У минулому номері «НС» ми анонсували участь нашого видання у шоу «Шустер live» та обіцяли поділитися враженнями про те, що залишилося за кадром.
26 жовтня до нашої редакції зателефонували зі студії «Шустер live» і запросили головного редактора на зйомку двох передач у прямому ефірі 30 та 31 жовтня. Дане шоу останнім часом зникло з провідних каналів, а віднедавна виходить щоп'ятниці о 20.30 на новому, неолігархічному каналі 3S.tv. Цей дзвінок був і несподіваним, і водночас дуже приємним, бо нашому виданню випала честь представляти Луганську область серед трьох друкованих видань та одного телеканалу. Тема першої передачі стосувалася місцевих виборів, а іншої — свободи слова.
Відразу зазначу, що організація заходу була на високому рівні. Квитки на поїзд, зустріч редакторів, розміщення їх у готелях, фуршет, фотосесія у студії — все це робота добре злагодженого єдиного механізму, який складається з молодих спеціалістів. Організатори зробили усе можливе, аби журналісти зі 100 населених пунктів України почувалися якнайкраще.
Журналісти — допитливі люди, і вже з перших хвилин знайомства почали ділитися інформацією «з перших вуст»: вибори, фінансування ЗМІ, роздержавлення, високі тарифи Укрпошти тощо. Така активність і відкритість дуже об'єднали журналістів та створили атмосферу невимушеного спілкування. Ще перед початком передачі організатори дуже хвилювалися щодо активності залу, бо зазвичай аудиторія у студії «мовчазна» і тільки тисне на кнопки «Підтримую» чи «Не підтримую». Цього разу Савік вирішив зробити ризикований експеримент і дати можливість залу ставити запитання гостям передачі. Як розповідали потім організатори шоу, вони зовсім не чекали такої активності залу, а тим більше — таких гострих і відвертих запитань, яких «зажирілі» телеканали намагаються уникати з причини поглядів чи вподобань «господарів».
Чотири години для журналістів пролетіли дуже швидко, навіть не всі встигли озвучити свої запитання у студії. Хоча треба віддати належне Савіку, який повністю надав знімальний майданчик своїм «колегам з глибинки» і майже не втручався у хід дискусій. За його словами, передача вийшла прекрасною, динамічною, несподіваною та різнобічною, і він запропонував збиратися журналістам з регіонів у його студії щокварталу, бо «такі зустрічі — як ковток свіжого повітря з далеких куточків України».
Що ж стосувалося гостей у студії, то не можна сказати, що вони теж зраділи «балакучості» глядачів. Їхні висловлювання та відповіді на запитання піддавалися критиці і за показниками голосування студії мали низький рейтинг. Як сказав Олег Ляшко, для спілкування з такими «акулами» треба приходити самим лідерам партії, а не присилати рядових членів. До речі, голосування у студії відбувалося дуже цікаво. Майже на всі запитання представники Східної і Західної України голосували відсоток у відсоток, а от Центр та Південь теж співпадали у своїх відповідях, але відрізнялися від Сходу і Заходу за змістом. Ці збіги та відмінності виявили загальне ставлення регіонів до різних проблем.
Війна… Вона, як не дивно, не тільки роз'єднує, а й об'єднує краще за будь-яких політиків і миротворців. Ця трагедія забрала тисячі людей, як військових, так і цивільних. Мабуть, саме тому голосування Сходу і Заходу в студії було більш відвертим і збігалися між собою. Така одностайність показує, що усі наміри політиків поділити країну на регіони чи «політичні території» є марними. Це притягання відчувалося не лише під час ефірів. Усі журналісти обмінювалися телефонами, враженнями, думками, досвідом, створюючи своєрідну павутину регіональних ЗМІ. Але найбільш товариські стосунки у нас склалися з медійниками Західної України. Ми не могли наговоритися, і навіть на вокзалі проводжали один одного на потяги, які розвозили нас по різних куточках нашої держави. Таке спілкування — безцінне, бо воно розкриває справжнє життя усіх українців та дає можливість зробити свої висновки і порівняння.
Що стосується ефіру 31 жовтня, то його можна охарактеризувати як «відкриття Савіка». Ще з першої хвилини перебування у студії «Шустер live» відчувалося, наскільки його команда любить його, поважає та пишається ним, і цими почуттями важко було не «заразитися». Впродовж двох годин Савік відверто відповідав на запитання журналістів про професійну діяльність та особисте життя, ділився досвідом і уважно вислуховував наші пропозиції. Його висловлювання були іноді непопулярними, іноді ризикованими, іноді непередбачуваними, але головне — вони були щирими. За його словами, він, на превеликий жаль, мало їздить Україною, тому для нього таке спілкування є дуже цінним.
Час ефіру збіг, але гамірна, допитлива юрба журналістів ще довго ділилася своїми проблемами та питала поради у Савіка. Здавалося б, журналіст такого високого рівня, якого знають у багатьох країнах світу, якого багато політиків поважають, а деякі не терплять, повинен бути зухвалим та зарозумілим, а він, навпаки, доволі спокійно, не поспішаючи, слухав кожного, брав до уваги проблеми, узагальнював їх та обіцяв деякі питання підняти у наступних передачах.
Два дні минули дуже швидко. Вони були насиченими, цікавими та змістовними. Я дуже щаслива, що мала можливість не лише взяти участь у прямих ефірах на «Шустер live», а й поспілкуватися з політиками. До речі, представники політичних сил дуже емоційні, імпульсивні та непримиренні лише у кадрі, а коли вимикаються камери, вони тиснуть один одному руки і полишають студію з дружньою розмовою. Такий разючий контраст дуже протвережує і змушує замислитись над тим, що український народ — як маріонетки у ляльковому театрі, де кожна політична сила є режисером і ляльководом. Подумайте про це і пам'ятайте, що ми всі — українці, що у кожному куточку країни у нас є рідні, близькі та друзі. Тож дослухайтеся до свого серця, а не до політичних гасел.
Дивіться шоу «Шустер live» щоп'ятниці о 20.30 на новому, неолігархічному каналі 3S.tv. І пам'ятайте: це — територія свободи слова.
Юлія ОГДАНСЬКА