СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

повернутися на головну сторінку сайту





Павло Платонович Чубинський



Гімн України

Символи міста Сватове

Герб України

Історія символів України

Прапор України

Державні символи Президента України



Фото-галерея

Форум

Новини

Статті

Історія

Природа

Архітектура

Здоров'я

Чат


Сторінки 1.  2.  3.

Павло Платонович Чубинський

(третя сторінка)

Павло Платонович Чубинський (1839 - 1884)Прикметно, що діяльність Київського відділення ІРГТ та Громади часто перетиналася, як наприклад, у проведенні в Києві 1874 року масштабного III Археологічного з їзду, на якому виступав славетний кобзар Остап Вересай. Адже їхні цілі — утвердження наявності окремішньої, самодостатньої української нації, збереження народних традицій — збігалися у засадах, і чимало діячів були водночас членами обох товариств.

Суспільна заангажованість Павла Чубинського, завдяки його різнобічній обдарованості та невичерпній енергії, виявлялася в найрізноманітніших сферах. Зокрема, у Києві він приєднався до гуртка аматорів, які на чолі з Миколою Лисенком та Михайлом Старицьким організовували у будинку сестер Ліндфорс українські музично-драматичні вистави. Чубинський і сам грав на сцені, а ще більше допомагав ентузіастам як досвідчений консультант і режисер. Саме в такій якості він став причетним до постановки у 1873 — 1874 роках першої опери Миколи Лисенка "Різдвяна ніч".

А ще в душі Чубинського жив поет. Особливо захоплювався віршуванням у молодості. 1871 року в Києві вийшла друком збірка його віршів (щоправда, без зазначення прізвища автора) "Сопілка Павлуся". Вміщені тут ліричні поезії, здебільшого взоровані на народнопісенних зразках, приваблюють безпосередністю викладу та щирістю почуттів.

Тим часом над українським демократично-визвольним рухом густішали зловісні хмари. У пресі дедалі частіше з'являються статті, що за змістом фактично є доносами на "сепаратистські українофільські" тенденції. Особливо спеціалізувалась у цьому напрямку газета "Киевлянин". Автори цих статей, зокрема, піддають нищівній критиці діяльність Київського відділення ІРГТ, буцімто заснованого задля поширення "українського сепаратизму" та проведення III Археологічного з'їзду (мовляв, з такою ж метою), а також і перепису населення, оскільки він засвідчив, що багато киян вважає українську своєю рідною мовою.

Михайло Драгоманов (1841 - 1895)У 1876 році грянув лихозвісний Емський указ, а з ним — заборона публічного вживання української мови, українських театральних вистав, концертних виступів, друку. Закрито Громаду та Південно-Західний відділ ІРГТ, а також рекомендовано видворити з України найбільш "небезпечних для режиму" діячів українського руху — Михайла Драгоманова та Павла Чубинського.

Зрештою Михайло Драгоманов опинився за кордоном, а Павло Чубинський, уже вдруге насильно відірваний від рідної землі, був вимушений переїхати до Петербурга, де дістав посаду у Міністерстві шляхів. Через переживання, ностальгію і несприятливий клімат північної Пальміри його здоров'я значно погіршується. Друзям з чималими труднощами вдається добитися дозволу "на возврат его на жительство в губернии, населенные малороссами".

У 1879 році Павло Чубинський повертається на свій родинний хутір. Проте він важко нездужав, і 14 (26) січня 1884 року, лише за один день до власного 45-річчя, його не стало.

Доля відвела Павлу Платоновичу Чубинському коротке життя. Однак він устиг щільно наповнити його плідною працею й творчими здобутками. Внесок, зроблений Чубинським в народознавство, важко переоцінити. Його етнологічні і фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки.

Та найголовніше, що в усіх його починаннях — як у наукових звершеннях, так і в громадській діяльності — виразно проглядає безмежна відданість українській національній ідеї. Тож і не дивно, що його вірш "Ще не вмерла Україна", цей концентрований вияв патріотичних почуттів, підкорив рідкісну для поезії вершину — став неперевершеним виразником загальнонаціональних устремлінь, символом нації.

 

Сторінки 1.  2.  3.

 

Інформація взята з науково - популярного видання "Державний Гімн України", популярний історичний нарис. Випущеного на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга"

Автор тексту Марія Петрівна Загайкевич.

Матеріали, публікації та дослідження, використані при складанні нарису:

  1. Павло Чубинський. "Ще не вмерла Україна" / Упорядник та коментарі Федора Погребенника. — К.: "Обереги", 1991.

  2. Погребенник Федір. "Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля". Героїчна і трагічна історія гімну. Рукопис. — К., 1993.

  3. Трембіцький Володимир. Національний гімн "Ще не вмерла Україна..." та інші українські гімнові пісні. Друге перероблене і доповнене видання. — Львів: НТШ, 2003.

  4. Чередниченко Дмитро. Павло Чубинський. — К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2005.

  5. Загайкевич Марія. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. — Львів: "Місіонер", 1998.

  6. Зелінський Олександр. Редакції гімну "Ще не вмерла Україна" в старих рукописах та першоджерелах // Musica Galiciana, т. 6, с. 257-307. - Львів, 2001.

  7. Зелінський Олександр. Виникнення та перші кроки життя національного гімну "Ще не вмерла Україна" // Актуальні проблеми внутрішньої політики. — К., 2004, №4, с 11-27.

Перегляньте відеокліп: "Державний Гімн України"

 

 

 

 

Гімн України

 

Тут ви можете скачати Державний Гімн України у виконанні Олександра Пономарьова. Гімн в mp3 форматі знаходиться в архіві rar , та займає 1,51 мб. Скачати Державний Гімн України

 

Конституція України скачати (44,2 кб. в архіві zip)

 

День незалежності України

 

повернутися на сторінку Символи міста Сватове

обговорити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви







 

повернутися на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2019 Ширков Андрей Алексеевич - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws