|
Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині
Ця інформація
зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько
Леонідом Миколайовичем
Сторінки
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12. 13.
Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині
 Молотова були прийняті постанови ЦК КП(б)У та РНК УРСР «Про порядок видачі хлібних авансів в колгоспах з врожаю 1933 року на внутрішньоколгоспні потреби».
Ці постанови категорично забороняли витрачати хліб на громадське харчування. До того ж хліб не видавався взагалі у тих колгоспах, які не виконували державних завдань.
По-третє, в той час, коли в колгоспах на роботі колгоспники і отримували якусь рідесеньку «юшку» без хліба, то вдома у них хлібозбиральні загони витрушували останні рештки харчів, у кого вони ще були. Адже, навіть у найтяжчі часи голоду, ніхто нікому не відміняв планів хлібозаготівель.
Навіть у серпні 1933 року Політбюро ЦК КП(б)У визнало за
необхідне і надалі продовжувати репресивний тиск на колгоспи та одноосібні господарства, що не виконували плану хлібозаготівель.
Таким чином, та допомога голодуючим, яка надавалась навесні 1933 року місцевими, регіональними, республіканськими і союзними органами, була суттєвою, однак вона не відповідала масштабам Голодомору і була надто запізніла, і тому не мала значного впливу на зменшення національної катастрофи.
Щоб якось приховати велику смертність під час Голодомору і забезпечити поріділі села робочою силою, керівництво СРСР і України у вересні-грудні 1933р. переселили у спустошені села України велику кількість селян із Росії, Білорусії та деяких районів України.
Такі переселенці з’явились і в Сватівському районі.
Згадує Летюга Марія Іванівна, 1922 р. (с.Гончарівка):
«Я родом з Чернігівської області. Голоду ми не бачили, але чули, що робилося на той час в Україні. На сході України багато людей померло від голоду, і тому з менш постраждалих районів вербували людей у постраждалі області.
Так восени 1934 року я потрапила до Гончарівки».
Найбільше переселенців потрапило до с. Кругле, бо там чи не найбільше обезлюдніло село і під час Голодомору, і під час жіночого антирадянського бунту 1930 року.
Підтвердженням цього є лист П.К. Вєхова до Ф.А. Смирнова.
«Здравствуйте Федор Андреевич. Пишу я Вам и всему семейству свой сердечный привет и все лучшее пожелания, а также шлет Вам всем моя семья, извещаем вас, что мы живы и здоровы, приехали сюда благополучно, квартиру нам дали хорошую, дом крытый черепицей, а сзади приделали для корма крытый железом.
Встретили нас хорошо и украинцы рады, что мы приехали. Нам на каждое хозяйство выделили по 3 цент. муки. Мы делим по едокам, так нам достается больше, в нашем колхозе «Великий Перелом» условия колхозников тяжелые, на трудодень досталось 1 кг 100гр.
Народ голодает, и в прошлом году умирали с голода, причина этого дела здесь жили наполовину не только что кулаки, но и буржуи, и крестьяне тоже имели по 2-3 лошади, а колхозами приготовились, оставили по одной худенькой лошади и сразу начались недосевы и вредительство.
В 1930г. было восстание против советской власти, и в 1932 г. председатель сжег 2 скирды хлеба, за что был расстрелян, но теперь задание правительства - восстановить такие колхозы, для того мы сюда и приехали, земля здесь хорошая и дело поправить можно скоро, и жить будет здесь хорошо…
Известный Вам Верхов Павел Кузьмич».
20
20.ДАЛО, Ф.П-4, оп.1, спр.642, арк.9
Сторінки
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12. 13.
Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині
Вірші про війну
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|
