Минулого тижня голова Асоціації фермерів Сватівського району С.М. Ковальов ініціював зустріч сватівських аграріїв. Під час засідання керівники сільськогосподарських підприємств Сватівського району обговорювали питання підтримки Всеукраїнської акції протесту аграріїв, яка направлення на повернення податкової системи, що діяла до 1 січня 2016 року та скасування законопроекту 3851-1 для врегулювання оподаткування в поточному році. Ще одна вимога – подовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.
Сватівські аграрії одноголосно вирішити підтримати всеукраїнську акцію і вже 4 жовтня до Сватового зїхалися більше 50-ти одиниць сільськогосподарської техніки з різних куточків району. Таким чином керівники сільськогосподарських підприємств Сватівщини висловили свою солідарність з вимогами Всеукраїнської акції аграріїв.
Щоб було зрозуміло, що саме вимагають від Уряду країні аграрії, в тому числі і сватівські, ми вирішили розібратися в ситуації.
Українські сільгоспвиробники кожного року нарікають на своє скрутне становище і влаштовують акції та мітинги протесту. За їхніми словами, за всі роки незалежності держава майже не виділяла кошти на їх розвиток. В той же час завжди існувала допомога у вигляді сприятливої податкової політики з боку держави. Так, починаючи з 1998 року, для агросектора діяв спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, який дозволяв акумулювати кошти з ПДВ на спеціальних рахунках для власних потреб виробників. Замість ПДВ аграрії сплачували фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 0,45% від вартості землі. Такі правила дозволили додатково інвестувати у сільськогосподарське виробництво мільярди гривень, в тому числі й оновити основні засоби виробництва.
Ситуація змінилася з 1 січня 2016 року, коли набрали чинності зміни до Податкового кодексу та норми нового бюджету в результаті прийняття закону 3851/1. Для сільгоспвиробників була запроваджена диференційована система дії спецрежимів оподаткування за видами сільськогосподарських операцій. Зокрема, виробники зернових і технічних культур мають перераховувати до держбюджету 85% від суми ПДВ, решту - на власні спецрахунки.
Трохи кращі умови отримали тваринники, які зобов'язані платити державі 20% від ПДВ, використовуючи у своїх цілях 80% надходжень. За всіма іншими сільськогосподарськими операціями податок розподіляється 50 на 50: половину аграрії сплачують до бюджету, половину залишають собі. Крім того, з 0,45% до 0,81% від вартості землі зросла ставка єдиного фіксованого податку.
В той же час в умовах відсутності прямої бюджетної підтримки спецрежим оподаткування залишався для аграріїв єдиним ефективним інструментом державної допомоги. Також сільгоспвиробники прогнозують, що прийняття нового законопроекту про відміну спецрежиму та переходу сільськогосподарських виробників на загальну систему оподаткування призведе до втрати частини обігових коштів, що може спричинити банкрутство багатьох компаній або змусить їх сховатися у "тінь". В результаті цих дій, на думку аграріїв, слід очікувати підвищення вартості продукції і падіння виробництва. Як наслідок, знизяться обсяги валової аграрної продукції, зменшиться кількість робочих місць, скоротяться обсяги валютного виторгу від експорту сільськогосподарської продукції.
Ще одним аргументом на свою користь аграрії вважають те, що спецрежим ПДВ дає можливість їм користуватися коштами прозоро, тримати їх на спеціальному рахунку та частково використовувати на господарські потреби. Його скасування може призвести до серйозних проблем – більшість аграріїв матиме збитки. Це потягне за собою скорочення аграрного виробництва, занепад соціальної інфраструктури сіл, суттєво загальмує розвиток стратегічно важливої для країни галузі.
В той же час в Мінагрополітики усвідомлюють, що зміна податкової політики в АПК - це одна з ключових вимог МВФ в рамках програми розширеної підтримки української економіки. Оскільки продовження співпраці з МВФ, отримання нових кредитних траншів - це запорука фінансової стабільності країни, а скасування пільгового оподаткування аграрного сектора - одна з пріоритетних умов такої співпраці, Уряд має шукати компроміс для врегулювання проблеми.
Мінагрополітики не хоче бути причиною зриву програми співпраці з МВФ. Водночас вони не можуть ігнорувати вимоги українських аграріїв і дозволити галузі занепасти внаслідок припинення будь-якої підтримки з боку держави. Річ у тім, що сільське господарство – це дуже специфічна галузь народного господарства, яка підлягає великим ризикам. Результати господарської діяльності значною мірою залежать від погодних умов, наявності хвороб рослин та тварин тощо. В результаті несприятливої погоди, сільгоспвиробник миттєво може втратити усі свої надбання. Саме на такі випадки в європейських країнах існує пряма підтримка фермерам від держави.
Зважаючи на всі доводи, сватівські аграрії долучилися 4 жовтня до Всеукраїнської акції протесту, щоб у цивілізований спосіб донести свою думку до влади. Цього ж дня у Києві біля стін Верховної Ради Аграрна партія України теж ініціювала мітинг проти податкової політики і зростання цін на продукти. Про це повідомляє Громадське ТБ. На акцію зібралося близько 1000 осіб з різних областей України (в тому числі 17 аграріїв Сватівщини). За словами самих мітингувальників, «це цивілізований спосіб відстояти свої права».
Ще одна вимога протестувальників — ввести мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Член президії Аграрної партії України Андрій Гордійчук переконаний, що продавати землю сьогодні — злочин і в такому випадку соціального вибуху на селі не уникнути: «У людей немає грошей, щоб її купити. Існує також величезний ризик, що, користуючись непростою економічною ситуацією в країні, іноземні компанії за копійки скуплять землю.
Ми тільки говоримо про це, а Польща вже відчула надмірний інтерес з боку німців і французів до своєї сільськогосподарської землі. Тому на законодавчому рівні заборонила продавати землі іноземцям!».
Будемо слідкувати за подальшим перебігом подій.
Ольга Найдьонова