Скажи коханий, чи чекаєш ти?
Чекаєш ти, чекаєш ти?..
Знаходжусь у полоні самоти,
Самоти, самоти…
Та за роками швидко йдуть роки.
Йдуть роки, йдуть роки...
Коли ми будем разом навіки?
Навіки, навіки...
Скажи, чому нас роз’єднав той час,
Чому вогонь душі тоді загас,
Чому ми підкорились та здались,
Те щастя відпустили, розійшлись?
Зав’яли квіти, знову розцвіли.
Розцвіли, розцвіли…
Можливо, мрії також ожили?
Ожили, ожили…
В коханні, мов лелека, тужиш ти.
Тужиш ти, тужиш ти…
Чекаєш зустрічі та шлеш листи.
Шлеш листи, шлеш листи...
Поклич – як пташка, прилечу ураз,
Якщо кохання об’єднає нас.
Ще не зміліло джерело тепла,
А туга в тому, щоби я прийшла.
Нагадують місця і речі ті –
Речі ті, речі ті…
Минуле ляже згадкою в листі.
У листі, у листі…
Та відгукнеться в серці знов і знов.
Знов і знов...
Сумує, плаче у душі любов.
В душі любов, в душі любов...
Якщо минуле спати не дає
Та все частіше згадкою стає,
Чому ж не усвідомлюєш тоді,
Що разом краще, ніж на самоті?
|
