СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

поветнутись на головну сторінку сайту







Велика вітчизняна війна (1941 - 1945). Блокада Ленінграда

Вірші про війну

План "БАРБАРОССА"

План "ОСТ"

22 Червня 1941 року

Брестська фортеця

Гіркота поразок

Оборона Києва

Блокада Ленінграда

Севастопольська епопея

Оборона Одеси

Партизани та підпільники

Битва під Москвою

Сталінградська битва

Праця в тилу для перемоги

Битва за Кавказ

Повітряні баталії

Курська дуга

Битва за Дніпро

Корсунь - Шевченківська битва

Легендарне місто Керч

Каменоломні Аджимушкая

Звільнення Криму

Україна у Великій Вітчизняній війні

Відновлення кордону СРСР

Діти-герої Великої Вітчизняної війни

Визволення Європи

Битва за Берлін та капітуляція Німеччини

Прапор Перемоги

День перемоги

Злочини фашистів

Хвилина мовчання

Шлях до перемоги

Перші кавалери військових орденів і медалей

Найважливіші події Великої Вітчизняної війни


Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Статті про здоров'я

Форум

Фото Сватове

Чат

Статті на Українській мові

Велика Вітчизняна війна

Велика вітчизняна війна (1941 - 1945). Блокада Ленінграда

 

Блокада Ленінграда«Фашисти скидали бомби на Ленінград, мов картоплю. Усе навколо гриміло і палало. Холод, голод — пекло! Але ми вистояли, бо вірили в перемогу»

В. А. Дербіна, блокадниця

 

Фашисти з особливою впертістю намагалися оволодіти одним з найбільших політичних, економічних, наукових та культурних центрів СРСР. У липні 1941 року гітлерівці здолали опір радянських військ, вийшли на ближні підступи до міста і відрізали Ленінград від усієї країни.

 

На захист міста піднялися всі жителі. Близько 500 тисяч ленінградців будували оборонні споруди, 300 тисяч пішли добровольцями в народне ополчення, до лав Радянської Армії та в партизанські загони.

 

Ворог не зміг заволодіти Ленінградом. З 10 липня почалися страшні дні блокади. Оточення та варварські обстріли тривали 900 днів і ночей. Не було пального, електроенергії, вийшов з ладу водопровід.

 

Почався голод. Смерть косила жителів і захисників міста. Щоб заглушити ні з чим не порівнянні муки голоду, мешканці міста полювали на пташок (але згодом і тих не стало), ловили чудом уцілілих кішок та собак, вибирали з домашніх аптечок все, що можна було споживати, — касторову олію, вазелин, гліцерин; із столярного клею варили суп, холодець.

 

В розпал блокади весь добовий раціон ленінградця — не робітника — обмежувався 125 грамами хліба, випеченого з ячмінних та житніх висівок, бавовняної макухи, рисової лузги та інших сурогатів і домішок.

 

Робітники отримували 250 грамів важкого, як свинець, ерзац-хліба. Фашисти постійно атакували, обстрілювали Ленінград з моря, з суші, з повітря. 100 тисяч фугасних та запалювальних авіаційних бомб, понад 150 тисяч снарядів впало на місто.

 

Лише на Піскарьовському пустирі, що за час блокади перетворився у велетенський цвинтар, поховано понад 470 тисяч ленінградців, які загинули від голоду, бомбардувань та артобстрілів. Місто не здавалося. Ленінградці трималися. Вся країна як могла допомагала блокадному Ленінграду.

 

Зимою 1941-42 pp. по кризі Ладозького озера була прокладена військово-автомобільна дорога — «Дорога життя», влітку 1942 по дну озера — трубопровід, восени — енергетичний кабель.

 

Місто вистояло, фашисти не змогли зламати волю його захисників. У лютому 1943 блокаду було прорвано, пішли поїзди з харчами, боєприпасами, сировиною тощо.

 

У січні 1944 року радянські війська за підтримки Балтійського флоту остаточно зняли блокаду, а влітку 1944 року Радянська Армія завдала тяжкої поразки німецько-фашистській групі армій «Північ» і відкинула ворога більш ніж на 200 км від Ленінграда.

