Життя на мінному полі: боєприпаси, які не розірвалися, несуть небезпеку для жителів Донбасу. Новости Луганской области

Життя на мінному полі: боєприпаси, які не розірвалися, несуть небезпеку для жителів Донбасу. Новости Сватово

За два роки проведення Антитерористичної операції, значна територія Донецької області стала в буквальному сенсі вибухонебезпечною. Дороги, поля, ліси і навіть території житлових кварталів усіяні снарядами, які не розірвались, а окремі ділянки навмисно заміновані.

Державна служба з надзвичайних ситуацій щодня оновлює інформацію про хід виконання робіт з розмінування. Команда Антикризового медіа-центру вивчила дані ДСНС і склала детальну актуальну карту, яка відображає рівень забруднення вибухонебезпечними предметами території Донецької області.

За даними Міністерства оборони, за час проведення АТО близько 150 мирних жителів загинули на Донбасі після підриву на мінах і снарядах, ще 500 отримали поранення. Війна не шкодує і дітей. На боєприпасах підірвалися 109 дітей, що призвело до смерті 42 з них.

Вибухонебезпечний Донбас

Навіть в наші дні на території Донецької області продовжують знаходити вибухонебезпечні предмети, що залишилися з часів Другої світової війни. Але зараз, коли ведуться активні бойові дії, небезпека підірватися на вибухівці стала в сотні разів вищою.

І це реальність не тільки тих населених пунктів, які розташовані в безпосередній близькості до лінії розмежування, а й тих, що давно звільнені і живуть мирним життям. На жаль, досить часто такі знахідки призводять до трагедії.

Так, в листопаді 2015 року двоє краматорчан підірвалися на розтяжці в лісосмузі на горі Карачун. В результаті вибуху обидва отримали осколкові поранення ніг. 3 серпня 2016 мешканець селища Полтавка Костянтинівського району, купаючись в місцевому ставку, виявив мінометну міну. Витягнувши її з води і не розуміючи, що тримає в руках смертельний боєприпас, попрямував до місцевої селищної ради - показати дивну знахідку.

Боєприпаси, що не розірвалися, не тільки забирають життя людей, вони не дозволяють відновлювати пошкоджені під час обстрілу електромережі, водоводи і газопроводи, а фермерам - обробляти поля.

Особливу небезпеку становлять території, що знаходяться безпосередньо на лінії фронту. Постійні зіткнення не дозволяють ні обстежити місцевість, ні провести її розмінування. Величезний ризик для життя є і на самій лінії зіткнення, яку щодня перетинають від 25-ти до 30-ти тисяч осіб. Відчуваючи певні труднощі з проходом через КПВВ, люди на свій страх і ризик намагаються піти в обхід, потрапляють на мінні поля, отримують поранення і навіть гинуть.

Попередити і навчити

У зв'язку зі складною ситуацією і безперервними бойовими діями на перший план виходять питання особистої безпеки мирних громадян. «Не дивлячись на те, що на території Донецької області два роки проходять бойові дії, багато хто до цих пір не знає правил поводження з вибухонебезпечними предметами, - констатує начальник піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Донецькій області Анатолій Краснопьоров. - Загалом люди травмуються через незнання або з цікавості. Вони знаходять вибухонебезпечний предмет і намагаються його розібрати. Був такий випадок у Райгородці. Сім'я знайшла гранату ВОГ-25 до підствольного гранатомету. Чоловік вирішив його розібрати, боєприпас здетонував. Він загинув, дружина залишилася у важкому стані. Тому ми роздаємо жителям брошури, розклеюємо плакати в медустановах і навчальних закладах. Крім того, проводимо бесіди з учнями шкіл щодо правил поводження з вибухонебезпечними предметами ».

Роботі з дітьми приділяється особлива увага. У табір «Ястрібок», що у Святогірську, в якому відпочивають діти з прифронтових міст, постійно навідуються представники Цивільно-військового співробітництва та Центру розмінування ЗСУ. В одну з поїздок запросили і команду АКМЦ. Дітям показали міни, гранати, артилерійські снаряди - всі ті наслідки війни, з якими може зіткнутися кожна дитина. Командир групи розмінування Дмитро детально пояснив, що треба робити, якщо випадково виявив схожий предмет.

«Нам в школі і раніше розповідали, як треба себе поводити з боєприпасами. Але зараз ми побачили, як вони виглядають і як можуть бути замасковані. Нам пояснили, чому не можна наближатися до них, як позначити місце і куди подзвонити. Тепер ми точно знаємо, що треба робити, якщо раптом знайдемо вибухонебезпечний предмет», - сказала Настя після заняття з військовими.

Знайти і знешкодити

Після виявлення боєприпасів за справу беруться військові і рятувальники. Саперними роботами і знищенням вибухонебезпечних предметів займаються підрозділи Центру розмінування Збройних Сил України та піротехнічна група ДСНС.

