Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Проблема раннього соціального сирітства та шляхи поліпшення профілактичної роботи з сім’єю















Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

Повернутися на головну сторінку служби

  Останні статті та публікації

Проблема раннього соціального сирітства та шляхи поліпшення профілактичної роботи з сім’єю

Проблема соціального сирітства (сирітство при живих батьках) – не є новою проблемою для суспільства і відома з давніх часів. Кожне суспільство вирішує її згідно зі своїми традиціями та можливостями. Але в усіх випадках соціальне сирітство, в першу чергу, - це порушення прав дітей на сімейне виховання з боку самих батьків, яке призводить до надзвичайного негативного психологічного стану дітей, різних порушень в їх розвитку. Доля соціальних сиріт дуже нелегка, проблемна, часто обтяжена, як біологічною спадковістю, так і неналежним їх вихованням та розвитком. Ось чому перед соціальними службами, навчальними та лікувальними закладами, органами місцевого самоврядування стоїть завдання якомога ефективніше працювати на профілактику соціального сирітства, особливо звертати увагу на раннє виявлення асоціальної поведінки батьків, коли ще є можливість змінити ситуацію на краще.

Соціальне сирітство в Сватівському районі має наступні кількісні показники.

Соціальні сироти становлять – 87,5% до загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 134 зі 153 дітей. З цих 153 дітей, які перебувають на первинному обліку служби, правовий статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування отримали по роках:

У 2000 році – 1 дитина;
2001 – 1;
2002 – 3;
2003 – 2;
2004 – 6;
2005 – 17;
2006 – 27;
2007 – 48
2008 – 30;
2009 – 17.

Важливим є вік дитини, коли вона отримала статус:

На 1 році життя – 2, у віці 1 року - 3
2 роки – 6
3 роки – 10
4 роки – 6
5 років – 10
6 років – 5
7 років – 8
8 років – 11
9 років – 6
10 років – 15
11 років – 17
12 років – 11
13 років – 16
14 років – 10
15 років – 9
16 років – 4
17 років – 3

Як видно з наведених показників, найбільша кількість дітей, які отримують статус це – 10 -13 років. Виникає питання, чи можна було запобігти цьому сирітству?

Досвід роботи навчальних закладів, служби у справах дітей, органів охорони здоров’я говорить про те, що раннє виявлення сімей, де батьки ухиляються від виховання дітей, пиячать, ведуть аморальний спосіб життя, значно підвищує шанси на збереження сім’ї, уникнення сирітства. А у разі неможливості її збереження – раніше захистити права дитини та надати їй можливість потрапити до нової сім’ї, не потрапити під вплив ненормальних умов «виховання».

Чому ми сьогодні говоримо про те, що у ранньому віці діти мають більше можливостей потрапити на виховання у родину – бути усиновленими, влаштованими у прийомну сім’ю? Тому, що усиновлювачі у більшості своїй бажають всиновити дитину якомога меншого віку (взагалі до року) і це зрозуміло – вони ототожнюють себе з біологічними батьками та мріють пройти весь період розвитку дитини, не виключаючи і так званий «пелюшковий», прийомні батьки говорять про влаштування у їхню родину дітей віком 5, 6, 7 років, мотивуючи це тим, що вони у такому віці мають більше можливості вплинути на розвиток та навчання дитини, краще підготувати до школи, впливати на успіхи у навчанні.

Вперше за період роботи служби у справах дітей у сфері усиновлення цього року виникла черга кандидатів в усиновлювачі, незважаючи на те, що на місцевому обліку служби станом на 20.10.2009 перебуває 39 дітей, які мають підстави бути усиновленими. Зверніть увагу на їхній вік:

Можливість потрапити у сім’ю дитині старшого віку зводиться майже на нівець ще й тим, що дитина протягом цих років виховувалася в негативних умовах, коли була позбавлена належного батьківського піклування та нагляду, тому має, як правило, значні виховні вади. Необхідно привести деякі приклади. Так, неповнолітня Коваленко Олена набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування у віці 12 років, коли була сформована як особистість з такими негативними рисами, які і на сьогодні не вдалося змінити. Такі ж проблеми існують у Медвідьової Юлії (набула статус у віці – 14 років), Травкіна Владислава (13 років), Сисоєвої Ірини (15 років). Звичайно, права дітей необхідно захищати у будь-якому віці. Але постають питання на які не завжди можна дати зрозумілу відповідь. Головне з них таке – чому діти не захищені раніше, своєчасно? Наша щоденна робота показує, що органами виконавчої влади на місцях порушуються вимоги законодавства про повідомлення служби у справах дітей, кримінальної міліції про дітей, які залишилися без піклування батьків. Цивільний кодекс говорить, що це потрібно робити негайно. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 укладає у поняття «негайно» термін – протягом доби. Якщо повідомлення є письмовим, краще відстежити терміни реагування на нього. Законодавство також чітко вказує термін, коли батьки можуть бути позбавлені батьківських прав за ухиляння від виконання обов’язків з виховання, навчання та утримання дітей – не менше 6 місяців. Чому іде зволікання в роки?