 

22 грудня 1942 року заснована медаль «За оборону Ленінграда», якою нагороджено близько 930 тисяч чоловік. 8 травня 1965 року Ленінграду присвоєне звання «Місто-герой».

 

У пам'ять про героїчну оборону міста та розгром фашистів в околицях Ленінграда створений Зелений пояс Слави.

 

БЛОКАДНІ ЩОДЕННИКИ

 

«...В кімнаті холодно, руки мерзнуть... топимо, коли є що варити. Дров немає. Хліб викупляємо (1 кг) і відразу з'їдаємо, бо їсти більше нічого...»

Лист татові на фронт. Люда Міляєва, 13 років. Січень, 1942 р. (Люда померла взимку 1942 р.)

 

«...Я тепер прекрасно розумію, що таке голод... Правда, мене трохи нудить, коли я їм м'ясо кішки... Я ніколи не була злою... Хто в цьому винен? Тепер я ненавиджу цю сволоту фашистів за те, що вони спаскудили наше життя, зруйнували місто... О! Якби я могла, то придумала б Гітлеру жахливу смерть. Він винуватець війни...»

З щоденника ленінградської школярки Валі, учениці 8-го класу. Жовтень-листопад, 1941 р.

 

«...Тільки відморозив собі ноги в чергах. Більше нічого не добився... Хочеться спати, спати, їсти, їсти, їсти... Спати, їсти, спати, їсти... Місяць тому я хотів, вірніше, мріяв про хліб з маслом та ковбасою, а тепер ось вже про один хліб... ...Засинаючи, кожен день бачу уві сні хліб, масло, пироги, картоплю... Став я в'ялий, слабий, пишу, а рука тремтить, йду, а в колінах така слабість, здається — крок ступиш, а більше не зможеш і впадеш. ...Ледве не останній запис в щоденнику. Боюсь, що... і щоденник цей не доведеться мені закінчити, щоб на останній сторінці написати слово «кінець». Вже хто-небудь інший запише його словами «смерть». А я хочу... жити, вірити, відчувати!..»

З щоденника Юри Рябікіна, 15 років. 22 червня 1941 — 6 січня 1942 pp. (Юра помер, зробивши останній запис на останній сторінці.)

 

 

 

Матеріал підготував колектив авторів:

 

© Кононенко Олексій Анатолійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

© Кононенко Віктор Анатолійович — художник, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.

Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.

Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.

Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.

Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.

Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.

Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї інформації.

 

Всеукраїнське об'єднання "Держава"

 

 

Інформація про Велику Вітчизняну війну

План "БАРБАРОССА"

Велика Вітчизняна війна. План "ОСТ"

22 Червня 1941 року

Велика Вітчизняна війна. Брестська фортеця

Гіркота поразок

Велика Вітчизняна війна. Оборона Києва

Блокада Ленінграда

Велика Вітчизняна війна. Севастопольська епопея

Оборона Одеси

Велика Вітчизняна війна. Партизани та підпільники

Битва під Москвою

Велика Вітчизняна війна. Сталінградська битва

Праця в тилу для перемоги

Велика Вітчизняна війна. Битва за Кавказ

Повітряні баталії

Велика Вітчизняна війна. Курська дуга

Битва за Дніпро
Корсунь - Шевченківська битва

Велика Вітчизняна війна. Легендарне місто Керч

Каменоломні Аджимушкая

Велика Вітчизняна війна. Звільнення Криму

Україна у Великій Вітчизняній війні

Велика Вітчизняна війна. Відновлення кордону СРСР

Діти-герої Великої Вітчизняної війни

Визволення Європи

Велика Вітчизняна війна. Битва за Берлін та капітуляція Німеччини

Прапор Перемоги

Велика Вітчизняна війна. День перемоги

Злочини фашистів

Велика Вітчизняна війна. Хвилина мовчання

Шлях до перемоги

Перші кавалери військових орденів і медалей

Найважливіші події Великої Вітчизняної війни

 

 

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Блокада Ленінграда, на Російській мові

Велика Вітчизняна війна

Вірші про війну

Статті на Українській мові

 

обсудити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви









 

поветнутись на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2018 Ширков Андрей Алексеевич - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws