На моїй вулиці Степовій проживає незвичайна родина. І чим же вона незвичайна? – запитаєте ви. Ну, по-перше, вона багатодітна, - в родині зростає пятеро малолітніх діточок. Старшій Олександрі 12 років, а наймолодшому Єгорці - 1,5 рочки. А по-друге, в цій родині тільки тато, бо мама у травні цього року передчасно пішла з життя. Тато діточок – Володимир – дуже добра, уважна, чуйна людина. Але ж він – тато, і уявіть, як йому важко!
Проте він самотужки виховує трьох дівчаток і двох хлопчиків. Але ж, як то кажуть, мир не без добрих людей. Сусіди допомагали з городами, з консервуванням. Тому в погребі у родини все є. Діти завжди чисті, доглянуті, гарно одягнені, виховані. Олександра і Валерія ходять до школи, Володимир і Уляна – до дитячого садочка, а Єгорка вдома з татком. Господар тримає на подвірї і птицю, і поросят. Від держави отримує допомогу, не дуже велику, але ніколи і нікуди не скаржився на тяжке матеріальне становище, а воно, звичайно ж, є. Нам усім нелегко сьогодні живеться, а йому й поготів.
Я не звертаюсь до земляків про допомогу для цієї багатодітної сімї, а просто хочу, щоб усі знали, що у нашому місті є така надзвичайна родина. Мабуть, і в області таких немає.
Нехай їх усіх береже Господь, а господарю дає здоровя, сили, наснаги та терпіння.
І.Л. Стороженко, голова квартального комітету