«Ми не можемо і рота розкрити»
От цікаво, чому в нашій країні все відбувається, мяко кажучи, навиворіт? А потім дивуємося, чому ми так погано живемо! Коли я побувала на громадських обговореннях в с. Мілуватка з приводу обєднання громад в рамках децентралізації, то зрозуміла, що живемо ми так погано, бо самі у цьому винні. Звісно, нас разом із депутатом О. Звягольським та активістом Ю. Ірхою ніхто не чекав і не запрошував, але за законом – це відкритий захід для всіх бажаючих. Також на громадських обговореннях був присутній помічник народного депутата О.В. Либа.
Хочемо повідомити, що сам захід був організований згідно з розпорядженням сільського голови С.І. Медведьова. Темою обговорення стало питання внесення змін до перспективного плану формування територій громад Луганської області. Простіше кажучи, сільський голова збирав підписи селян за те, щоб зробити єдину громаду в межах Сватівського району. Та і збір підписів, мяко кажучи, здивував, бо людей просто надурили, адже вони так і не зрозуміли за що розписувалися.
Перше обговорення проводилося з працівниками СФГ «Радуга» (О.І. Жувака). На цій зустрічі ми не були, але неважко здогадатися як голосують люди, які залежать від господаря. Так склалося, що в нашій країні господарями є не власники землі, а орендарі. Окрім цього фермерського господарства в Мілуватці є ще ППА «Мілуватська» (О.О. Сліпець) та ППА «Хортиця» (В.М. Ляскевич).
А от на інших зустрічах з людьми цього дня ми вже були присутні і зробили певні висновки.
По-перше. Все залежить від того, як донести до людей необхідну інформацію. Звісно, наша делегація була для сільського голови неприємним сюрпризом, тому він поводився вкрай обережно і намагався бути із селянами стриманим. В той же час С.І. Медведьов наголосив, що питання обєднання вирішувати потрібно і є декілька варіантів. За його словами, спочатку с. Мілуватка хотіло приєднати до себе Новомикольське та Новоолександрівку з Кремінського району, але ті громади відмовилися. Потім Сергій Іванович сказав, що Мілуватка може обєднатися зі Сватовим, але (увага!) «невідомо, що з цього вийде».
В той же час сільський голова у приватній розмові з нами погодився, що Сватівська громада доволі сильна і, обєднавшись з нею, Мілуватка нічого не втрачає, а навпаки... Проте людям інформація була надана зовсім інша. Чому?
Виявляється, на нараді у голови районної ради сільські голови отримали зовсім іншу настанову. Мета цієї настанови одна — зібрати максимальну кількість підписів по всіх селах за внесення змін до перспективного плану, аби обєднатися в межах району. І тоді на місцевих перевиборах вибрати за рахунок голосів селян (тобто «людей підневільних») потрібну людину, яка буде керувати районом та сільгоспугіддями як душі заманеться.
Для селян нічого не зміниться, а життя в селах району тільки погіршуватиметься, тому що при такому розкладі фінансової державної підтримки не буде. Чи думають про це голова та депутати райради? Коли держава «перекриє кисень» у вигляді субвенцій, Сватівський район залишиться геть не готовим вирішувати глобальні проблеми економічного і соціального характеру. От мені цікаво, невже ініціатори цього процесу свято вірять, що Верховна Рада змінить закони заради Сватівського району? Якщо кожен район буде ініціювати подібні вимоги, то реформа децентралізації стане не потрібною.
По-друге. Поспілкувавшись із людьми, я дійшла висновків, що вони геть не розуміються на всіх цих законах, постановах, нормативних актах. Що сільський голова сказав, те й роблять. Кожного селянина більше турбують його власні проблеми, ніж питання обєднуватися чи ні. А проблем накопичилось чимало. Наприклад, мілуватчани питали: чому немає тваринництва в селі, тоді б зявилися робочі місця? Чому фермери відправляють робітників в зимовий період у центр зайнятості?
Були претензії і до роботи С.І. Медведьова стосовно розподілу бюджетних коштів та виконаних робіт. Люди скаржилися, що дороги не відремонтовані, не почищені від снігу, що для молоді немає ніяких культурних заходів та й клуб культури потребує капітального ремонту, але головне – немає роботи, тому молодь поступово виїжджає із села.
По-третє. Майже кожен із жителів села має власну землю. Тобто власником землі в Україні є народ. А фермери тільки орендують цю землю у селян. Тоді постає логічне запитання, чому власник землі живе в десятки разів бідніше, ніж орендар? «Ви пройдіться по хатах і подивіться, як ми тут живемо. Ледве зводимо кінці з кінцями. Земля наша, тільки ми не можемо і рота розкрити. Ми стали заручниками на власній землі», - каже одна жіночка.
От у мене з приводу цього питання до голови сільської ради – чому він, як представник громади, не захищає інтереси своїх селян? Чому він своїм розпорядженням не збирає загальні збори, не запрошує туди фермерів, які працюють в селі, і всі разом вони не обговорюють шляхи вирішення проблем села? Може, необхідно підписувати якийсь спільний меморандум про обовязки орендатора. Може, на загальних зборах необхідно виробити спільну програму дій та разом вирішити, як в подальшому розвивати села, аби уникнути їхнього вимирання.
Хоча з іншого боку — як це не цинічно звучить, чим менше проживатиме людей в селі, тим для когось це краще, адже кількість гектарів залишається незмінною. Можливо, сільським головам це все нецікаво або вигідно? Втім, цікаво іншим особам. Коли сьогодні держава надала шанс селянам самим вирішувати глобальне питання обєднання в громади, цим процесом у Сватівському районі чомусь займаються люди, які взагалі не є учасниками цього процесу, натомість є власниками сільськогосподарських підприємств. Їм не потрібні спроможні територіальні громади, а тим більше грамотні та мислячі люди.
Коли я спитала у сільського голови, чому вони не хочуть обєднатися зі Сватовим, то зрозумілої відповіді не отримала. Пан Медведьов разом із депутатами сільської ради відмовилися від пропозиції Сватівської міської ради про обєднання, навіть не поспілкувавшись з міським головою. Ніхто нікого не змушує обєднуватися, тим більше міський голова. Сватівська громада самодостатня, а от чи стане колись обєднаний район самодостатнім – велике питання.
Що стосується роботи сільських голів, то сьогодні більшість з них продовжують працювати за старою схемою — що скаже районна влада. А поки що районна влада намагається всіма засобами (в тому числі обманом і тиском) утримати в своїх руках район з надією, що раптом щось з цього вийде. І тоді всі будуть в порядку: і теперішній голова, і його радники, і деякі депутати, які захищають власний добробут та власний бізнес.
Впевнена, що зворотного шляху вже не буде. Реформа децентралізації – безповоротна подія, тим більше в Україні вже обєдналися 25% громад. Ці громади отримали від держави відповідне фінансування, розбудовують власну інфраструктуру, «перетягують» у свої селища управління різноманітних служб, створюють робочі місця. А Сватівська районна влада заради власних інтересів готова пожертвувати не тільки інтересами селян, а й інтересами району.
Коли ми поверталися додому, я звернула увагу на великий будинок, що розташувався за межами села. Поруч був майданчик, на якому стояв гелікоптер, і в мене не залишилося ніяких сумнівів стосовно того, хто володіє цим будинком.
Наталія Світлична
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
