміщення нових складів? Чи може так статися, що у Сватовому склади боєприпасів знову з'являться?
— Доки я буду головою РДА, таких складів у нас більше не буде. Офіційно, за дозволами органів влади, жодних складів боєприпасів на території району ніхто не розміщував. Чи розміщували неофіційно — це вже питання до правоохоронних органів та інших відповідних служб.
— А роботи по ліквідації залишків боєприпасів завершені?
— Так. Усі офіційні роботи вже завершені. Але є певні питання. Перше — пов'язане з тим, що потужні вибухи на складах «втовкли» у землю уламки, залишки чи навіть цілі снаряди. Наскільки глибоко — невідомо, але небезпеки ці залишки не становлять. Ми запитували у саперів, чому не можна розмінувати, дістати та утилізувати всі без винятку залишки. Сапери дали об'єктивну відповідь. Вони пояснили, що міношукачі будуть дзвеніти на все, що заглиблене у землю, від найменшого уламка до найбільшого. Перерити на невідому глибину весь квадрат і вилучити все можливе — просто нереально. Територія колишніх складів безпечна — ось що є головним.
І тут же постає інше питання, пов'язане зі свідомістю наших земляків. Відповідальні служби зробили все можливе, аби убезпечити сватівчан, сапери вважають за неможливе розривати всю територію, аби знайти чи не знайти щось, а от сватівчани — «на всі руки майстри». Люди й досі риють територію колишніх складів у пошуках боєприпасів чи їхніх залишків. І це — не пусті звинувачення, а встановлені факти. Крім того, ще у перші дні після вибуху сватівчани збирали всі снаряди, які тільки могли знайти, і складували чи вдома, чи деінде.
— Тобто все можливе задля того, аби знешкодити залишки складів та убезпечити містян від можливого лиха, було зроблене. Все ж, що коїться поза тим, — справа рук самих сватівчан?
— Так.
Про субсидії…
— До редакції дуже часто звертаються люди зі скаргами на те, що довго доводиться чекати на призначення субсидії. Говорять навіть про те, що документи на призначення подали ще в липні, а субсидію не отримали й досі. Проте й відмови не отримали…
— Такі скарги часто отримую і я. Але часто ці ситуації виглядають так: всі скаржаться, а коли я ставлю питання перед УСЗН, то виявляється, що субсидія вже призначена. Кожен окремий випадок треба розглядати індивідуально. Статистика ж свідчить, що близько 80% звернень громадян щодо призначення субсидії розглянуті, і за ними прийняті рішення.
А от за затримку відповідають працівники УСЗН. Але не завжди винні лише вони. Певні процеси у державі ще на стадії становлення. Наведу останній випадок, з останньої апаратної наради. Я звернувся із запитанням: що ми постійно перераховуємо? Субсидії вже призначені, але їх перераховують по кілька разів. А все — через зміни у законодавстві. Останнє нововведення — розмір субсидії залежить від того, на якому поверсі мешкає людина. Тобто, чим вищий поверх, тим менша субсидія. Цікаво, так?.. Тому часто з'являється у працівників УСЗН позапланова робота.
Крім того, не слід забувати про те, що штат працівників УСЗН з призначення субсидії потребує додаткових одиниць. І ми постійно друкуємо оголошення про прийом на роботу, але ніхто не відгукується на них. А людський фактор?.. Працівник УСЗН може захворіти або просто знесилитися від великого об'єму роботи, чи він все ж — робот?.. Кількість звернень збільшилася майже в 5 разів у порівнянні з минулим роком (грубо кажучи, з 1200 до 6000), а кількість працівників збільшилася всього на дві людини. І навіть при цьому штат УСЗН недоукомплектований на 40%. Фізично важко виконувати такий обсяг роботи.
А ще проблема з документами… Всі обурюються тим, що окрім декларації та заяви, працівники вимагають інші довідки. Вже багато разів і особисто, і через «НС» зокрема, ми пояснювали, що Закон про субсидії прийнятий на основі електронних баз, а такої бази у Сватовому немає. Тому потрібні додаткові документи у паперовому вигляді. Але й цього сватівчани не хочуть розуміти.
— А ті, хто стверджує, що занадто довго очікують на субсидію, кажуть і про інше: що не будуть сплачувати комунальні послуги доти, доки їм не призначать субсидії. Субсидія по сьогодні не призначена, а значить — платежі «стоять». Завтра комунальні служби «відріжуть» оселю від електро- чи газопостачання — і що далі робити?..
— А така загроза є завжди. Навіть у випадку, коли субсидії призначені, і людина справно сплачує рахунки. Просто вже сьогодні існує державний борг перед компаніями-надавачами послуг. Тож «відрізати» оселю від газу чи світла можуть будь-якої хвилини.
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...
