До роботи Сватівського РТМО сьогодні у громадян багато запитань. Одні скаржаться на низький рівень надання медичних послуг, інші – навпаки дякують лікарям на допомогу, решта кажуть, що без грошей там робити нічого. Ми згрупували всі ці питання і переадресували їх генеральному директору Сватівського РТМО І.Л. Плотнікову.
- Ігорю Леонідовичу, на скільки сьогодні лікарня забезпечена персоналом?
- Загалом в РТМО, включаючи центр медико-санітарної допомоги та «швидку», працює 359 медичних працівників, 69 з яких лікарі різних категорій. Але штат укомплектовано тільки на 80%. Також у нашому колективі працює приблизно 20% лікарів – пенсіонерів.
- Чому молоді спеціалісти не квапляться працювати у сватівській лікарні? І що робиться, щоб залучити їх до роботи у нашому місті?
- Головна проблема – відсутність житла. Наша установа не може фінансувати наймане житло для молодих медиків, тому ми знову лобіюємо питання будівництва будинку медиків, яке було започатковане раніше. В цьому питанні ми знайшли порозуміння із районним керівництвом. Поряд з цим питанням ми надали заявку на закупівлю нового медичного обладнання, перехід Центра медико – санітарної медицини на автономне опалення, виділення коштів на капітальний ремонт інфекційного і 2-го терапевтичного відділень, а також поліклініки. Але ми з вами розуміємо, що додаткове фінансування вибити дуже важко, тим більше в такий складний для країни час.
- В той же час я чула, що в Білокуракіному головний лікар зумів отримати фінансування і сьогодні вже ведеться будівництво нового корпусу інтенсивної хірургії?
- Я не володію цією інформацією. Можливо Білокуракіне у минулому році не отримували фінансування. Сватівське РТМО ж минулого року отримало додаткове фінансування з обласного бюджету у сумі 200 тис. грн, за рахунок чого ми провели капітальний ремонт хірургічного та пологового відділень. Також було виділено з районного бюджету додаткове фінансування на закупівлю необхідних запчастин для ремонту рентгенапарату у сумі 60 тис. грн. Нове сучасне устаткування для всієї лікарні – поки що недосяжна мрія. Хоча ми все підрахували – для вирішення нагальних потреб РТМО сьогодні потрібно додатково мінімум 2 млн. грн. Нещодавно приїздила комісія з Луганського департаменту охорони здоровя та Луганської військово – цивільної адміністрації. Вперше ми не хизувалися своїми досягненнями, а піднімали наболілі питання, в тому числі і потребу у новому медичному обладнанні.
- Але ж 2 мільйони – це не така вже й велика сума для обласного бюджету?
- Ми можемо тільки позначити проблеми і попрохати необхідні кошти, але щоб їх отримати, потрібна консолідація наших зусиль та районної влади разом із райдержадміністрацією. В той же час ми всі розуміємо, що система охорони здоровя працює за старою схемою, і щоб щось отримати, спочатку потрібно «дати».
- Ви відремонтували старий рентгенапарат, а що із лікарем рентгенологом? Наскільки мені відомо, там працює чудовий лікар, але вона вже дуже поважного віку. Що зроблено особисто Вами, щоб оновити склад лікарів Сватівського РТМО?
- Зі спеціалістом – рентгенологом питання вже вирішено і наступного року він буде працювати у нашій лікарні. Щодо забезпечення установи іншими лікарями (онколог, психіатр, мамолог, лікарі сімейної медицини та ін.) ми намагаємося залучити до навчання сватівську молодь, щоб уникнути питання з житлом. Сьогодні сватівчани вже навчаються у вищих медичних закладах за направленням. Це означає, що по закінченні навчання вони повинні повернутися працювати до Сватового.
- Та чи повернуться?
- Нещодавно один із студентів намагався змінити місце роботи після закінчення вищу, але адміністрація навчального закладу йому відмовила на підставі укладеного договору зі сватівською лікарнею. Так що залишається тільки чекати, поки наші студенти закінчать навчання. Також 10 спеціалістів за домовленістю повинні приїхати з Івано-Франківської області, але головна проблема – житло для медиків.
- Так може поки що тимчасово є можливість запросити на роботу лікарів з числа внутрішньо-переміщених осіб?
- З моменту початку АТО до Сватівського РТМО звернулися за працевлаштуванням 12 лікарів з Луганських лікарень. Сьогодні залишилися працювати тільки шість. Решта виїхали зі Сватового за різних обставин. Нещодавно нас залишив чудовий лікар – онколог, бо йому запропонували посаду головного лікаря у другому населеному пункті.
Хотілося б ініціювати питання закупівлі медичного устаткування для проведення лапароскопічних операцій. Але, перш ніж робити подібну заявку, необхідно знайти відповідного спеціаліста. Ми запрошуємо до роботи усіх бажаючих, але запропонувати, окрім зарплати, поки що більше нічого не можемо.
- Подейкують, що Ви не дали згоду на відкриття онкоцентру?
- Я не знаю, хто озвучив наміри про відкриття онкоцентру у Сватовому, але хочу запевнити, що відкриття подібної установи у нашому місті неможливе з причини недостатності необхідних площ. Будівля колишньої залізничної поліклініки поки що не передана під систему охорони здоровя району і коли це буде – невідомо. Також потрібно переводити, так звану, дитячу консультацію з того приміщення, яке вона займає, бо ми несемо додаткове фінансове навантаження у звязку із орендною платою за використання будівлі. Щодо створення онкоцентру, то у нас немає необхідних площ, аби вони відповідали усім санітарним вимогам та нормам. Тому ця пропозиція була відхилена.
