Відважна медсестра, старшина 37 гвардійського кавалерійського полку, 11 гвардійської кавалерійської дивізії Гребенюк Валентина Василівна пройшла дорогами Великої Вітчизняної війни з березня 1943 р. по травень 1945 р. Останній бій, в якому вона брала участь відбувся в східних Альпах в Австрії в місті Фішбах. За проявлену мужність та героїзм В.В. Гребенюк була нагороджена трьома медалями «За відвагу».
Про участь 37-го гвардійського кавалерійського полку в боротьбі з лютим ворогом розповідається в 10 книгах і у ІІ-му томі історії Великої Вітчизняної війни.
Полк був нагороджений двічі орденом «Червоної зірки». Після війни Валентина Василівна працювала медсестрою в Сватівській лікарні.
Військовими дорогами вона пройшла разом зі своїм чоловіком Ніделевичем Михайлом Федоровичем. Вони виховали двох дітей. Син Ігор – гвардії полковник прикордонної служби. Учасник війни в Афганістані, був тяжко поранений в бою. Валентина Василівна їздила до нього в госпіталь в Казахстан. Останні роки свого життя Ігор Михайлович працював в м. Дніпропетровськ у військкоматі. Зараз його вже немає в живих. Донька Ольга працювала прокурором в м. Красний Луч, сьогодні – вже на пенсії.
Пам'ять про їх батька Ніделевича Михайла Федоровича увічнена в м. Сватове. У 2000 році депутати Сватівської міської ради прийняли рішення про присвоєння Сватівській ЗОШ №2 імені учасника Великої Вітчизняної війни М.Ф. Ніделевича. Наразі в цій школі навчається більше 500 учнів, кожен з яких знає про героїчний шлях нашого земляка. В знаменні дати шкільна родина проводить виховні заходи, присвячені памяті бойового командира 37-го Гвардійського червонознаменного кавалерійського полку М.Ф. Ніделевича.