Закінчується перебування на Сватівщині педагогів зі Львівської і Тернопільської областей, які працювали у нас за ініціативи голови Луганської обласної державної адміністрації-керівника військово-цивільної адміністрації Юрія Григорійовича Гарбуза в рамках Угоди про співробітництво за пілотним проектом «Змінимо країну разом». Ця акція стала міцним поштовхом до щільної співпраці педагогів, які вкотре довели, що географія – не завжди різність, розєднання і непорозуміння. Адже набутий досвід говорить про повноцінну духовну злуку різних куточків нашої Держави.
Невимовно швидко пролетів місяць, і ось на часі – остання зустріч, що мала на меті підбити підсумки перебування наших колег в районі. І зібралися тут разом з нашими гостями керівники навчальних закладів, працівники відділу освіти та районного методичного кабінету. З вітальним словом до гостей звернулася керівник апарату Сватівської райдержадміністрації Н.М. Наугольна. Вона відзначила, що ініціатива Ю.Г. Гарбуза стала важливою віхою у нашому єднанні, адже ми єдині у своїх намірах, вчинках і діях, і це стосується як наших професійних інтересів, так і єднання на рівні духовних, людських відносин. Тільки високоморальні люди, наповнені духом свободи, відповідальності за майбутнє держави, майбутнє школи можуть стати тим величним склепінням, що підтримує наші прагнення миру, злагоди і порозуміння. На знак шани і на добру згадку Н.М. Наугольна вручила гостям листи подяки голови райдержадміністрації та подарунки. У своєму виступі завідувач комунальної установи «Сватівський районний методичний кабінет» О.В. Гайдидей підкреслила: «Кожного дня ми упевнюємося в тому, що наша професія – єдина у світі, яка дозволяє не розгалужувати інтереси, наміри і дії, а єднати їх, адже результат - навченість і вихованість дітей – найважливіше, що є у нашому житті і наша спільна робота з колегами із Західної України стала важливим чинником на шляху до злуки в усіх сферах життя». Від гостей слово мала методист Миколаївського районного методичного кабінету Львівської області Т.Я. Лутчин, яка зазначила, що особливого захоплення викликає турбота про нас з боку влади, працівників відділу освіти, методкабінету, колег-педагогів, керівників освітніх установ. І відчувається, що це – не лише данина гостинності. Ми працювали пліч-о-пліч, разом готували уроки, патріотичні заходи, ділилися набутим досвідом, щиро і відверто спілкувалися, бо всі зараз зосереджені на реформуванні освітньої галузі. А ми і є тими основними реформаторами, котрі працюють в освіті і, власне, живуть освітою. І так є у вас, на Сході, так є у нас, на Заході. Наші колеги зі Львівщини та Тернопільщини вручили Н.М. Наугольній Прапор України, на якому вони зробили напис, що став лейтмотивом їхнього перебування на Луганщині: «Змінимо країну разом» Наші гості, а тепер і добрі друзі, відверто говорили про те, що їм тільки зараз стало зрозумілим, чому Луганщину називають світанком України. І не тільки тому, що тут раніше сходить сонце. Більш важливим є той чинник, що ми – відкриті для всього нового, прогресивного, реформаторського. І вістрям всієї роботи педагогічної громади є бажання бачити себе невідємною часткою єдиної Української держави, яка, в свою чергу, активно і впевнено рухається до омріяної європейської спільноти.
… Ще довго тривало спілкування і, як і завше буває у педагогів, професійні питання були головними. Тож, підсумовуючи все сказане й зроблене, можна відзначити, що наша спільна жага скріпити власною працею, силою душі і патріотизмом потужні зводи, що утримують високості намірів і дій українців Сходу і Заходу є невідємною і важливою складовою сучасної реальності, і на передньому плані, як і завжди, - педагоги, адже суть нашої місії у житті і полягає в тому, щоби зєднувати, сполучати, виховувати, корегувати і стверджувати.
Ранок 18 листопада. Наші друзі відїжджають додому. На благословенному луганському небокрузі сходить Сонце. Вранішніми тремтливими промінчиками осяває воно величну вчительську ріллю, яку щодня, щохвилини невтомною, звитяжною працею розорює наша педагогічна спільнота, долаючи негоди, плекаючи надію на мирну і творчу працю. І це величне коло, що торкається наших духовних першоджерел благодатною силою світла, - наче Символ єднання дій, сердець і почуттів, - закликає нас до звільнення, очищення світогляду від закоренілих стереотипів минувщини, до розірвання ланцюгів недовіри, до розбудови нових міцних і потужніх склепінь, що підтримують спільні прагнення до єдності, злуки, миру і процвітання нашої великої незалежної Держави.
Порекомендовать эту статью своим друзьям:
|