І в житті, і в роботі - «Запобігти, врятувати, допомогти!». Новости Сватово

Трагедія, що сталася у Сватовому 29-го жовтня, була такою несподіваною, такою неочікуваною і страшною для нас! Ми ж, живучи від воєнного пекла зовсім недалеко, все одно не знали усього того жаху, що несе з собою війна!.. Всі ми співчували мешканцям тих територій, де воєнні дії ведуться найактивнішим чином, хвилювалися, підтримували постраждалих як могли, але самі навіть уявити не могли, що відчуває людина, коли навколо хаотично розлітаються снаряди, і спасіння від них, здається, не знайти...

Напевне, не лишилося жодного сватівчанина, якого б наслідки вибуху складу боєприпасів не торкнулися так чи інакше. Не є виключенням і родини тих, хто допомагав нам врятуватися, хто боровся з наслідками тієї страшної трагедії цілодобово, незважаючи на власні переживання за сімю, що лишилася наодинці з лихом, на власну втому і навіть рани. Імена всіх героїв, можливо, ми ніколи і не дізнаємося (хоча варто було б!), проте все одно не втомимося дякувати співробітникам Сватівського РВ ГУМВС та ДСНС.

І як же прикро, навіть боляче чути про те, що рятувальників на місці трагедії начебто не було видно!.. Принаймні саме це мають нахабство стверджувати окремі представники специфічних, як-то кажуть, ЗМІ, не соромлячись свою «непахучу» інформацію розповсюджувати не лише в районі, а й далеко за його межами... Можливо й різко, але хочеться запитати у «небачущих»: чи вам повилазило від страху?! А ви, дорогенькі, знаєте, що на момент повідомлення про виникнення загорання на складах РАО одразу до місця події було направлено 2 відділення рятувальників на двох пожежних машинах на чолі з начальником ДПРЧ-19 В.О. Русавським? А чи знаєте, що рятувальні автомобілі заїхали безпосередньо на територію складу, в саме пекло вибухів? Що змоги гасити пожежу тоді не було, адже рятувальники просто не могли підступитися до палаючого осередку трагедії, що постійно вибухав? Тож було прийнято рішення перекинути сили на евакуацію мешканців кварталу Луначарського.

Пожежні автомобілі ДСНС були направлені на кв. Залізничників для того, щоб їх не пошкодило вибуховою хвилею, снарядами чи уламками. «Пожежки» просто заховали, аби врятувати. Вибачайте за порівняння (спецтехніка, що не говори, дуже необхідна річ), але ж ховали залізяччя на колесах, тоді як самі рятувальники перебіжками, під прикриттям гаражів, дісталися до будинку №15 кв. Луначарського та почали евакуацію мешканців крайнього підїзду.

Знаєте, дії ДСНСників протокольно називаються обходом, звісна річ, але в той момент то був не обхід, а буквально оббіг квартир у пошуках людей, що потребують евакуації. В одній з квартир знаходилась жіночка з дитиною. Вже коли матусю ДСНСники намагалися вивести з будинку, до родини приєднався чоловік. Але вийти з підїзду рятувальники та ті, кого рятували, не змогли, бо двері були завалені! І співробітники ДСНС, і родина постраждалих лишилися в підїзді буквально замуровані серед стін та прольотних вікон, що дрижали та двигтіли. Але ж сімю треба було рятувати!.. Тож особовий склад, не гаючи часу, пожежними сокирами вирубали діру в чужій квартирі, разом з постраждалими зайшли всередину і вже через вікно вийшли (а точніше сказати — вилізли) на протилежний бік багатоквартирного будинку!..

Потім ДСНСники разом із евакуйованою родиною рушили по кварталу Луначарського у напрямку до ЗОШ №8 та райлікарні, періодично зупиняючись і продовжуючи виводити людей з інших підїздів та будинків. Людей вели до добротного підвального приміщення ЗОШ №8. Коли оця «стихійна делегація» переляканих та схвильованих людей на чолі з працівниками ДСНС дісталася до підвалу школи та зайшла всередину, там вже були інші постраждалі, що шукали схованки від жахіття, яке коїлося поза стінами підвалу. ДСНСники, які, власне кажучи, й самі хвилювалися та, можливо, навіть боялися (вони ж теж живі люди!), проте виконували свій обовязок на совість, не заплямувавши жодним чином мундиру рятувальника! Хлопці потрапили до школи, швидко зібрали запаси води, знесли їх до підвалу, знову повернулися до школи, знову набрали води і, залишивши одного співробітника на чергуванні, рушили до районної лікарні. На території медичного закладу рятувальники швидко вивчили ситуацію і на військових машинах рушили до пожежної частини за підмогою, хоча в ДПРЧ вже на той час по моменту «ЗБІР-АВАРІЯ» було зібрано особовий склад, і в приміщеннях частини вже набралося близько сотні сватівчан, які шукали захисту і знайшли його у рятувальників.

