Микола Павлович Мащенко, як свідчать його родичі, знайомі, народився 12 грудня 1928 року, але офіційною датою, записаною в свідоцтві про народження, було 12 січня 1929 року. На його долю випали тяжкі часи, але по закінченню школи іскра таланту повела на пошук свого шляху в мистецтві. Здобував освіту наш земляк у Харківському театральному інституті на акторському факультеті (1953 р.). Працював спочатку асистентом режисера, згодом вже як режисер-постановник зняв низку дуже відомих в Україні і за її межами художніх фільмів. Численними нагородами був відзначений його фільм "Як гартувалася сталь". Великий успіх мав фільм "Шлях на Софію" (1977 р.), за який Миколу Мащенко відзначено найпрестижнішими в мистецтві Болгарії відзнаками — нагородою Софії і орденом святих Кирила та Мефодія. Микола Мащенко став почесним громадянином столиці Болгарії. За фільм "Овід" режисер отримав золотий орден Командора від Президента Італії.
Багато цікавих історій з життя Миколи Павловича пам'ятають односельці. У роки війни він був ще підлітком. Саме у той час, коли радянські війська звільняли Мілуватку від німецько-фашистських загарбників, біля його хати зупинився танк, і танкіст (командир танкової бригади) підійшов до хати, щоб води попросити. Побачивши Миколу, попросив в нього книгу, щоб між боями почитати. Інших книг не було — Микола запропонував "Біблію". Комбриг глянув і сказав, що таку точно читати не будуть, а їм би, особисто, для душі. Тоді Микола побіг до односельця, в якого була бібліотека, і попросив в обмін книгу для бійців. Той дав за "Біблію" дві — "Казки" та "Овід". Коли подав книги танкісту, той повернув "Казки", сказав, щоб Микола сам читав, а "Овід" взяв, подякував, сказав що саме така їм і знадобиться. Комбриг з книгою пройшов дорогами війни до Берліна і Праги. А після закінчення Другої світової в Європі повернувся з книгою до Мілуватки і зупинився, як і раніше, біля Миколиної хати і, як коли брав книгу і поклав її за пояс, так дістав з-за пояса "Овід" — розшматований осколком снаряду. Книга врятувала життя комбригу, він лишився неушкоджений. Історія "Овода" запам'яталася Миколі Павловичу на все життя. Цей випадок надихнув вже досвідченого майстра кіно на зйомки однойменного фільму, який був відзначений академією кіномистецтва Італії і нагородою.
До зйомок фільму "Богдан Зіновій Хмельницький" М.П. Мащенко готувався 12 років і 7 років продовжувалася робота над стрічкою. Як завжди, на головну роль гетьмана запросив актора, який до того не мав зіркової слави, домагався правдивого зображення подій, щоб розкрити таємницю феномену Богдана Хмельницького як історичного діяча.
В масових зйомках брала участь велика кількість людей – одних вершників було півтори тисячі. Коней перед тим спеціально дресирували. Режисер створював широке історичне кінополотно, успіх фільму був величезний. Микола Мащенко отримав нагороду: "Золоту Софійську фреску".
Всі його творчі здобутки, світова слава та видатне імя у світовому кінематографі стали результатом його великого таланту і наполегливої праці. Син простої свинарки, виходець з народу тільки завдяки своїм неймовірним зусиллям зміг піднятися до таких вершин.
Згаданий на початку моєї розповіді предмет, схожий на дитячу іграшку, лежав на столі поруч з паперами голови громадської організації, викликаючи цікавість і запитання: до чого він там? Мілуватчани розповідали про Миколу Мащенка. Його двоюрідний брат Рибалко Микола Петрович розповідав про відвідини рідного села знаменитим кінорежисером, який приїздив на незвичайному автомобілі знімальної групи та радо спілкувався з колишніми односельцями. Микола Любар згадував про прізвисько Мащенкової родини, як водилося в козацьких селах, про книжку "Овід", яка врятувала життя комбригу. Директор школи Ірина Василівна Білоцерківська розповіла про експозиції в шкільному музеї, присвячені знаменитому земляку та пошуково-дослідницьку учнівську роботу з вивчення життя і творчості Миколи Мащенка, якою керує вчитель історії Мілуватської ЗОШ Чорна Ірина Олексіївна.
Голова громадської організації "Український історичний клуб м. Сватове" Дзюба Є.С. взяв зі столу той предмет, схожий на дитячу іграшку, і розповів про те, що цю запальничку Микола Павлович подарував українській письменниці, лауреату Шевченківської премії Любові Голоті під час презентації фільму "Богдан Зіновій Хмельницький". Їх єднали творчі дружні стосунки. Саме від Любові Голоти і отримав Дзюба Є.С. запальничку Миколи Мащенка, яку передав до шкільного музею Мілуватської школи.
Виконуючий обов'язки голови Луганської обласної організації ВО "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка розповів про діючий проект "УПА - Схід", про пошуки краївок — місць таборування воїнів УПА, де вони могли перебувати від кількох місяців до кількох років у часи Другої світової війни і до 1953 року.
Члени історичного клубу щиро дякували родичам М. П. Мащенка — подружжю Любарів за їх зацікавленість історією рідного села і його людей, директору школи Білоцерківській І.В., завідуючій шкільним музеєм Чорній І.О., мілуватчанам, які прийшли на зустріч, тема якої була про життєвий і творчий шлях українця, нашого земляка та їх односельця, видатного митця світового значення Микола Павловича Мащенка. Відзначили піклування і турботу Курила Віталія Семеновича — народного депутата України, завдяки котрому стала можливою поїздка членів історичного клубу на зустріч до Мілуватки.
М.П. Мащенко — народний артист України, академік Академії Мистецтв України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982 р.). Його ім'я занесене до "Золотої книги української еліти 2001" та книги "Лідери 21 століття. 500 впливових осіб України, рік 2003". В моїй розповіді перелічені, зрозуміло, далеко не всі фільми митця, його літературні твори та винагороди. При всьому він залишався приязною і щирою людиною. То й не дивно було, що земляки і члени історичного клубу пропонували звернутися до місцевих рад в м. Сватове і в с. Мілуватка з пропозицією назвати вулицю ім'ям Миколи Мащенка, запропонували звернутися до відділу освіти з піклуванням про відкриття меморіальної дошки на будівлі Мілуватської ЗОШ, а також про викладання на уроках краєзнавства в шкільному курсі історії життєпису видатного мілуватчанина. Громадськості села пропонувалося звернутися до сільської ради, аби спільними зусиллями вжити заходів і провести роботу по збільшенню музейної площі для розміщення матеріалів про М. Мащенка. Однією з пропозицій було надіслати звернення до Сватівського районного відділу культури про створення постійно діючої експозиції, присвяченої митцю, у Сватівському районному краєзнавчому музеї.
Всі рішення пропонувалося винести на широкий розгляд громадськості в с. Мілуватка, у Сватовому та районі. Такі пропозиції було надано не випадково — заслуги М. П. Мащенка дуже вагомі, і ми зачасту не знаємо, або знаємо дуже мало про свої місцеві історичні та культурні надбання.
Білоцерківська Л.В., член і одна із засновників громадської організації "Український історичний клуб м. Сватове"
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