Скажімо, у цьому році позбавлені батьківських прав батько і мати Островерхої Тетяни, 1997 р.н., с. Мілуватка, які по суті 11 років не займалися вихованням дитини. Ніхто не підіймав питання. Чому школа, сільрада не добивалися вирішення питання? Сьогодні на столі начальника служби лежить заява гр. Берко Марини Анатоліївни, мешканки с. Містки, у якій йдеться, що на утриманні бабусі перебуває дитина 2005 р.н., мати якої не займається її вихованням з січня 2006 року, це майже 4 роки!!! Цікавий той факт, що гр. Берко зверталася до органу опіки та піклування Містківської сільської ради ще навесні 2009 року – це 6 місяців тому. Містківський орган опіки неможна звинуватити у бездіяльності: заяву бабусі прийняли, провели обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, питання ухиляння матері від виконання своїх обов’язків винесене на засідання опікунської ради, але службу ніхто не повідомив про таку родину і проведену з нею роботу. Ми повинні починати з чистого аркушу. Це приведе до зволікання у процесі встановлення правового статусу дитини ще на півроку.

Інший приклад.

24 березня цього року районним педіатром була направлена доповідна про громадянку Горбачову - матір трьох дітей з села Кармазинівка, яка зареєстрована в Кремінському районі, мешкала в м. Лисичанську, приїхала звідти після пологів до своєї матері. Старша дитина три роки а друга - з січня 2009 року проживали в с. Кармазинівка з бабусею без матері, не отримували належних щеплень. Невдовзі після пологів, гр. Горбачова з найменшою новонародженою дитиною виїхала до м. Лисичанська (Привілля), де в решті-решт дитина померла. Горе-матуся до Кармазинівки так і не повернулася. Мати, по суті, покинула старших дітей, ухиляється від їх виховання, тому службою було ініційоване позбавлення батьківських прав гр. Горбачової.

Служби у справах дітей міста Лисичанська, де проживала вищевказана громадянка та Кремінської райдержадміністрації, на території якої вона зареєстрована, також зробили висновки про необхідність позбавлення матері дітей батьківських прав, але справа не рухалася, тому, що мати весь час міняла місце перебування. Не можна не звернути увагу на той факт, що старша дитина Горбачової Раїси Петрівни – Горбачова Вікторія, 01.01.2006 р.н., майже весь час мешкала у бабусі без батьківського піклування. Ніхто не повідомляв про таку дитину – цього не має бути, - можливість своєчасно зреагувати на таку поведінку матері загублено.

На теперішній час службою у справах дітей зібрані всі документи та подана позовна заява до суду про позбавлення гр. Горбачової Р.П. батьківських прав за ухиляння від виховання дітей. Як з’ясувалося, необхідно окремим позовом позбавляти батьківських прав і батька однієї дитини гр. Телушко. Одночасно стягуються з батьків аліменти та призначається опікун над дітьми. Але завершити розгляд нашої заяви Сватівський районний суд не може у зв’язку з тим, що місце проживання як матері, так і батька невідоме. Ухвалами суду батьки оголошені в розшук.

Немає впевненості у тому, що сьогодні у інших місцевих громадах немає таких дітей, яких виховують та утримують бабусі, а батьки не займаються їх вихованням. І підтвердженням такої думки є доповідна Стельмахівського сільського голови, яка надійшла до служби напередодні сьогоднішнього семінару. Дошкільні заклади, школи, органи місцевого самоврядування в першу чергу мають про це знати, повідомляти службі про такі випадки.

Але ми вважаємо, для того, щоб активно впливати на долю дітей, належним чином володіти ситуацією та своєчасно вирішувати проблеми дітей, необхідно починати з пологового будинку і до 3 років дитині або навчити батьків бути батьками, або надати можливість це виконати іншим людям. Адже рідко трапляються випадки, коли батьки перестають приділяти увагу дітям, лише тоді, коли їм виповнюється 10-17 років. Як правило, ухиляння від виховання в неблагополучних сім’ях, в тому чи іншому вигляді, присутнє відразу після народження дитини.

Досвідчені медпрацівники ФАПів, пологового та гінекологічного відділення можуть досить точно передбачити, як буде себе поводити вагітна жінка, коли стане матір’ю.

Необхідно привести приклад, на наш погляд, своєчасного вирішення питання щодо захисту прав дітей. Громадянка Криклива (Сватове) мала двох малолітніх дітей 4 та 1,5 роки. З 2007 року за заявою бабусі дітей, службою у справах дітей була проведена відповідна робота на протязі 1,5 року, намагаючись повернути процес виховання малолітніх дітей матір’ю у позитивне русло, службою складено 7 актів, прийнято 3 рішення, двічі було ініційоване притягнення до адмінвідповідальності. В решті решт підготовлена та подана позовна заява до суду на позбавлення її батьківських прав. Але бабуся запротестувала, звернулася до райдержадміністрації з проханням не позбавляти матір дітей батьківських прав. Звернення було задоволене, заява була витребувана з суду, справа припинена. А матір дітей після цього на протязі ще півроку двічі проліковано від алкоголізму та тяжкої венеричної хвороби. Але й після цього вона не припинила зловживанням алкоголем та ухиляння від виховання. Це змусило службу знову звернутися до суду про позбавлення її батьківських прав та призначення опікуна. Але усі можливі заходи для збереження родини були вичерпані. Справа вирішена в частині соціального захисту дітей, вони звільнені з-під «виховання» горе-матері. Ми вважаємо, що тепер справа за супроводом цієї родини та наданням допомоги їй з боку загальноосвітнього закладу, органів охорони здоров’я та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Службою у справах дітей разом з місцевими органами опіки, виконкомами Нижньодуванської селищної ради, Містківської, Мілуватської, Рудівської сільських рад проводиться робота з профілактики сирітства родин: Стьопіних, Кушнір, Капустян.

