Коли зникає вода у крані, відразу люди обєднуються, незалежно від політичних чи релігійних поглядів. Обєднуються для того, аби висловити спільне невдоволення міською владою, міським головою, керівниками комунальних підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, а місцеві ділки ще й використовують складну ситуацію для задоволення своїх особистих амбіцій та проводять провокації, створюючи умови для соціального вибуху. Причому обєктивно вирішувати питання ніхто не зацікавлений. Головне, створити необхідну картинку, виставити так званий «сюжет» в соціальні мережі та чекати аплодисментів, адже вони «захищають» права людей.
У вівторок, під час ліквідації чергового пориву водопровідної мережі на площі 50-річчя Перемоги, головні дійові особи прийшли до місця роботи комунальників, аби висловити своє невдоволення. Зібралося 12 небайдужих громадян, які не змогли, як пише один із них у Фейсбуці, помити дупи до Дня Конституції.
Підготували плакати «Новые выборы», «Высокий тариф», ще й погрожували вийти на протестувальний мітинг під час святкування, якщо водяники негайно не дадуть воду, аби помитися. Ще й дуже обурилися, що їх «послав» якийсь там зварювальник чи слюсар. Так може кожен із нас би «послав», якби йому заважали працювати.
А тут ще й міського голови, як на зло, не було на місці інциденту. От якби був та й ще б і він «послав», то картинка у Фейсбуці була б ідеальною. А чому міський голова має бути присутнім на ліквідації усіх аварій та поривів? Це що — надзвичайна ситуація? Це щоденна робота працівників водоканалу, зважаючи на 80-відсоткову зношеність мереж водопостачання та водовідведення міста. Причому мереж, які навіть не належать місту, а є власністю області. Ви скажете, що «Сватівський водоканал» управляє цим господарством. Так управляє, тільки за це йому чомусь не платять. А матеріали придбай, техніку відремонтуй, паливо закупи та й зарплатню платити чимось потрібно. Працівники водоканалу працюють вдень і вночі, у вихідні і свята, можна сказати «за копійки». Спеціаліста днем з вогнем не знайдеш. Ніхто не хоче йти слюсарем, стояти по коліна у вонючій воді, аби залатати чергову дірку у трубі, яка розсипається на очах. Звісно, легше сидіти дупою на стільці перед компютером та критикувати.
Що ж сталося по суті під час «водного бунту», як його охрестили в соцмережі самі протестувальники? Чому десятки жителів часто залишаються без води і хто в цьому винен?
Із цими питаннями ми звернулися до директора МКП «Сватівський водоканал» О.Г. Пугача:
— Про умови праці людей та про роботу водоканалу вже писали-переписали. Міняють труби та розривають землю підрядники з області — винний «Сватівський водоканал», немає води з вини обласників — теж винний «Сватівський водоканал», встановили один із найменших тарифів в області — все рівно забагато, значить винний водоканал. Всі знають як робити та тільки чомусь ніхто не йде на цю роботу.
По суті питання. Порив водопровідної мережі відбувся вночі 25 червня. Вже в понеділок зранку місце пориву було виявлено. Лопнула водопровідна труба діаметром 219 мм. Сама труба чавунна і була прокладена ще у 1963 році. Строк гарантійної експлуатації такої труби 10 років, вона пролежала в землі більше 50-ти років. Хто розбирається в технічних питаннях, то знає, що чавунні труби не підлягають зварюванню. Тому прийняли рішення на місце пориву накласти «хомут».
Роботи ускладнювалися ще й тим, що сам водопровід прокладений по болотистій місцевості. Після відкриття ґрунту (адже труби знаходяться на глибині до 3-х метрів) яма швидко наповнювалася водою. Проводимо відкачку і чекаємо, поки зійде вода, щоб можна було працювати. Потім знову відкачуємо воду, і знову продовжуємо роботи по ліквідації пориву. Працювали 12 годин підряд, поки не ліквідували аварію і вже увечері воду у будинки подали. Аде наступної ночі стався ще один порив на відстані близько метра від попереднього. Знову перекрили воду і почали всі роботи спочатку. Зварювальник не встиг відпочити вдома і чотирьох годин, як його знову викликали на роботу. При такому графіку роботи у будь-кого «нерви здадуть», а якщо хтось ще лізе із претензіями, то можуть і «послать».
Саме під час ліквідації другого пориву прийшли так звані активісти, які й отримали неадекватну реакцію на свої вимоги від одного із працівників. Мабуть, це їх дуже «зачепило», бо вони викликали поліцію. Дві години спеціаліст надає пояснення щодо своєї поведінки поліцейському. Робота стоїть. В результаті ліквідація аварії затягнулася і вода громадянам була пущена набагато пізніше, ніж планувалося.
Не розумію, кому була потрібна ця провокація? Хто від неї виграв? Коли так звані активісти прийшли на місце аварії, то бачили, що всі матеріали для ліквідації пориву є, люди працюють, техніка теж. Кожен обурюється, спочатку збирає, а потім розповсюджує якісь плітки. Ніхто обєктивно не оцінює ситуацію. Мабуть, це нікому не цікаво. Зрозуміло, що без води погано, але потрібно реально дивитися на речі.
До речі, ще один цікавий факт. За словами Олексія Пугача, під час спілкування дехто із невдоволених громадян цікавився чим допомогти. Він відповів, що знайдіть для підприємства слюсаря, адже спеціалістів вкрай не вистачає. Але напевно всі, хто прийшов, із слюсарями дружби не водять.
Кор. «Голосу громади»