Алкогольна залежність

Хронічний алкоголізм - це хвороба, котра характеризується стійкою залежністю від вживання алкоголю. Як будь-якій хронічній хворобі їй властиві кілька стадій розвитку. I стадія алкогольної залежності характеризується формуванням у особи психічної залежності від алкоголю, інтоксикація стає бажаною, випивки частішають, поступово підвищується толерантність до бажання випити, збільшується доза.

Усі думки хворого у цій стадії концентруються довкола алкоголю та його вживання. Якщо обставини не дозволяють вживати спиртні напої, людина відчуває роздратування, справжньої причини якого не розуміє і знаходить її в іншому місці (у незадоволенні оточуючими, небажанні спілкуватися, поганому настрої тощо). Оскільки вживання алкоголю на цьому етапі носить більш-менш соціально-прийнятний характер, людина знаходить будь-які приводи і мотиви для вживання алкоголю.

На цій стадії остаточно формується система психологічного захисту та виправдання необхідності вживання алкоголю. Алкогольні ексцеси частішають, поступово підвищується потреба у вживанні все більших доз алкоголю. Порушується пам’ять, з’являються амнезії (втрата пам’яті на довгий час) та палімпсести (втрата пам’яті на невеликі проміжки часу - 15-30 хв. - пов’язана із зростанням рівня алкоголю в крові).

На наступний день після вживання великих доз алкоголю виникають постінтоксикаційні стани, що вказують на втручання спожитого алкоголю в обмін речовин в організмі. В простонародді такі стани називають однаково - "похмілля", але їхня природа зовсім різна. Важливою ознакою є ставлення до вживання алкоголю: у людей, котрі знаходяться в постінтоксикаційному стані, не тільки вживання, але и сам запах спирту викликають нудоту і блювання, а в абстинентному - єдина можливість позбутися поганого самопочуття це випити ще.

Цікавою ознакою хронічного алкоголізму початкової стадії є обіцянки не пити. Коли людина усвідомлює, що надмірно вживає спиртні напої, то можливе виникнення так званих "зароків". Під цим розуміється обіцянки не вживати алкоголь до якогось певного часу ("не вживаю до 18 години"), обставин ("поки не зроблю роботу - не вип’ю") чи напоїв ("горілку пити не буду"). Зазвичай такі зароки довго не тримаються чи досить легко обминаються. Хворий каже: "Я обіцяв не пити лише горілку, а про вино нічого не казав" чи "Я обіцяв не пити спиртного до 18, але пиво то не спиртне".

Такі обіцянки в деяких випадках набувають патологічних ознак, наприклад - споживання 22 літрів пива чи 17 пляшок (0,7) міцного вина. В даному випадку механізми психологічного захисту настільки сильні, що людина намагається повірити в щирість своїх обіцянок і виправдати себе навіть в абсурдних або патологічних ситуаціях. Вживання алкоголю на рівні першої стадії не спричиняє значної шкоди для здоров’я.

Проблеми носять опосередкований характер, причиною для яких може бути саме вживання алкоголю. Це, в основному, наслідки нещасних випадків (автоаварії, струси мозку та переломи в наслідок падінь та бійок, утоплення), інфекційні (внаслідок переохолодження) та венеричні (внаслідок сумнівних статевих зв’язків) захворювання. II стадія хронічного алкоголізму характеризується розвинутою фізіологічною залежністю від алкоголю.

Проявами її є абсистентний (похмільний) синдром та вторинний потяг до алкоголю (нездоланне бажання вживати спиртні напої після незначної дози алкоголю), збільшення алкогольної толерантності (здатності вживати значно більші дози алкоголю, ніж до хвороби) та втрата блювотного рефлексу. Абстинентний синдром виникає на наступний день після вживання алкоголю. Він проявляється у підвищеному серцебитті, нудоті, потягах до блювання, тремором, головним болем, відчуттям повзання мурашок, підвищеною чутливістю до звуків і яскравого світла тощо. Як правило, такі хворі роздратовані, ослаблі, їм важко чи навіть неможливо думати і працювати.

Єдине, чим вони можуть собі зарадити - це випити знову. Зазвичай, спочатку ці симптоми знімаються великими дозами чаю, кави чи холодної води (неспецифічне опохмілення), потім вживають слабоалкогольні напої і наприкінці II стадії похмеляються горілкою. У тому випадку, коли за соціальними вимогами неможливо випити зранку, опохмілення може бути відстрочене. Тобто, людина терпить до якогось часу (найчастіше обіду), щоб підлеглі не почули запах алкоголю зранку. Дуже часто після абстинентного синдрому виникають алкогольні психози, які мають приховані причини і зовнішні приводи.

Типовими проявами вторинного патологічного потягу до алкоголю є дві ознаки - порушення ситуаційного контролю (вживання алкоголю у будь-яких умовах, незважаючи на наслідки) та порушення кількісного контролю (неможливість зупинити пиятику після вживання невеликих доз алкоголю). Це є проявами різкого збільшення активності ферментних систем, що відповідають за переробку алкоголю.

Коли вживання алкоголю проходить у компанії, це відображається у симптомі випередження тосту (вживання алкоголю у більших кількостях ніж інші). Він відбувається у декілька способів. Класичним вважається непомітно випита між тостами чарка або це може бути запивання горілки іншим алкогольним напоєм (вином, пивом). Але найчастіше це, так звані, "локальні тости" - коли під час свята гості встали з-за столу танцювати чи палити, хворий вибирає когось з них та випиває чарочку. Зазвичай ця процедура повторюється ще з кількома гостями.

