Третій день листопада видався для наших гостей – вчителів із Тернопільської та Львівської областей – насиченим і багатим на події, зустрічі, плідне і взаємокорисне спілкування. І хоча погода цього дня намагалася внести корективи і в настрій, і в плани, але душевне тепло, відвертість й щирість оборотнівських педагогів, учнів, працівників культури, як і завше, стали приємним сюрпризом для наших гостей.
І це зовсім не випадково, адже навчально-виховний процес у закладі, щільна співпраця Оборотнівського НВК з усіма зацікавленими мешканцями і закладами свого села задля досягнення високого результату – відомі на теренах Сватівщини. Покоління педагогів, що працювали і нині працюють в Оборотнівці, виплекані з думкою про те, що сільська дитина – центр всіх їхніх думок, творчих зусиль і намагань.
І тому колеги із Західної України із задоволенням прийняли запрошення відвідати НВК, бо зі спілкування в інших школах у них вже склалося певне уявлення про цю творчу і злагоджену шкільну родину. І ось вони – на порозі школи, яка, до речі, за останній час кардинально змінила свій зовнішній і внутрішній вигляд. Директор закладу Семененко Н.О., голова сільради Кметик А.І. та юні українці в національних костюмах щиро вітають гостей хлібом-сіллю на гаптованому рушнику.
Коротка екскурсія школою, зустріч з вчителями, дітьми і далі – яскрава, стисла презентація навчального закладу, значну частку якої склала оповідка про те, як заклад йшов до реорганізації в навчально-виховний комплекс, адже це – вимога часу. Саме життя підказало цей єдино можливий шлях існування школи в сільських реаліях сучасності.
Своїми роздумами в площині життєдіяльності сільського освітнього закладу поділилися наші колеги, для яких названа тема теж є достатньо актуальною.
Ціла низка цікавих заходів запланована в школі на сьогодні, але ніщо не може замінити жвавого обговорення наших освітніх питань, тож спілкування триває й триває… А на часі – несподіване запрошення до сільського будинку культури, де для мешканців села силами місцевих аматорів демонструється яскраве дійство під назвою «Обряд сільського весілля». Перед присутніми розгортаються крок за кроком традиційні національні особливості обряду, його народні, кореневі витоки.
Вся дія супроводжується колоритними піснями, танцями, захоплюючи присутніх у веселковий вир талантів, українського гумору, чистих почуттів, високого емоційного забарвлення. Школярі теж, в свою чергу, підготували музичні подарунки гостям; відчувалося хвилювання, але перемогла жага показати себе якомога краще. Гості дякували і сільських митців, і школярів за чудово проведений час, за те першоджерельне почуття патріотизму, високий рівень емоційного наповнення, яким були насотовані всі виступи.
Наступна подія – відвідини нового приміщення школи – колишнього дитячого садка «Берізка», де господарюють учні початкових класів та вихованці дошкільного підрозділу навчально-виховного комплексу. Спілкування з малечею – це завше неповторні, емоційні, безпосередні моменти шкільного буття.
Наші гості відразу поринають у калейдоскоп їхніх почуттів, цікавих захоплень і здається, що дітлахи – і молодші школярики, і дошкільнята – відразу приймають гостей. як своїх, у розмаїтий дитячий світ. Українські вишиванки, влучна і дотепна мова, безпосередність у спілкуванні – все сприяє встановленню емоційних контактів, і, як в інших закладах освіти району, зближає гостей і господарів, доповнює зустріч неповторними барвами душевного єднання.
Чотири години промайнули як коротка миттєвість… Зустріч закінчується… Але не можуть закінчитися добрі відносини, теплота і щирість, бо відроджені духовні склепіння лише міцніше сполучають високості сердець українців Сходу і Заходу нашої Держави.