Память - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є Голодомор 1932-1933 років.
Відповідно до наказу Президента України щорічно у четверту суботу листопада в Україні вшановують День пам'яті жертв Голодомору. І з нагоди цієї дати та з метою гідного вшанування памяті жертв Голодомору у загальноосвітніх закладах району пройшли виховні заходи, а саме: уроки памяті «Жертви Голодомору», виховні години «Геноцид українського народу», лекції для старшкласників «Голодомор та його наслідки для українського суспільства», випуск стіннівок «Скорботна память поколінь».
26 листопада 2015 року у приміщенні Сватівського районного молодіжного центру «Слобожанська духовна криниця ім. М.Щепенка» учні КЗ «НВК Сватівська ЗОШ І ст.-гімназія» разом з вчителями Шебаан Л.А., Василевською О.В., Ігнатовою А.І. провели учнівську конференцію для старшокласників «Голодомор в Україні в історії та літературі». Учні мали змогу поглибити знання про Голодомор, його причини, перебіг і наслідки. Доповідачі акцентували увагу на тому, що Голодомор 1932 – 1933 років був наслідком не стихійного лиха, а спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, був злочином проти людства, геноцидом українського народу.
28 листопада учні 10-11 класів взяли участь у районному мітингу з нагоди Дня памяті жертв Голодомору, під час якого хвилиною мовчання вшанували загиблих у ті страшні роки, поклали квіти до памятного знаку жертв Голодомору. Всі педагоги та учні шкільних закладів 28 листопада о 16 годині долучилися до Всеукраїнської акції памяті жертв Голодомору, проголошеної Указом Президента України у 1998 році «Запали свічку».
Слухаючи розповіді вчителів, переглянувши презентації, учні мали змогу поринути в ті часи, відчути біль і страх людей, приречених безвинно на страждання та смерть.
Світ мав би розколотись навпіл, Сонце перестати світити, Земля перевернутися від того, що це було насправді. Але світ не розколовся. Земля не перевернулася. Вона обертається, як їй належить. І ми ходимо по ній зі своїми тривогами і надіями. Ми – єдині спадкоємці всього, що було.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. Нехай кожен із нас торкнеться памяттю священного вогню - частинки вічного. А світло свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій памяті!