І вищеописана ситуація — лише краплина в морі. За одну тільки ніч було зроблено ще чимало добрих, потрібних та важливих справ, що стосувалися евакуації людей, порятунку їхнього нерухомого майна, всебічної допомоги постраждалим…

В перші дні після трагедії 29-го жовтня штаб з ліквідації наслідків аварії працював на базі ЗОШ №1. ДО ДПРЧ-19 прибули підрозділи ДСНС з сусідніх районів. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада силами ДСНС було ліквідовано 7 пожеж по місту, але, слід визнати, не на всі пожежі підрозділи прибували вчасно, адже рішення щодо кожного окремого виїзду приймав штаб.

Коли рятувальники отримали у військових бронежилети та каски, то стали працювати більш ефективно. Близько другої години ночі відділення Старобільського та Сватівського відділів ДСНС виїхали до епіцентру пожежі і провели евакуацію двох військових частин. Приблизно о пятій ранку начальник Сватівського міськрайонного відділу, підполковник служби цивільного захисту І.О. Борзило разом з представниками штабу з ліквідації події від Міністерства оборони здійснили розвідку місця пожежі на гелікоптері. На території складу горіло декілька систем «Ураган», які були оснащені ракетами. Навіть не доповідаючи в штаб, одразу прийняли рішення про гасіння. І.О. Борзило особисто повів 2 пожежні танки на склад, після чого розпочалося нарешті реальне гасіння пожежі. РЯТІВНИКИ УСВІДОМЛЮВАЛИ, ЩО СПОРЯДЖЕНІ УСТАНОВКИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ МОГЛИ ВИБУХНУТИ, І ЗБИТКИ ТА РУЙНУВАННЯ МОГЛИ БУТИ ЩЕ БІЛЬШИМИ! ВОНИ РОЗУМІЛИ, ЩО НАРАЖАЮТЬ ВЛАСНІ ЖИТТЯ НА СМЕРТЕЛЬНУ НЕБЕЗПЕКУ, ПРОТЕ НЕ ВІДСТУПИЛИ, НЕ СКЛАЛИ РУКИ!

Близько сьомої ранку на склад були вже направлені ще 2 пожежні танки, згодом — ще 1 танк та 26 одиниць пожежної техніки, що підвозили воду для гасіння пожежі.

Увесь особовий склад ДСНС був задіяний в локалізації небаченої пожежі та ліквідації наслідків трагедії. ДСНСники працювали цілодобово! Вони не йшли додому, аби переночувати, переодягтися, помитися чи хоч поїсти! Не поспішали до власних осель, аби забити плівкою вибиті вікна, вставити виламані двері, відновити зруйновані стелі чи навіть стіни! Вони залишалися на службі, вони — допомагали людям.

На кварталах було встановлено 3 пункти обігріву, де теж працювали ДСНСники. І на сьогоднішній день ще працюють 75 піротехніків, які видаляють вибухонебезпечні предмети, досліджують підозрілі знахідки по всьому місту. Другого листопада до Сватового прибув пожежний потяг, який полегшив задачу підвозу води до місця пожежі. Особовий склад ДСНС щодня бере участь у вивантаженні гуманітарної допомоги, що прибуває до міста.

І це, зауважимо, лише коротка довідка для тих, хто в ніч вибуху «не бачив» ДСНСників у місті...

Колективи Сватівського міськрайонного відділу, ДПРЧ-19 та ДПРЧ-45 говорять так: «Оцінку нашим діям дасть громада, керівництво та в обовязковому порядку — відповідні спеціалісти. Лікар — лікує, пастух —пасе худобу, а ми – рятуємо людей. Ми вдячні громаді за підтримку нас особисто та всього того, що ми робимо. Наше гасло: «Запобігти, врятувати, допомогти!». Саме ним ми і керуємося не лише в роботі, а й у житті».

І такі слова рятувальників заслуговують на повагу. В свою чергу хочемо зазначити, що до редакції газети «Новини Сватівщини» від вдячних сватівчан надійшло чимало відгуків на адресу ДСНСників. Люди прохали подякувати рятувальникам за мужність, дієвість та самовідданість, що ми із задоволенням і робимо…

Отож, шановні рятувальники, щиро дякуємо вам від імені всієї громади за те, що ви не розгубилися у тяжку годину і робили все можливе, аби ліквідувати трагедію та її причини, врятувати людей, допомогти їм! Дякуємо, що були поряд! Дякуємо, що працювали і продовжуєте працювати, незважаючи ні на що, попри всі труднощі! Здоров'я вам та вашим родинам!

Новини Сватівщини

Оксана РАКІТІНА

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Еще новости:

І в житті, і в роботі - «Запобігти, врятувати, допомогти!»

І в житті, і в роботі - «Запобігти, врятувати, допомогти!» фото:

Сватівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області інформує мешканців про свою діяльність

Долучилися до флешмобу Центру пробації "СТОП НАРКОТИК_КОЛЬОРИ ЖИТТЯ"

Чистота в місті – спільна справа усіх його жителів!

Здорове тіло – продукт здорового розуму

Спільна нарада Сватівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області та Сватівського ВП ГУНП в Луганській області.