- Наскільки мені відомо, такий центр відкрили у Кремінній?
- У Кремінній багато санаторіїв, які сьогодні пустують. Адже є більш сприятливі умови для відкриття подібних лікувальних закладів. В той же час ми ініціюємо відкриття кардіодиспансеру на базі терапевтичного відділення. Також шукаємо місце для відкриття у Сватовому лабораторії широкого спектру дії, бо сьогодні громадяни вимушені їхати за межі району, щоб здавати аналізи. Але про це чомусь ніхто не говорить. І взагалі робота районної лікарні замовчується, тільки озвучуються скарги та нарікання. Також не говориться про те, що сьогодні Сватівська лікарня (як, втім, і інші) залишилися без консультацій на рівні санавіації. Якщо, наприклад, поступає хворий із травмою голови, у нас немає можливості терміново доправити його до нейрохірурга.
- Але це питання, мабуть, більше до обласних керманичів охорони здоровя. Щодо скарг. Дехто із стаціонарних хворих жаліються на те, що у приміщеннях проводяться поточні ремонти в той час, коли там знаходяться громадяни на лікуванні?
- Таке просто неможливо. Поточні ремонти ми проводимо власними силами. І вже ніяк не проводимо ремонтні роботи у відділеннях, де перебувають хворі. Інша справа, якщо відділення, де проводиться ремонт, розташоване поряд з працюючим відділенням, тоді є можливість неприємного запаху тощо. А коли проводити ремонт? Медичний персонал теж повинен колись відпочивати. Сьогодні вже зроблено поточні ремонти у 1-му та 2-му терапевтичному відділеннях, в інфекційному та дитячому відділеннях, у поліклініці, у приміщенні невідкладних станів.
- Болюче питання щодо якості надання медичних послуг, неналежного ставлення медичного персоналу до пацієнтів, порушення графіків прийому громадян?
- Всі ці проблеми існують. Для деяких є обєктивні причини, деякі потрібно виправляти. Щодо якості надання медичних послуг, то я вважаю, що у нас більшість лікарів є професійними фахівцями. Вони постійно підвищують свою кваліфікацію. І балакати про те, що сватівська медицина неякісна не коректно. Якщо це так, тоді чому до нас звертаються багато хворих з Кремінського, Білокуракінського, Троїцького та інших прилеглих районів?
Щодо дисципліни, то тут я згоден. Відношення до пацієнтів іноді, мяко кажучи, не толерантне. Про це я нагадую завідуючим відділеннями на кожній апаратній нараді. Є випадки адміністративного покарання. Я дотримуюсь правил, що лікар зобовязаний мати однаковий підхід незалежно від соціального статусу хворого, але поки що не всі лікарі це розуміють, не кажучи вже про медичний персонал середньої та молодшої ланки. Будемо і в подальшому проводити роботу в цьому напрямку.
Щодо графіку прийому громадян. Я теж згоден. Іноді хворим доводиться чекати лікаря під кабінетом. Цьому є обєктивні причини. Одна з них, це залучення лікарів до медичної комісії по мобілізації. Інша причина – це недостатня кількість персоналу, тому деякі лікарі працюють за сумісництвом і ведуть паралельний прийом в іншому кабінеті. Ми намагаємося оперативно змінювати графік прийому за відсутності лікаря, але це не завжди виходить. Хочу звернутися до відвідувачів Сватівського РТМО, якщо вам потрібен медичний огляд, приходьте, будь ласка, у другій половині дня, це зніме певне навантаження з лікарського персоналу і не буде зайвих нарікань з боку громадян.
Також ми поступово вводимо елементи платної медицини для тих, хто бажає потрапити на прийом до певного лікаря. Але це не вплине на роботу медичного обєднання в цілому. Щодо страхової медичної допомоги, то поки що з нами не уклала договір ні одна із страхових компаній.
- Як Ви поясните щоденні черги до військових лікарів у госпіталь?
- На мою думку, є дві причини – психологічна та відношення до пацієнтів. Про відношення ми вже говорили. Щодо психологічної причини, то хворі думають, що військові лікарі більш кваліфіковані, ніж у звичайній лікарні. Хочу розвіяти цей міф. Військові лікарі закінчували ті ж самі учбові закладі, що й ми. Тільки вони були призвані по мобілізації, або ж пішли служити добровільно. Ми співпрацюємо з лікарями госпіталю досить тісно. Іноді вони нам допомагають, бо мають деяке обладнення краще, ніж у нас. Іноді ми їм допомагаємо, і проводимо операції пораненим бійцям. Тільки про це теж ніхто не говорить. Так що конфліктів з військовими немає і бути не може, адже ми не займаємося політикою, ми займаємося конкретним ділом.
- А кажуть, що Плотніков таки займається політикою і має намір балотуватися у мери?
- В одній із місцевих газет було надруковано подібну інформацію, але вона не відповідає дійсності. Якщо я вирішу брати участь у виборах, то зроблю офіційну заяву.
Дякуємо пану Плотнікову за інтервю. Елементи платної медицини – це добре, якщо є чим платити. Але відповідно повинна підвищуватися і якість медичних послуг. Сьогодні ж платіжна спроможність населення у нашому районі знаходиться на межі бідності, тому хотілося б, щоб надання медичних послуг поки що залишалося безкоштовним, бо закупівля одних тільки ліків під час хвороби зїдає місячний сімейний бюджет за 2-3 дні.
Ольга Найдьонова