«З початку Антитерористичної операції, військовослужбовцями Центру розмінування було утилізовано понад 120 тисяч тон боєприпасів, перевірено 60 км доріг і 17 км залізничних колій, обстежено 105 об'єктів різного призначення, - повідомив командир мінно-розвідувального загону Сергій. - Ми знаходимо снаряди різного калібру - від реактивних установок до ВОГ. Перевезення і знищення боєприпасів пов'язані з великим ризиком для військовослужбовців, тому вимагає хорошої підготовки і уваги. Для своєї роботи ми забезпечені всіма необхідними технічними засобами, в тому числі - роботами виробництва США».

Як застосовуються всі ці засоби, команда АКМЦ побачила під час розмінування місцевості. «Сьогодні ми обстежуємо ділянку дороги і узбіччя, - прокоментував командир групи розмінування з позивним «Джміль». За його словами, утилізацію боєприпасів на полігоні доводиться здійснювати по кілька разів на тиждень, так як дуже багато вибухонебезпечних предметі, що не вибухнули, знаходиться в зоні проведення АТО.

У Донецькій області і раніше виявляли безліч боєприпасів часів Другої світової війни - в середньому було по одній заявці на день. Після початку бойових дій на території Донецької області кількість заявок на розмінування збільшилася в десятки разів.

«З початку цього року ми виконали 390 заявок, виявили та знешкодили 7863 боєприпаси, - повідомив начальник піротехнічного відділення ДСНС Анатолій Краснопьоров. - Це артилерійські снаряди, мінометні, протитанкові та протипіхотні міни, міни-розтяжки і міни-пастки. Наш підрозділ працює в північному регіоні Донецької області - умовно від Лиману до Курахово, в тому числі і в «сірій зоні». Наприклад, в Мар'їнці ми розмінували ділянку під пошкодженим газопроводом, щоб комунальники змогли приступити до його відновлення. Але навіть в тих місцях, де зараз обстановка нормалізувалася - в Слов'янському та Лиманському районах, де були блокпости, - до цих пір виявляють вибухонебезпечні предмети».

Серед боєприпасів менш небезпечними вважаються не стріляні - їх можна переносити або перевозити. Стріляні снаряди мають відмінні риси - нарізи на паску. Це говорить про те, що детонатор зведений, тому такий снаряд можна акуратно перенести, або ж приймається рішення про підрив на місці.

Якщо подібний предмет виявлений поблизу житлового сектора, а підривати його треба на місці, то залучаються співробітники поліції, які допомагають виселити мешканців і відвести їх на безпечну відстань. Також вживаються заходи щодо збереження майна в разі розльоту осколків.

Небезпека під ногами

Піротехніки показали на місцевості, як виявити замаскований боєприпас. «Зазвичай зрізається частина ґрунту, потім в заглиблення закладається міна, під якою можуть бути пастки. Міна встановлюється в бойове положення, зверху накривається знятим ґрунтом і маскується травою, - розповів Анатолій Краснопьоров. - Помітити небезпечний предмет можна тільки по невеликому горбку. Такий спосіб закладки застосовується в лісі, на ґрунтових дорогах між полями і лісопосадками, по узбіччях доріг». Такі непомітні мінні пастки найбільш небезпечні. У минулому році в Бахмутському районі стався нещасний випадок - на польовій дорозі були встановлені мінні загородження з протитанкових мін. На них підірвалися представники ДТЕК, двоє людей загинули.

Якими повинні бути дії звичайної людини, який знайшов вибухонебезпечний предмет? «Якщо ви виявили боєприпас, не варто підходити до нього близько, а тим більше пересувати, штовхати і переносити. Треба його позначити - гілкою, палицею, яскравою мотузкою. І тим самим шляхом, яким ви до нього підійшли, відходити назад. З відстані не менше 50, а краще 100 метрів зателефонувати на номер 101 або 102. Не можна користуватися мобільним телефоном, перебуваючи поряд з вибухонебезпечним предметом, так як він може зреагувати на радіохвилі і вибухнути», - пояснив Анатолій Краснопьоров.

Рятувальники та піротехніки звертаються до батьків, щоб ті навчили цим нескладним правилам своїх дітей. За час проведення АТО велика територія Донецької області поступово перетворюється на мінне поле. При цьому ситуація загострюється, число обстрілів збільшується, в землі залишається багато вибухонебезпечних предметів, які не спрацювали. Незважаючи на те, що українські сапери безперервно працюють вздовж всієї лінії фронту, розмінування регіону займе не один десяток років. Тому вміння правильно поводитися при виявленні боєприпасів збереже життя і здоров'я дітей та дорослих.

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Еще новости:

Життя на мінному полі: боєприпаси, які не розірвалися, несуть небезпеку для жителів Донбасу

Життя на мінному полі: боєприпаси, які не розірвалися, несуть небезпеку для жителів Донбасу фото:

Сватівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області інформує мешканців про свою діяльність

Долучилися до флешмобу Центру пробації "СТОП НАРКОТИК_КОЛЬОРИ ЖИТТЯ"

Чистота в місті – спільна справа усіх його жителів!

Здорове тіло – продукт здорового розуму

Спільна нарада Сватівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області та Сватівського ВП ГУНП в Луганській області.