«Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».
Чим полонив серця мільйонів людей у всьому світі, на перший погляд, непримітний, із невиразними рисами обличчя чоловік? Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори, котрі були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.
Імя, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет, відомий дисидент, солдат та засланець, у якого забрали найцінніший скарб – папір та олівець – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Григоровича Шевченка. Безправний сирота з українського села вознісся до вершин поезії, знайшовши світову славу. Поезія Шевченка змусила світ не лише почути красу української народної пісні, а й пройнятись повагою до справжнього українського літературного слова. Адже довгі роки українців не сприймали як самодостатню націю з власною багатою мовою та історією. Шевченку вдалось зламати цей стереотип та дати початок процесам відродження української національної свідомості, котрі досягли свого апогею аж у ХХІ столітті.
Вже понад півтора століття українці шанують великого поета, думки якого і сьогодні актуальні. Недаремно портрет Тараса Шевченка завжди стояв у кожній українській хаті поряд з іконами, а Кобзар лежав поряд із Біблією. В той же час за життя Тарас Шевченко був проти своєї популярності та нею не гордився. Він все робив на славу Божу, яка була для нього первинною.
В Україні і сьогодні вірші Тараса Шевченка звучать в свята і в будні, і в годину випробувань. Його твори дають відповіді на всі виклики і важливі запитання сьогодення. «Борiтеся - поборете», - читав на Майдані шевченківську поему «Кавказ» 20-річний Сергій Нігоян, який першим загинув від снайперської кулі. А в страшну лютневу ніч протистояння з Майдану звучала поема Шевченка «Великий льох».
В місті Сватове, у день народження Т.Г. Шевченка, біля його памятника зібралося чимало людей. Кожен із присутніх вважав своїм обовязком віддати данину шани та поваги великому українському Кобзарю. Багато слів лунало на адресу генія українського народу, який залишив нам усім найцінніший скарб — любов до рідної країни, незламність сили волі та прагнення до свободи. Саме про це говорила під час урочистостей перший заступник міського голови Л.В. Жаданова.
Голова Сватівської районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Є.С. Дзюба наголосив, що молодь повинна знати свою історію, цінувати великого Кобзаря, і саме тому на Сватівщині організовується щорічний Свистунівський фестиваль поезії Тараса Шевченка.
Минулого року завдяки спільним зусиллям міської влади та волонтерів із західної України, бюст Т.Г. Шевченку був встановлений і в м. Сватове, де кожен поцінювач таланту українського генія може покласти квіти до підніжжя памятника.
Кор. «Голосу громади»