Таким чином створюється враження соціально прийнятної поведінки і досягається задоволення значною дозою випитого. Характерним для II стадії є псевдозапійний чи постійний тип пияцтва та формування низки хвороб на фоні алкоголізму. Темпи деградації особистості залежать від стилю алкоголізації. Найбільш злоякісний варіант - постійне пияцтво (протягом місяців чи років). Найчастіше це відбувається у вигляді псевдозапоїв тривалістю 3-14 діб. Для псевдозапою характерним є перехід вранішнього опохмілення у денне пияцтво.

Псевдозапої закінчуються за трьох обставин: насичення (відсутність потягу до алкоголю), неможливість вживання через погіршення соматичного стану та соціальні обмеження (відсутність грошей, ізоляція та інше). Після закінчення псевдозапою наступає період тверезості. Зазвичай ці періоди пропорційні тривалості запою - при запої тривалістю 3-4 дні спостерігається період тверезості 1-2 тижні; при запої 1-1,5 місяця - період тверезості 6-12 місяців.

Як правило, саме друга стадія хронічного алкоголізму спричиняє значку соціальну і морально-етичну деградацію хворих. Це проявляється у зниженні якості алкогольних напоїв, котрі вживаються, нехтуванні професійними та родинними обов’язками, конфліктами з законом. Зазвичай, мова хворих спрощується, збільшується кількість ненормативної лексики, вона стає тематично пов’язана з вживанням алкоголю.

У родинному житті виникають численні конфлікти та сварки через пияцтво та поведінку пияка, що часто призводить до розпаду сім’ї. Для розуміння специфіки проблеми необхідно звернути увагу на особливості вживання алкоголю в групі. Для алкогольних груп характерна строга диференціація ролей, своєрідний жаргон, спрощення мотивів та способів вживання алкоголю. В такій групі не почуєш слів "горілка", "пляшка", ';випити", але характерними є умовні назви: "біла", "пузир", "бахнути".

Інтереси та мета всіх членів такої групи - вживання алкогольних напоїв. Спочатку члени таких груп ще розмовляють між собою, але потім розмови зникають, тости спрощуються до "ну...". Якщо особа не притримується стилю групового алкоспоживання (чи в більшу, чи в меншу сторону), вона виходить з цієї групи. У людей, котрі знаходяться на II стадії хронічного алкоголізму виникають численні сомато-неврологічні ускладнення. Найчастіше це хвороби печінки, серцево-судинної системи та поліневрити. Вони проявляються слабкістю у руках чи ногах, тремтливістю, порушенням відчуття (оніміння по типу шкарпеток чи рукавичок, повзання мурашок тощо).

Ще одним проявом ураження нервової системи є порушення тонусу судин, що проявляється у почервонінні обличчя, появі судинних малюнків (переповнених кров’ю судин синюшного кольору) на щоках Найбільш загрозливими ознаками хвороб, пов’язаних із алкогольною залежністю є неможливість їсти під час вживання алкоголю (анорексія сп’яніння), відновлення блювотного рефлексу та зміна кольору сечі. Блювотний рефлекс на II стадії алкоголізму відновлюється за двох обставин: за рахунок ураження шлункового тракту (найчастіше підшлункової залози) та за рахунок ураження мозку. Зміна кольору сечі вказує на значне ураження нирок.

Зазвичай, такі ускладнення спостерігаються одночасно в усіх внутрішніх органах і системах організму і носять назву поліорганна недостатність. Додатковою ознакою хронічного алкоголізму є зниження захисних сил організму (як при СНІДі), що призводить до великої кількості інфекційних захворювань, котрі дуже важко і довго лікуються. III стадія хронічного алкоголізму характеризується зниженням доз випитого спиртного та запоями, під час яких людина вживає алкоголь через невеликі проміжки часу, але, незважаючи на це, постійно перебуває у абстинентному стані.

На цій стадії хвороби, які спричинені вживанням алкоголю набувають максимальної гостроти. Досить часто вона завершується алкогольними енцефалопатіями (алкогольним недоумством). В III стадії алкоголізму спостерігаються різного роду алкогольні психози. Це біла гарячка, під час якої хворий бачить і чує численні жахливі галюцинації, ховається від нападаючих, чи, навпаки, нападає на уявних нападників. В такому випадку хворі бувають небезпечні для себе та оточуючих.

Під впливом галюцинацій вони можуть завдати значних ушкоджень оточуючим чи вчинити самогубство. У хворих, котрі знаходяться на даній стадії хронічного алкоголізму можливі випадки виникнення алкогольної епілепсії з великими судомними нападами. На даній стадії досить часто спостерігається алкогольне недоумство, яке відрізняється від старечого хіба що віком - не у 80, а у 45 років. Хворі, які знаходяться на III стадії алкогольної залежності, мають украй підірване здоров’я. У них практично нема здорових органів. Зовнішньо вони виглядають старшими на 20-30 років.

 

 

 

 

Алкоголь, історія, проблеми

Дія алкоголю на організм людини

Алкоголь, обіг етанолу в організмі

Перша допомога та лікування при алкогольному сп'янінні

Пияцтво

Алкогольна залежність

Лікування хронічного алкоголізму

 

Подібні статті на тему алкоголю: Алкоголь и любовь    Алкоголь и аритмия    Рюмка водки и производительность труда    Пиво - вредно ли?   В наследство от пьющей матери    Пьяная девочка    У последней черты    Алкогольные психозы    Рюмка водки. Разве она может повредить?     Вино губит

 

Психологічна допомога

Сватівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді