Соціальні історії ( Сватівський РЦСССДМ ), кожен робить свій особистий вибір, та обирає свій шлях

Всі ми різні, кожен з нас проживає своє власне життя, кожен робить свій особистий вибір, обирає свій шлях. Ідеальних людей не буває, як і не буває ідеально прожитого життя. Кожному з нас, хоча б раз в житті, було соромно за який – небудь свій вчинок або період життя.

В такі моменти дуже важливо не зламатися до кінця, знайти правильний шлях до виправлення чи допомогу іншої людини. Ось така не проста історія трапилася і з однією жінкою , з якою довелося зустрітися працівникам Центру.

З Вікторією соціальний працівник познайомилася при надто несприятливих обставинах. Починалося все з того, що потрапивши під негативний вплив друзів, складних стосунків з оточуючим соціальним середовищем, постійних докорів з боку матері, складним матеріальним становищем та неповнолітньою дитиною на руках, молода жінка не змогла самотужки справитися з проблемами і врешті решт зламалася повністю, не витримавши такого натиску життя, почала пиячити.

В даній ситуації бентежить той факт, що на очах у багатьох людей руйнувалась, гинула родина, яка досить довгий час залишалась наодинці зі своїми проблемами. І як сумний результат, дитина Вікторії Службою у справах дітей була вилучена з родини, направлена до інтернату , а на матір був зібраний пакет документів на позбавлення батьківських прав.

Ось на цьому етапі молода мати і звернулася за допомогою до Центру. Свою роботу соціальні працівники розпочали з вияву причин, з’ясування чому ті чи інші проблеми призвели до виникнення в родині складних життєвих обставин і як можна допомогти жінці, яка вже потребувала тривалої і комплексної допомоги багатьох фахівців.

Після встановлення соціального супроводу, проведення складної та тривалої роботи працівникам вдалося повернути дитину в родину, Вікторію влаштувати на роботу, заключити договір про надання розстрочки родині виплати заборгованості за газ, звернулися з клопотанням до Управління праці та соціального захисту про поновлення соціальної виплати.

На даний час в родині ситуація стабілізувалася, сім’я знову живе повноцінним життям. Дуже добре, що все змінилося в кращу сторону. Коли сьогодні ми дивимось на цю жінку, яка не бачить сенсу свого життя без свого сина, яка так піклується про нього , зовсім не віриться, що іще півроку тому з нею могло трапиться таке лихо.

Вікторія зрозуміла, що не має нічого важливішого для дитини, як родинне тепло та материнська ласка, що ніхто, окрім неї самої не підтримає свою дитину, не любитиме її…

Доля подарувала їй ще один шанс, який вона тепер використає сповна.