10 жовтня школярі району та усі бажаючі переглянули виставу «Блокпост Україна» за віршами Богдана Гуменюка, присвячену памяті Василя Кіндрацького, який загинув під час перемиря .
Перед початком до глядачів звернувся режисер, художній керівник Київського театру «Дзеркало» Володимир Петранюк: «Я довго шукав матеріал, щоб відгукнутись якимось чином на те, що відбувається на Донбасі. Я боявся братися за перо, тому що не знав, що можна писати.. Я не воював в АТО, тому не відчував права писати. Мені підказав матеріал Микола Коханівський, командир батальйону «ОУН». Доторкнувшись до поезії Гуменюка, я був шокований: це був той матеріал, який я шукав. Тільки кров, вибухи і кулі могли зрушити з місця ці правила. Ми почали з поезії робити виставу. Урезультаті вийшла вистава «Блокпост Україна».
Червоне і чорне. .. «Червоне - то любов, а чорне-то журба…». Ці всім добре відомі рядочки з пісні «Два кольори» Дмитра Павличка є лейтмотивом вистави. Велике враження справив на глядачів величезний рушник, розшитий хрестами. У повному сенсі слова «хрестами», червоними і чорними.
Хоча вистава досить складна для сприйняття, але неперевершена гра акторів, яскраві костюми, спецефекти наштовхують на роздуми про сучасні події на Сході України. Актори намагалися передати глядачам думку, що не можна бути байдужим, не можна зачинятися в своїй маленькій хатинці.За те, що зараз відбувається у державі, несе відповідальність кожен українець.
Бачу сон... Ромашкове поле
У ромашках — квіткою ти…
А у нас тут поле бою,
А у на тут блокпости.....
«Війна і мир. З ким війна? З людьми? Ні. Війна зі Злом! Абсолютним злом, яке нищить наш крихкий мир. Між Війною і Миром — Блокпост. Він зовсім малий — бо це моє серце. Блокпост! Але він величезний, бо це моя Україна — Блокпост Україна». Ці нотатки опалені вогнем війни. Ці слова некрасиві і колючі, як уламки «градів», що скибками впиваються душу. Але це, на жаль, реалії нашого життя.
Ці свідчення з ганебної і підлої, героїчної і жертовної війни, записані фронтовим поетом, одним із командирів батальйону ОУН Борисом Гуменюком, і були втілені на сцені театром української традиції «Дзеркало». Слава Україні! Героям Слава!
Порекомендовать эту статью своим друзьям:
|