Як не прикро це усвідомлювати, але в більшій кількості наше життя складається з чорної смуги і коли з’являється промінь світла, кожен намагається продлити цю мить якнайдовше.
Ця історія розпочалася лютневим морозним днем, коли в одному пологовому будинку на світ з’явилася маленька людина, яку разом з матір’ю попереду чекало багато випробувань разом із своєю матір’ю.
До Сватівського РЦСССДМ звернулися працівники пологового будинку провести консультацію з жінкою, яка нещодавно народила сина. Жінка, за словами медперсоналу вела себе дуже агресивно. Тому, на зустріч з нею вирушив соціальний педагог Центру і з перших хвилин спілкування з Наталею перед ним відкрилась жахлива життєва історія дівчини, яка сама не знала що їй робити і була дуже перелякана.
Як з’ясувалося, дівчина росла в бідній родині без матері, батько постійно зловживав спиртними напоями, старший брат, який би міг бути Наталі опорою - інвалід I групи. Все життя дівчина не бачила ні співчуття , ні турботи, ні матерінської ласки, лише докори та насмішки в свою адресу.
І ось нарешті, коли Наталя зважилася мати свою власну щасливу родину, мати дитину від коханого чоловіка, з’ясувалося, що її хлопець ВІЛ – інфікований, а Наталя вагітна на третьому місяці. Вона була обурена на весь білий світ, який і так до неї був не такий вже й привітний.
Дівчина зважилась народити дитину, хоча знала, що її мрії про щасливе життя «лопнули», як «мильні бульбашки», і її звичне життя продовжується, а можливо буде, навіть, ще гірше, бо тепер в неї з’явився статус ВІЛ – інфікованої особи.
Після виписки з пологового будинку Наталя не хотіла повертатися додому до свого батька – пияка, в своє невеличке село, де кожен буде тикати на неї пальцем, тому, за сприянням працівників Центру, дівчині дозволили на певний час залишитися в лікарні, де дівчину чекали вже інші проблеми. Але з допомогою працівників Центру дівчина отримала дитячий одяг з Червоного Хреста, допомогу з сільської ради за місцем проживання, крім цього, допомогли оформити свідоцтво про народження сина та зібрати необхідні документи на оформлення соціальної допомоги по догляду за дітьми до 3-х років.
Лише під час спілкування із співробітниками Центру Наталя зрозуміла, що вона не одна зі своїми проблемами, що є ще в світі небайдужі люди, які прийдуть на допомогу, підтримають в тяжкі хвилини, бо іноді, слово має великий вплив і може перевернути все життя.
Згодом, Наталя вже сама купила собі невеличкий, але власний будинок в одному з сел району, у неї з’явився вже сенс життя - її син, якому вона подарує всю свою ніжність, все своє материнське тепло та ласку, щоб його життя було кращим.
Дівчина зовсім не хоче згадувати минуле, вона живе лише майбутнім, щасливим майбутнім…..