Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
Ліна Костенко
26 квітня! В пам\'яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам\'яті – неможливо. Минуло 28 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей.
Напередодні цього дня учениці 8 класу під керівництвом Н. П. Доценко провели для учнів нашої школи літературну композицію «Земле рідна, понівечена скрипко моя». Ведучі відновили в пам\'яті учнів відомості про ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип\'яті з 25 на 26 квітня, як усім здавалось найтихішу і найтеплішу. Коли з 1 години 23 хвилин 40 секунд мирний час перетворився на бойовий і аварійний. Усе цвіло – смерть прийшла невидимо. Ніхто не вірив, бо подібного ще не було. Люди проявили героїзм, ліквідували аварію, але такого масштабу наслідків ніхто не чекав.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам\'ять героїв:
- Героя Радянського Союзу лейтенанта Володимира Павловича Правика;
- Героя Радянського Союзу лейтенанта Віктора Миколайовича Кібенка;
- Сержанта Миколу Васильовича Ващука;
- Сержанта Володимира Івановича Тищура;
- Старшого сержанта Миколу Івановича Тітенка.
У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.
Люди, будьте пильні і обережні! Безвідповідальність породжує трагедію.