Вічна память

Райгородський НВК

Сватове


Вічна пам'ять


Пам’ятник загиблим односельцям у роки Другої світової війни 1941 – 1945 рр.
Памятник загиблим односельцям у роки Великої Вітчизняної війни

 





Пам’ятник загиблим воїнам у роки Другої світової війни «Братська могила»
Пам’ятник  загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни «Братська могила»

 

 

 

 

 

Меморіальні дошки на Райгородській школі

Меморіальні дошки на Райгородській школі

 

Вічна пам'ять

Вічна пам'ять загиблим воїнам визволителям віддавшим своє життя за визволення своєї Батьківщини від Німецько-фашистських загарбників в роки Другої світової війни!

Минули роки, а пам'ять про них і сьогодні жива, і сьогодні ми говоримо: Вічна пам'ять нашим визволителям! Вічна пам'ять тим молодим юнакам, які загинули з 1941с по 1945 рік, захищаючи нашу рідну землю від фашизму!


Вічна пам'ятьМинули бурі стоголосі.
Є і медалі, й ордени...
А рана та
Ще ниє й досі
Далеким стогоном війни.
Ні, не забути днів вогневих,
Що злиті в Перемоги День.
Висот немає безіменних.
Нема солдатів без імен.
Ми не забудемо нічого,
Забути сил у нас нема,
І смерть малого і старого
Вам не обійдеться дарма!


Минуло не мало часу, надворі вже ХХІ століття. Грізні роки Другої світової війни с кожним днем все далі віддаляються від нас. Але не дивлячись на давність цієї історичної події, ми, кожен рік 9 травня відзначаємо День перемоги над фашизмом, цією «чумою» 20 століття. Вічна пам'ять солдатам, які віддали соє життя у кровопролитних боях за наше з вами щасливе сьогодення, пам'ять про них ніколи не згасне в наших серцях. На сьогодні небагато залишилось учасників тієї жахливої війни. Але кожен з нас пам’ятає той момент із свого життя, який вважає другим своїм народженням,коли доля радикально поміняла свій напрямок. Все менше посивілих ветеранів Другої світової війни знаходиться сьогодні в життєвому строю. Цьому сприяє і опалена війною молодість, і підірване здоров’я в результаті знаходження тривалий час в сирих окопах та бліндажах, холод та голод, рани. У посивілих ветеранів, груди покриті орденами та медалями. Вони пам’ятають той нелегкий час не дивлячись на небажання згадувати ті лихоліття. Не хочеться навіть думати про те, що колись настане той день, коли з життя піде останній ветеран, піде остання людина, у якої при житті груди були вкриті орденами та медалями. Піде у небуття, забере з собою живі спогади. Що ж зостанеться після них? А зостанеться про них пам'ять, світла, вічна пам’ять про наших незабутніх героїв.

Чорним димом пожеж, смертю та руїнами ввійшов до нас перший день війни. І в результаті мільйонам людей, надзвичайний літній день 22 червня 1941 року став довгими, тяжкими чотирма роками страждань та втрат. Фашистська навала, чорною тінню та димом пожеж ввійшла в життя кожного мирного жителя.

Важко усвідомити, але Друга світова війна забрала мільйони людей. Коли помирає одна людина – це трагедія. А коли гинуть мільйони? Ті хто загинув не відчувають болю. Але в живих не згасає біль втрат, кровоточать рани душі. Ветерани відчувають гостру біль за втрачених однополчан, друзів, рідних та близьких. Болять душі у дітей війни, яким не пощастило побачити своїх рідних, братів, сестер, батьків, яки довелось пережити страшне пекло окупації.

Тисячі братських могил та обелісків нагадують про ту жахливу кровопролитну війну. Ці символи – наша вічна пам'ять загиблим воїнам возволителям.

Слово війна – жіночого роду. І в народі говорять: У війни не жіноче обличчя... Чому так? Мабуть тому що тисячі жінок та юних дівчат, не зважаючи на труднощі, в кровопролитних боях виносили поранених солдат з бою, на рівні з чоловіками збивали ворожі літаки, жінкам приходилось виконувати чоловічу роботу в тилу у ворога, жінки були і снайперами, і наводчиками, і радистами. В партизанських загонах теж було багато жінок. Жінки ходили в розвідку, лікували ранених, гинули від ворожих куль, і бувало гинули не сказавши ні слова в руках фашистських катів. Вічна їм пам'ять!

В душах ветеранів і по цей день, ще живе, та жахлива довготривала війна, яка длилась 34 000 години, тисяча чотириста вісімнадцять днів і ночей, цілих чотири роки! Відстань між Москвою та Берліном становить дві тисячі шістсот кілометрів. Авжеж, це не велика відстань. Згодні? Особливо якщо її долати літаком, на це піде лише три години. Але солдатам-визволителям, які долали її по пластунські та перебіжками – знадобилось чотири роки! Чотири довгих роки! На жаль не всім вдалося подолати цю відстань. Вічна пам'ять їм! Мільйони загиблих! А скільки вони могли народити дітей? А скільки дітей залишилось сиротами, жінок вдовами? Скільки матерів не діждались с фронту своїх дітей? Глибокі рани в душах людей залишила війна. Тільки на Україні фашисти перетворили на згарища 114 міст, двадцять вісім тисяч сіл було стерто с лиця землі.

Сучасне покоління знаходиться в довічному боргу перед ветеранами війни, віддавшими свою молодість та здоров’я за сучасне мирне небо, які не зважаючи на всі труднощі війни дійшли до світлого Дня Перемоги та дожили до сьогоднішнього часу. Низький їм уклін! А загиблим: Вічна пам'ять!

Райгородська школа



Нагороди переможців в ВВв 1941 - 1945 років

 

Орден Великої Вітчизняної війни

Орден Великої Вітчизняної війни

 

 

Вищий військовий орден

Вищий військовий орден

 

 

Орден Слави

Орден Слави

 

 

Орден «Перемога»

Орден «Перемога»

 

 

Орден «За особисту мужність»

Орден «За особисту мужність»


Райгородський НВК

Сватове

  Статистика сайта

© Райгородський НВК 2012 - 2018Розробка, дизайн, супроводження - "Суспільно-інформаційний портал міста Сватове" Усі права захищено.
При будь-якому копіюванні матеріалів з сайту, активне гіперпосилання на джерело (
http://svatovo.ws/rayono/raygorodka/war/) є обов'язковим!