При вживанні алкоголю, котрий певною мірою є наркотичною отрутою, відбувається сп’яніння, отруєння, а у важких випадках - алкогольна інтоксикація.
Відомо, що алкоголь засвоюється організмом поступово: 1-5% - в ротовій порожнині, 20-30% - у шлунку, 60-70% - в кишковому тракті. В нормі концентрація алкоголю в крові складає 0,1-0,2 г/л, при сп’янінні - підвищується до 1-3 г/л, наявність в крові 4-7 г/л алкоголю призводить до важного отруєння, а більш висока його концентрація - до смерті.
Біля 90% алкоголю засвоюється організмом і лише 10% виводиться легенями і нирками. Наявність у шлунку їжі перешкоджає всмоктуванню алкоголю.
Максимальна концентрація алкоголю в крові спостерігається через 1-2 години від часу вживання, а через 12 годин - його наявність в крові не визначається.
При вживанні алкоголю малими дозами печінка встигає перероблювати його і сп’яніння буває значно меншим, ніж від такої ж кількості випитого відразу. У кожної людини індивідуальна здатність до засвоєння і виведення алкоголю. Бона спричинена генетичною інформацією та наявністю в організмі ферменту, котрий розкладає алкоголь - алкогольдегидрогенази.
Дія алкоголю на організм людини є різною, в залежності від того скільки і як часто він вживається. Необхідно знати про наслідки вживання алкоголю, їх можна розділити на декілька етапів.
1. Вживання в невеликих кількостях
Наслідки:
Психологічні - покращання настрою, хороше самопочуття, бадьорість, розкутість, зменшення почуття небезпеки та страху, притуплення обачності, бажання спілкуватися з оточуючими, відкритість та відвертість.
Фізіологічні - покращення апетиту, стимулювання виділення шлункового соку, збільшення тонусу м’язів, покращення колообігу крові, підвищення тиску.
2. Сп’яніння
Наслідки:
Психологічні: неадекватність емоційних реакцій, можлива агресія, погіршення сприймання інформації, загальмованість, зниження реакції, нечіткість висловлювань, порушення асоціативних зв’язків, зниження пам’яті тощо.
Фізіологічні: порушення координації рухів, втрата орієнтування у просторі, головокружіння, шум в голові, важкість у тілі, зменшення тонусу м’язів, неможливість виконання точної роботи, зниження працездатності, порушення зору.
3. Алкогольна залежність
Наслідки:
Психологічні:
інтелектуальна деградація; зменшення функцій мислення, сприймання, пам’яті,
мовлення; загальмованість сприймання інформації, нездатність до критичних дій та
аналізу ситуації; апатія до всього, що не стосується алкоголю, постійний пошук
можливостей випити, зниження самооцінки; моральна деградація.
Фізіологічні:
загострення хронічних хвороб, руйнація внутрішніх органів, погане самопочуття, тошнота, головний біль, зниження або втрата координації рухів, печія в шлунку, апатія, втрата апетиту, передчасне старіння, зміна кольору шкіри, погіршення зовнішнього вигляду, втрата зубів, втрата свідомості, значка або повна втрата контролю, погіршення роботи мозку за рахунок руйнації клітин, втрата працездатності, коматозні стани тощо. Навколо цього поняття існує безліч хибних поглядів та уявлень, які заважають об’єктивно оцінити ситуацію в яку потрапляє багато людей.
Тому звернемося до тих термінів, які використовуються в медицині.
Алкоголізм (алкогольна хвороба) - хронічне захворювання, що виникає при систематичному вживанні алкогольних напоїв та супроводжується психічною та фізичною залежністю від них. Воно включає в себе порушення практично всіх органів і систем, специфічні зміни особистості хворого та алкогольні психози.
Спочатку алкоголь був синтезований для медичних цілей і використовувався як знеболюючий та заспокоюючий засіб. Здебільшого на алкогольних напоях настоювали лікарські росли ми. Але ліки вживались в незначних кількостях (від 1 до 30 грам) і не викликали негативних наслідків. Для того, щоб зрозуміти шкідливий вплив алкоголю на організм людини, необхідно звернутися до деяких його біологічних особливостей.