Ведеться також робота з родинами: Гетьманських, Лисенко, Чернець, Фоменко – Нижньодуванська селищна рада; Бєлашевської – Гончарівка, Горобець – Ковалівка; Бугакова, Кас’янова – Містки; Гордієнко – Преображенне, Колмиченко – Рудівка; Заскалько, Борщов, Легких, Кубрак, Глоба, Дерун, Кудлай (росіяни) – Сватове.

Є позитивні приклади такої роботи.

Це Чередниченко (с. Містки), Гордієнко-Стороженко (с. Преображенне). Приклади начебто позитивні – діти в родині, батьки проліковані, закодовані, у будинках наведений належний порядок. Але…. Це все після того, як родини дійшли до крайнього ступеню порушення прав дітей і з них вилучалися діти із загрозою для їх життя та здоров’я. Тільки після такого, як ми говоримо, великого потрясіння, батьки зглянулися на свою поведінку, спосіб життя, дуже швидко, протягом двох-трьох днів закодувалися, навели належний порядок вдома, забрали з лікарні дітей. На сьогоднішній день повідомлень про ухиляння цих батьків від виховання дітей від сільських рад до служби не надходило. І…, щоб не зурочити, маємо надію, що ці діти не посиротіють.

На теперішній час в полі зору служби у справах дітей 108 дітей, які мешкають в сім’ях, що потрапили до складних життєвих обставин. І головна складність, як правило, це зловживання алкогольними напоями, але є сім’ї, де батьки ухиляються від виховання, не реєструють дітей, не контролюють їх поведінку.

Останнім часом активізувалася робота пологового та гінекологічного відділення РТМО в питаннях захисту прав дітей, в тому числі і не народжених. Це надзвичайно важливо. По-перше, службою у справах дітей приймаються відповідні рішення та молоді матері або вагітні жінки попереджаються про недопустимість вживання алкогольних напоїв або паління тютюну, що може привести до адміністративної або кримінальної відповідальності в разі настання тяжких наслідків для дитини; по-друге, служба у справах дітей в подальшому тримає на контролі стан умов перебування дітей в сім’ї, а по-третє, ці повідомлення дають можливість скоординувати необхідну роботу всіх соціальних служб, які мають відношення до цієї справи та надійним чином захистити права дитини на нормальні умови проживання.

В 2008 році до служби у справах дітей надійшло 19 звернень лікувальних закладів РТМО про неналежне утримання дітей, або порушення режиму вагітності, в 2009 - 43.

За результатами розгляду цих звернень, за необхідністю, було відвідано 24 родини та прийнято 15 рішень. На сьогодні 5 звернень знаходяться на виконанні.

Необхідно звернути увагу місцевих органів опіки та піклування, сільських лікувальних закладів на посилення уваги до сімей, які опинилися в надзвичайних ситуаціях, де є діти дошкільного віку до 3 років, та які виховуються вдома, не охоплені дошкільними закладами. Це найбільш соціально вразлива група дітей, в зв’язку з тим, що зв’язок сім’ї з суспільством найменший. Вік дітей малий і вони не потребують більших витрат, ніж шкільного віку. Тому, дуже часто бабусі, інші родичі самі утримують дітей за свій кошт і не повідомляють нікому, що мати не висилає кошти, не приїздить, ніяким чином не займається вихованням. І так може тривати роками. Це – порушення прав дітей.

Найголовніше завдання перед органами опіки та піклування, навчальними та лікувальними закладами – своєчасно виявляти такі випадки та належним чином захищати права дітей.

Сьогодні наше завдання у тому, щоб якомога ширше коло громадськості, відчуло та зрозуміло що справа захисту прав дітей – процес тривалий, включає у себе не одну сходинку, пов’язує між собою не одну ланку, але це необхідний шлях, бо він дає можливість налагодити нормальні сімейні стосунки та зберегти сім’ю і створити нормальні умови утримання дитини. А у разі неможливості збереження сім’ї, довести винну поведінку батьків та здійснити захист дитини з вагомою доказовою базою. І сьогодні, після всіх виступів, у яких ми почуємо обсяг роботи кожної установи, закладу, служби, ми зможемо чітко окреслити кожну таку сходинку та визначити усі можливі зв’язки між ланками (суб’єктами соціальної роботи).